Листопад
| ← листопад → | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | |||
| 2023 рік | ||||||
- 12 — Грудень
Листопа́д, заст. падоли́ст[1] — одинадцятий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[2]. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.
Назва[ред. | ред. код]
Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там і на півдні опадає листя. А на сході та півночі України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву — стоуденъ, стоуденꙑи[3][4]. У «Повісті временних літ» листопад називається саме «груднем»: Поидоша.... на колѣхъ, а по грудну пути, бѣ бо тогда м-ць грудень, рекше ноябрь[5]. Назва «листопад» вживалася щодо жовтня (за винятком галицьких земель, де назви були аналогічні сучасним), у Наддніпрянській Україні ця тенденція протрималася до ХХ століття, про що свідчить «Словарь української мови» Б. Грінченка[6][5]. Схожі назви існують у білоруській (лістапад), польській і чеській (listopad) мовах. У хорватській словом listopad називають жовтень.
Народні назви: грудкотру́с, листопа́день, падоли́ст, бра́тчини, напівзи́мник, ворота зими[7], листогні́й, полузеле́ник, перези́мник, кова́ль, сонцеворо́т[8].
Назви листопада в більшості мов сходять до лат. November, утвореної від числівника novem («дев'ять»): у календарі Ромула рік починався в березні, тому листопад був дев'ятим місяцем.
Кліматична характеристика в Україні[ред. | ред. код]
Середня температура повітря в листопаді, за винятком Українських Карпат, залишається додатною, і коливається від 1—2 °C на півночі та сході, до 4—6 °C на півдні країни й на Закарпатті; на Південному узбережжі Криму — від 8 до 10 °C. Абсолютний мінімум температури становить мінус 20—33 °C, на півдні — мінус 14—21 °C, на Південному узбережжі Криму — мінус 8—10 °C. Абсолютний максимум — від 19 до 28 °C, на Закарпатті, півдні Одещини та в Криму — до 30 °C.
З другої декади листопада на більшій частині території України, крім півдня та південного заходу, здійснюється перехід середньої добової температури повітря через 0 °C, що є кліматичною ознакою початку зими. У південних і західних областях завершується перехід середньої добової температури через 5 °C.
Середня кількість опадів складає 34—44 мм, у північно-східних областях — 48—50 мм, на Закарпатті — до 69 мм, а в гірських районах — до 140 мм[9].
Історичний мінімум температури (мінус 31,0 °C) зафіксовано 1953 року в м. Гуляйполе, на Південному узбережжі Криму — 1963 року в м. Севастополь (мінус 12,5 °C). Історичний максимум температури (29,7 °C) спостерігався 1926 року в м. Болград.
У фольклорі[ред. | ред. код]
- У листопаді голо в саді;
- Листопад не лютий, проте спитає, чи вдягнений та взутий;
- Листопад завжди хитрує: і осені служить, і зимі шлях торує[10].
Свята і пам'ятні дні[ред. | ред. код]
Офіційні в Україні[ред. | ред. код]
- 3 листопада
- 4 листопада
- 9 листопада
- 16 листопада
- 17 листопада
- 18 листопада
- 19 листопада
- 21 листопада
- 28 листопада
Рухомі[ред. | ред. код]
- Перша неділя листопада
- Друга неділя листопада
- Третя неділя листопада
- Четверта субота листопада
Інші[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка листопад. |
- Листопад: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30
- Список всіх днів
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Падолист // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
- ↑ Листопад // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
- ↑ Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук; АН України, Ін-т укр. мови. — Київ: Наукова думка, 1992. — С. 57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
- ↑ Стꙋденъıи = стюденъıи // Матеріалы для словаря древнерусскаго языка по письменнымъ памятникамъ: у 3 т. / ред. И. И. Срезневскій. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 574.
- ↑ а б Грудень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Том 1, ст. 332]
- ↑ Листопад // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Листопад // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — Київ: Мистецтво, 1993. — С. 138. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
- ↑ Листопад [Архівовано 26 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К.: Довіра, 2006. — С. 335.
- ↑ Коротка кліматична характеристика листопада. betaren.ua. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Прикмети та приказки листопада // Народний календар: Посібник для педагогічних працівників [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] / Уклад.: Матвієнко П. І., Мирошниченко В. І., Тарасовська Л. Г. — Полтава: ПОІППО, 2003. — С. 158—159. — 235 с.
- ↑ Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Дмитро замкнув землю на відпочинок (8 листопада) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Листопадъ // Тимченко Є. К. Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII ст. Книга 1. А-Н / Підготували до видання В. В. Німчук, Г. I. Лиса. — Інститут української мови Національної академії наук України; Українська Вільна Академія Наук у США. — Київ — Нью-Йорк, 2002. — С. 404. — ISBN 966-7252-25-6. — (Пам'ятки української мови. Серія словників).
|
