Лиски

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лиски
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Прилуцький район
Рада/громада Краслянська сільська рада
Код КОАТУУ 7424184302
Основні дані
Засноване 1600[1]
Населення 215
Площа 1,111 км²
Густота населення 193,52 осіб/км²
Поштовий індекс 17552
Телефонний код +380 4637
Географічні дані
Географічні координати 50°35′49″ пн. ш. 32°42′18″ сх. д. / 50.59694° пн. ш. 32.70500° сх. д. / 50.59694; 32.70500Координати: 50°35′49″ пн. ш. 32°42′18″ сх. д. / 50.59694° пн. ш. 32.70500° сх. д. / 50.59694; 32.70500
Середня висота
над рівнем моря
138 м
Місцева влада
Адреса ради 17552, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Красляни, вул. Св'ято-Миколаївська, 77, тел. 61-3-32
Карта
Лиски. Карта розташування: Україна
Лиски
Лиски
Лиски. Карта розташування: Чернігівська область
Лиски
Лиски
Мапа

Ли́ски — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 215 осіб. Орган місцевого самоврядування — Краслянська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

У сиву давнину береги річки Удай та його притоки були вкриті густими лісами і лугами, у яких водилися звірі та гніздилися різні птахи, а в річці водилася риба. Чудовий краєвид, ліси та природні багатства приваблювали до себе перших поселенців.

Сама назва села «Лиски» пішла від Лисої гори, яка височить на краю села. Віддавна на цій горі чомусь не ростуть дерева. Ходили легенди, що ця гора «нечиста», бо як відомо нам ще з казок, на Лису гору збирається на шабаш вся нечиста сила. За іншими легендами, у цій горі дуже давно ховалися від нашестя кочовиків монахи, наривши там льохів, а коли тікали, прокляли гору. З давніх переказів відомо, що перші поселенці почали селитися на цій горі. Так і стало зватися село — Лиски.

У письмових джерелах Лиски вперше згадуються в 1666 році в «Малоросійських переписних книгах», за якими в селі налічувалося 32 міщанських (тобто селянських) дворів. Перепису козаків тоді не було, тому згадуються в книзі лише селяни. До 1757 року Лиски входили до полкової, а пізніше Переволочнянської сотні прилуцького полку. По ревізійних книгах 1729 року в лисках налічувалося 37 дворів козаків.

У 1700 році в Лисках побудована дерев'яна Вознесенська церква, в якій до 1930 року зберігався напрестольний хрест з дарчим написам гетьмана Конашевича-Сагайдачного. При церкві була бібліотека, 2 земські школи, церковно-приходське піклування, будинок для квартири псаломщика. До приходу входили, крім села Лиски, село Рибці, хутори Янинин і Міняйлівка.

Село Лиски було вільним козачим селом. І тільки після 1861 року в село прибуло 3 поселенці з кріпосних селян і один міщанин — крамар. Поміщицьких економій у селі не було, але в межах село були землі поміщика Троцини, котрий мав маєток в селі Охіньки. За переказами старожилів, саме на ці землі поміщик висилив своїх кріпаків за те, що були непокірними бунтівниками. Тут налічувалося 6 господарств, які після скасування кріпосного права так і залишилися жити на хуторі, і лише в 1935 році, були переселені в Лиски. Нині там вже немає й сліду від будівель, тільки лишилась назва — Хуторище.

У 1862 році в с. Лиски засноване сільське початкове народне училище. У 1910 училище розширили на один клас. До 1941 року в с. Лиски була семилітня школа, що розміщалась в двох приміщеннях В с. Лиски при товаристві ПРОСВІТА в 1920 році були музиканти, актори-аматори, співці, декламатори, лектори. Всього 36 чоловік. Грали на скрипках, басах та бандурі. Отже, як бачимо з історичних документів, у Лисках жили люди освічені, талановиті.

Сьогодні село Лиски входить до складу Краслянської с/ради. Насьогодні село газифіковане, має водогін, бетонну дорогу. Працює в селі ФАП і магазин. У Лисках, в 1922 році, народилася українська письменниця — Марія Лісовська. Батьки Марії працювали учителями в сільській школі, тому змалечку прищепили їй любов до літератури.

Родом з Лисок також і краєзнавець Савон Олексій Антонович. У 2011 році побачила світ його збірка краєзнавчих нарисів під назвою «Книга нашої пам'яті», у якій зібрані матеріали про історію Прилуччини та відомих особистостей, які жили, або так чи інакше мали відношення до краю. Також у книзі пропонується детальне дослідження родового дерева Савонів, починаючи з 1649 року

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]