Лиска гігантська
| ?Лиска гігантська | |
|---|---|
 Гігантська лиска. Північне Чилі. | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Журавлеподібні (Gruiformes) |
| Родина: | Пастушкові (Rallidae) |
| Рід: | Лиска (Fulica) |
| Вид: | Лиска гігантська |
| Біноміальна назва | |
| Fulica gigantea Eydoux & Souleyet, 1841 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Fulica gigantea |
 Віківиди: | Fulica cornuta |
 EOL: | 914942 |
 ITIS: | 176298 |
 МСОП: | 22692943 |
 NCBI: | 555256 |
Лиска гігантська[2] (Fulica gigantea) — водоплавний птах родини пастушкових, що мешкає в Андах.
Це найбільший представник родини лисок і другий за розміром представник родини пастушкових після такахе. Довжина тіла гігантської лиски становить 48–64 см. Дорослі особини гігантської лиски втрачають здатність до польоту.[3] Дорослі самці важать до 2,7 кг, дорослі самки важать 2,03–2,4 кг.[4] Гігантські лиски чорного кольору, їх дзьоб жовто-біло-червоний, "бляшка" на лобі жовтого кольору. Ноги гігантської лиски червоні, що нехарактерно для її роду.
Гігантська лиска мешкає на андському плато Альтіплано, від центрального Перу через західну Болівію до північного сходу Чилі і крайнього північного заходу Аргентини. Вона мешкає поблизу гірських озер, на висоті більш ніж 3500 м над рівнем моря.
Як і рогата лиска, гігантська лиска моногамна. Пари будують гігантські гнізда у високогірних озерах. Однак, на відміну від рогатої лиски, гігантська лиска робить гнізда з водної рослинності і, оскільки є територіальною. ніколи не утворює колоній.[3] Гнізда лиски можуть досягати 4 м в діаметрі і 60 см в висоту. Яйця біло-коричнуватого кольору, інкубація триває близько місяця. За пташенятами доглядають батьки.
Оскільки загроз для популяції цього виду небагато, МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливого збереження.
-
Пташеня -
Дорослий птах і пташеня -
Гігантська лиска і кілька пташенят -
Кілька дорослих гігантських лсок відпочивають в парку Чунгара, на крайньому півночі Чилі.
.jpg)
.jpg)
_(cropped).jpg)
.jpg)
- ↑ BirdLife International (2012). Fulica gigantea. Архів оригіналу за 26 квітня 2015. Процитовано 26 листопада 2013.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б Taylor, P. B. (1996). Giant Coot (Fulica gigantea). pp. 209 in: del Hoyo, J., Elliott, A. & Sargatal, J. eds. (1996). Handbook of the Birds of the World. Vol. 3. Hoatzins to Auks. Lynx Edicions, Barcelona. ISBN 84-87334-20-2
- ↑ Taylor, Barry, Rails: A Guide to the Rails, Crakes, Gallinules and Coots of the World. Yale University Press (1998), ISBN 978-0-300-07758-2.