Листконосові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Листконосові
Artibeus
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Надродина: Noctilionoidea
Родина: Листконосові (Phyllostomidae)
Gray, 1825
Підродини

Brachyphyllinae
Carolliinae
Desmodontinae
Glossophaginae
Phyllonycterinae
Phyllostominae
Stenodermatinae

Вікісховище: Phyllostomidae

Листконосові[1] (Phyllostomidae) проживають по всій Центральній та Південній Америці, від південного заходу США через Мексику до північної Аргентини. Етимологія: грец. φύλλο — «лист», грец. στόμα — «рот». Родинна назва випливає з їх великих, списоподібних носів, який ці кажани використовують для ехолокації. Подібний ніс листоподібної форми можна знайти в деяких інших групах кажанів, перш за все в родині Hipposideridae.

Екологія[ред. | ред. код]

Більшість видів комахоїдні, але є деяке число справжніх хижих видів, а також Фруктоїдних (підродина Stenodermatinae і Carolliinae). Наприклад, Vampyrum spectrum, найбільший кажан у Південній Америці, їсть хребетних, в тому числі птицю розміром з невеличкого голуба. Члени цієї родини еволюціонували, щоб використовувати різні групи харчових продуктів, таких як фрукти, нектар, пилок, комахи, жаби, кажани та інших дрібних хребетних і, навіть кров.

Більшість оселяється невеликими групами в печерах, норах тварин або дуплах дерев, хоча деякі види об'єднуються в колонії з декількох сотень особин. Вони не зимують, хоча деякі види, як повідомляється, впадають в сплячку.

Вампір

Морфологія[ред. | ред. код]

Листконосові, як правило, коричневого, сірого або чорного кольору, хоча один з видів білий. Розміри варіюються в розмірах від 4 до 13,5 см в довжину і можуть важити від 7 до 200 г.

Класифікація[ред. | ред. код]

відомо всього 192 види в 57 родах:

Родина PHYLLOSTOMIDAE

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зиков. — Класифікація сучасних плацентарних ссавців (eutheria): стан і проблеми. — Праці зоологічного музею, 2006, том 4. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 23 квітня 2013. 

Джерела[ред. | ред. код]