Листопад 2011
| ← листопад → | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
| 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
| 28 | 29 | 30 | ||||
| 2011 рік | ||||||
Листопа́д 2011 — одинадцятий місяць 2011 року, що розпочався у вівторок 1 листопада та закінчився в середу 30 листопада.
- 1 листопада
- Чорнобильці штурмували паркан під Верховною Радою України і прорвалися під її стіни.
- Померла Дороті Родем — 92-річна мати Держсекретаря США Гілларі Клінтон[1].
- 3 листопада
- Верховна Рада скасувала квоти на українську музику в ефірі та зменшила квоти на національний аудіовізуальний продукт з 50% до 25%.
- 8 листопада
- Українська ракета космічного призначення Зеніт-3ФГ вивела на опорну орбіту російську АМС «Фобос-Ґрунт». На відлітну траєкторію польоту до Марса через неполадки станція поки що не вийшла.
- 10 листопада
- Помер чеський поет та дисидент Іван Мартін Їроус.[2]
- 11 листопада
- Відбувся перший матч на оновленому НСК «Олімпійський». Збірна України і збірна Німеччини зіграли внічию 3:3.[3]
- 14 листопада
- У Києві було арештовано підозрюваного в шахрайстві та підробці документів «доктора Пі» Андрія Слюсарчука.[4]
- 15 листопада
- Відбувся перший матч на стадіоні «Арена Львів». Збірна України перемогла збірну Австрії 2:1.[5]
- 16 листопада
- Посаду голови ради директорів Apple очолив доктор біохімії Артур Левінсон.[6]
- 17 листопада
- Верховна Рада України 366 голосами ухвалила новий закон «Про вибори народних депутатів».[7]
- 19 листопада
- В Одесі відкрито оновлений стадіон «Чорноморець».
- 24 листопада
- АМС «Фобос-Ґрунт» передала телеметричну інформацію. Розшифрувати вдалося із другої спроби. Питання майбутнього станції відкрите.[8]
- Білоруського правозахисника Олеся Біляцького було засуджено до 4,5 років колонії посиленого режиму начебто за «несплату податків в особливо великих розмірах».[9]
- 25 листопада
- З космодрому Байконур запущена ракета-носій класу Протон-М з китайським супутником зв'язку АзіаСат-7[10].
- Сонячне затемнення.
- 26 листопада
- Російський газовий монополіст «Газпром» став єдиним власником білоруської газотранспортної системи (досі він володів 50% акцій).[11]
- Військовий вертоліт НАТО атакував позіції пакистанських військ в агентстві Мохманд. 28 пакистанських солдатів загинули в результаті цієї атаки, ще 11 отримали поранення. У відповідь Пакистан перекрив проїзд через свою територію для натовських вантажівок, із зброєю і харчуванням для військ альянсу в Афганістані. США і НАТО поки що ніяк не відреагували на дану блокаду зі сторони Пакистану[12].
- НАСА запустила марсохід Curiosity («Цікавість») для пошуку слідів життя на Марсі і вивчення геологічної історії планети[13].
- 27 листопада
- Ліга арабських держав ввела санкції проти Сирії[14].
- Жителі пакистанського агентства Мохманд закликали уряд країни оголосити джихад США та НАТО, у відповідь на вчорашнє вбивство 28 солдатів натівськими підрозділами. На мітингу було близько 500 чоловік. Тим часом представники НАТО зробили заяву, в котрій повідомили, що атака на пакистанські позиції була відповіддю на обстріл пакистанцями їх військових підрозділів. Цей інцидент серйозно зіпсував стосунки між Ісламабадом та Вашингтоном[15].
- 28 листопада
- Жуль Ансьйон, 87, нідерландський хокеїст на траві. Срібний призер Олімпійських Ігор 1952 року.
- Зденек Мілер, 90, чеський художник-аніматор. Здобув популярність як творець дитячого анімаційного серіалу про Кротика (чеськ. Krtek або Krteček), що випускається на Празькій студії короткометражних фільмів (Krátký Film Praha) починаючи з 1957 року.
- Карл Робі, 66, американський плавець. Олімпійський чемпіон 1968 року, призер 1964 року. Переможець Панамериканських ігор 1963 року. Переможець літньої Універсіади 1965, 1967 років.
- Лека Зогу, 72, албанський державний діяч, у 1961–2011 роках — король у вигнанні.
- Мариля Плонська, 54, польська дисидентка, активістка Вільних профспілок Узбережжя. Учасниця гданського страйку у серпні 1980 року, який започаткував Солідарність. Секретар Міжзаводського страйкового комітету[18].
- Мінц Лев Миронович, 74, радянський і російський етнограф, педагог, журналіст і письменник. Кандидат історичних наук[19].
- Буряк Володимир Костянтинович, 69, український педагог, ректор Криворізького державного педагогічного університету (2000—2010), доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.
- Гільєрмо О'Доннелл, 75, аргентинський політолог, з кінця 1970-х років працював у США.
- Анте Маркович, 87, югославський і хорватський державний діяч. Більш за все відомий як останній прем'єр-міністр Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії.
- Гері Спід, 42, валлійський футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. У ролі гравця насамперед відомий виступами за клуби «Лідс Юнайтед», «Ньюкасл Юнайтед» та «Болтон Вондерерз», а також національну збірну Уельсу. Самогубство.
- Суходолов Микола Макарович, 91, український радянський скульптор, художник, заслужений діяч мистецтв УРСР (1968), член Спілки художників СРСР, член Національної спілки художників України.
- Худайбердиєв Нармахонмаді Джурайович, 83, радянський державний діяч, голова Ради міністрів Узбецької РСР, секретар ЦК КП Узбекистану, 1-й секретар Сурхандар'їнського і Сирдар'їнського обкомів КП Узбекистану. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1966 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1986 роках. Депутат Верховної ради Узбецької РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 6-го, 9—11-го скликань. Кандидат ветеринарних наук (1952), доцент (1954).
- Данте Піані, 90, італійський футболіст, що грав на позиції воротаря. Виступав, зокрема, за клуб «Дженоа». Чемпіон Італії.
- Іван Менцель, 69, угорський футболіст, що грав на позиції захисника, зокрема, за клуби «Татабанья» та «Вашаш», а також олімпійську збірну Угорщини. Володар Кубка Мітропи. Олімпійський чемпіон Мехіко-1968.
- Кожушко Олександр Михайлович, 83, український радянський залізничник і державний діяч. Заслужений працівник транспорту України. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань (1981—1990) та Народний депутат України II скликання (1994—1998). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 роках.
- Мамедов Сергій Олександрович, 44, український кримінальний авторитет, який був найвпливовішим із числа злодіїв у законі країни (після депортації Антимоса в 2009 році), мав чотири судимості та відсидів загалом близько 10 років, його інтереси були сконцентровані у Києві та Донбасі. Рак шлунка.
- Пресич Маргарита Олександрівна, 75, радянська українська акторка театру та кіно. Заслужена артистка України (2010)[20].
- Алексєєв Василь Іванович, 69, радянський спортсмен (важка атлетика), дворазовий олімпійський чемпіон і восьмиразовий чемпіон світу, заслужений майстер спорту СРСР (1970), заслужений тренер СРСР (1991)[21].
- Джон Беннетт, 97, гаянський священник і мовознавець. Представник народу локоно, у 1949 році став першим індіанцем у Гаяні, висвячений на англіканського священника та каноніка. Його лінгвістична робота зосереджувалась на збереженні його рідної аравакської мови та інших індіанських мов; він склав «Араваксько-англійський словник» (1989).
- Карел Губачек, 87, чеський архітектор, творець вежі Єштед і готелю на верхівці гори Єштед біля міста Ліберець[22].
- Кривцов Микола Іванович, 66, радянський і російський учений-апіолог, фахівець в області селекції, генетики та розведення бджіл. Доктор сільськогосподарських наук (1992), професор (1995), академік РАСГН (2007, членкор 2001). З 1988 року директор НДІ бджільництва (РФ). Лауреат Державної премії РФ в області науки і техніки (2000) і премії Уряду РФ в галузі освіти (2004).
- Мосягін Сергій Михайлович, 73, колишній радянський та російський футбольний тренер і функціонер. Заслужений тренер СРСР (1977). Заслужений тренер РРФСР (1979).
- Бородін Леонід Іванович, 73, російський антирадянськи налаштований письменник, вчитель за першою освітою, в'язень, головний редактор журналу «Москва».
- Євселевський Лев Ісаакович, 83, історик, краєзнавець, професор, доктор історичних наук, педагог і громадський діяч, автор книг з історії міста Кременчука[23].
- Кокарс Імантс, 90, латвійський хоровий диригент. Народний артист СРСР (1986), лауреат Державної премії СРСР (1979).
- Богдан Петецький, 80, польський письменник-фантаст, автор детективних і пригодницьких творів, та журналіст[24].
- Гура Костянтин Олексійович, 86, доктор геолого-мінералогічних наук, професор.
- Монтсеррат Фігерас, 69, іспанська співачка (сопрано), виконавиця старовинної музики[25].
- Фоменко Анатолій Кузьмич, 85, краєзнавець, колекціонер, меценат, історик, філософ.
- Аллілуєва Світлана Йосипівна, 85, радянська філологиня-перекладачка, кандидатка філологічних наук; мемуаристка та дочка Йосипа Сталіна.
- Даніель Міттеран, 87, дружина президента Франції Франсуа Міттерана, перша леді Франції з 1981 по 1995 рік, громадська діячка[26].
- Єлизавета Люксембурзька (герцогиня Гогенберг), 88, люксембурзька принцеса з династії Пармських Бурбонів, донька великої герцогині Люксембурга Шарлотти та принца Феліче Бурбон-Пармського, дружина герцога Гогенберг Франца.
- Лінн Маргуліс, 73, американська біологиня кафедри геологічних наук (Department of Geoscience) Массачусетського університету в Емгерсті.
- Сребренка Юринац, 90, австрійська співачка (сопрано та мецо-сопрано) хорватського походження[27].
- Джим Льюїс, 84, англійський футболіст, який грав на позиції нападника. Вважався одним з найкращих англійських футболістів-аматорів 40—60 років ХХ століття.
- Енн Маккефрі, 85, ірландська письменниця-фантаст. Перша жінка, нагороджена преміями Г'юго та Неб'юла[28].
- Горст Злефогт, 89, німецький офіцер-підводник і банківський менеджер, оберлейтенант-цур-зее крігсмаріне.
- Маріо Мартірадонна, 73, італійський футболіст, що грав на позиції правого захисника, зокрема за «Кальярі», у складі якого — чемпіон Італії.
- Модзолевський Віктор Ігорович, 68, радянський фехтувальник на шпагах, срібний (1968 рік) та бронзовий (1972 рік) призер Олімпійських ігор, чемпіон світу.
- Музафаров Рефік Ібрагімович, 83, доктор філологічних наук, професор, кримськотатарський фольклорист. Делегат другого Курултаю кримськотатарського народу, членом Меджлісу кримськотатарського народу першого складу, займався питаннями культури, мови, релігії.
- Карл Оге Прест, 89, данський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема за італійський «Ювентус» та національну збірну Данії.
- Волт Газзард, 69, американський баскетболіст. Олімпійський чемпіон 1964 року.
- Душан Попович, 41, сербський ватерполіст. Чемпіон світу з водних видів спорту 1991 року, призер 1998 року.
- Карапетян Артем Якович, 85, радянський і російський актор театру та кіно, майстер дубляжу.
- Марк Блауг, 84, американський і британський економіст голландського походження, відомий історик економічної думки.
- Раков Сергій Кузьмич, 80, фахівець у галузі інженерної геодезії, маркшейдерської справи України, Киргизії, Азербайджану, Росії.
- Чепик Сергій Михайлович, 58, французький художник, графік, скульптор, ілюстратор українського походження.
- П'єр Дюмайє, 88, французький журналіст, письменник, сценарист і телепродюсер, який стояв біля витоків французького телебачення[29].
- Бахрі Оручі, 81, югославський політик албанського походження. Член Союзу комуністів Югославії з 1949.
- Борисов Лев Іванович, 77, радянський та російський актор театру і кіно. Народний артист Росії. Інсульт[30].
- Колпаков Серафим Васильович, 78, радянський політичний діяч, міністр чорної металургії СРСР (1985—1989) і міністр металургії СРСР (1989—1991). Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликань (у 1987—1989 роках). Член ЦК КПРС у 1986—1991 роках. Доктор технічних наук (1985).
- М'якота Олексій Сергійович, 79, український радянський і компартійний діяч, голова Полтавського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 р. Член ЦК КПУ в 1990—1991 р. Народний депутат СРСР у 1989—1991 р[31].
- MC Вспышкин, 75, радянський і російський діджей, електронний музикант, радіоведучий, один з творців і учасник музичного гурту «MC Вспышкин & Никифоровна».
- Алан Елфорд, 50, англійський письменник, незалежний дослідник, який широко визнаний як один з провідних світових фахівців з античної міфології, походження релігії світу та єгиптології. Прихильник псевдоісторичної теорії «стародавніх астронавтів»</ref> 2011[32].
- Девід Кур, 86, міністр закордонних справ Ямайки (1989—1993)[33].
- Есін Афшар, 75, турецька співачка і акторка.
- Мелешко В'ячеслав Володимирович, 60, український науковець у галузі механіки та акустики, доктор фізико-математичних наук (1984), професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2013, посмертно).
- Лю Юцяо, 89, китайський ентомолог, лепідоптеролог. Автор описання багатьох таксонів лускокрилих комах, зокрема описав 171 вид. Співробітник Інституту зоології Китайської академії наук. Керуючий директор Китайського ентомологічного товариства. Тісно співпрацював з японськими, корейськими та європейськими науковцями.
- Щадов Михайло Іванович, 83, радянський діяч, міністр вугільної промисловості СРСР (1985—1991). Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Доктор технічних наук (1991), професор (1995).
- Житомирський Ілля Олексійович, 22, російсько-американський розробник програмного забезпечення, засновник соціальної мережі Diaspora. Самогубство[34].
- Литвиненко Володимир Іванович, 73, заслужений лікар України, з 30 грудня 1997 року — почесний громадянин Кременчука. Нагороджений орденом «Знак пошани» — 1982, медалями «За освоєння цілинних земель» — 1964, «Ветеран праці» — 1986, почесними грамотами державної влади та МОЗ України.
- Рябчук Віктор Дмитрович, 87, російський військовик, доктор військових наук, професор, заслужений діяч науки Російської Федерації, дійсний член російської Академії військових наук, генерал-майор.
- Хассан Техрані Могаддам, 52, іранський воєначальник, бригадний генерал КВІР. Загинув із групою своїх співробітників внаслідок вибуху на складі боєприпасів у казармах Модаррес на околицях Тегерана[35].
- Умрихін Олександр Іванович, 57, радянський футболіст, який грав на позиції захисника. Відомий за виступами за сімферопольську «Таврію» у вищій та першій лізі[36].
- Ана Грепо, 42, хорватська фотомодель і підприємиця, Міс Далмація. Померла у себе у ванні в результаті нещасного випадку від отруєння чадним газом(1995)[37].
- Вітіс Вілюнас, 67, литовський, радянський і російський вчений-психолог, доктор психологічних наук, професор психології у Московському державному університеті імені Ломоносова, Вільнюському університеті, Університеті Вітовта Великого, Вільнюському педагогічному університеті, Шяуляйському університеті[lt].
- Іван Мартін Їроус, 67, чеський поет, найбільш відомий як художній керівник чеського психоделічного рок-гурт The Plastic People of the Universe, а пізніше як організатор чеського андеґраунду в часи комуністичного режиму.
- Гар Ґобінд Корана, 89, індійський та американський молекулярний біолог, лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1968 року (спільно з Робертом Голлі і Маршаллом Ніренбергом) «за розшифровку генетичного коду і його ролі в синтезі білків».
- Бондаренко Леонід Іванович, 72, український інженер. Головний технолог — заступник головного інженера ВО «Більшовик». Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1984). Заслужений діяч науки і техніки України.
- Джиммі Адамсон, 82, англійський футболіст, що грав на позиції правого півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Всю ігрову кар'єру провів у команді «Бернлі». Найкращий футболіст чемпіонату Англії за версією журналістів 1962 року.
- Іванов Валентин Козьмич, 76, радянський футболіст, нападник, згодом радянський та російський футбольний тренер. Олімпійський чемпіон 1956 року, чемпіон Європи 1960 року. Заслужений майстер спорту СРСР, заслужений тренер СРСР.
- Джо Фрейзер, 67, американський боксер, золотий медаліст Олімпійських ігор в Токіо 1964 року у важкій вазі, чемпіон світу в 1970-1973 роках за версіями WBA та WBC. Загалом переміг 10 бійців за титул чемпіона світу у важкій вазі. Рак печінки.
- Марія Лялькова, 90, чеська снайперка, учасниця Другої світової війни. Полковник.
- Мовсесян Георгій Вікторович, 66, радянський і російський композитор вірменського походження. Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (1995). Народний артист Росії (2001).
- Супрікян Жак Ншанович, 74, радянський футболіст, нападник, згодом — вірменський футбольний тренер[38].
- Ліліана Пернічева-Перец, 71, болгарська вчена, археолог.
- Дамаскін (Папандреу), 75, єпископ Константинопольської православної церкви, титулярний митрополит Адрианопольский; з 1982 по 2003 роки — керуючий Швейцарською митрополією.
- Скотний Валерій Григорович, 63, ректор Дрогобицького педагогічного університету, учений-культуролог, доктор філософських наук (2003), професор, заслужений працівник освіти України (2001).
- Альфонсо Кано, 63, Лідер Революційних збройних сил Колумбії (FARC-EP), глава одного з політичних рухів FARC — Підпільної Колумбійської комуністичної партії (Partido Comunista Colombiano Clandestino). Комуніст, марксист. Пост лідера FARC зайняв після смерті творця руху Мануеля Маруланди. Помер в результаті поранення, отриманого в бою з урядовими військами.
- Гордієнко Лілія Андріївна, 85, українська скульпторка; членкиня Спілки радянських художників України з 1954 року.
- Грен Арнольд Карлович, 91, радянський естонський діяч, заступник голови Ради міністрів Естонської РСР, міністр закордонних справ Естонської РСР, президент Олімпійського комітету Естонії. Член ЦК КП Естонії (1951—1990). Кандидат у члени Бюро ЦК КП Естонії з 19 вересня 1952 по 11 лютого 1954 року. Депутат Верховної ради Естонської РСР 3-го і 5—11-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 4-го скликання.
- Норман Рамзей, 96, американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (половина премії в 1989 році «За винахід методу роздільних коливальних полів і його використання у водневому мазері та інших атомних годинниках». Другу половину премії отримали Ганс Демельт і Вольфганг Пауль).
- Хомський Станіслав Миколайович, 75, радянський і російський актор і режисер театру. Заслужений артист РРФСР (4.04.1989), Народний артист Росії (13.02.2006).
- Беспалов Іван Петрович, 96, радянський державний діяч, 1-й секретар Кіровського обласного комітету КПРС, 1-й секретар Кіровського міського комітету КПРС. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1976 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1986 роках. Депутат Верховної ради РРФСР 7—8-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 9—11-го скликань.
- Ільмар Куллам, 89, естонський баскетболіст, який виступав за Радянський Союз на літніх Олімпійських іграх 1952 року. Срібний призер Олімпійських Ігор 1952 року (зіграв усі вісім матчів). Чемпіон Європи 1947, 1951, 1953 років.
- Огороднік Василь Тимофійович, 72, поет, журналіст, член правління Національної спілки журналістів України. Почесний краєзнавець України, Член правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України у період з 2008 по 2011 роки.
- Саксонов Микола Миколайович, 88, російський важкоатлет. Срібний призер Олімпійських Ігор 1952 року в категорії до 60 кг. Чемпіон світу 1953 року в категорії до 60 кг. Чемпіон Європи 1953 року в категорії до 60 кг, срібний призер 1952 року в категорії до 60 кг.
- Сташис Володимир Володимирович, 86, радянський і український учений-правознавець, фахівець у галузі кримінального права, кандидат юридичних наук (1954), професор (1973). Герой України з врученням ордена «Держави» (2006), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2006) та Державної премії України в галузі архітектури (2001), Заслужений працівник вищої школи УРСР (1970) і Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Почесний громадянин Харкова (2000). Державний радник юстиції 1 класу (2009). Інфаркт[39].
- Ян Бохенек, 80, польський важкоатлет. Бронзовий призер Олімпійських Ігор 1960 року в категорії до 82,5 кг, учасник 1956 року. Бронзовий призер Чемпіонату світу 1957 (до 75 кг), 1959 (до 75 кг) років.
- Кетрін Шива Заубел, 91, індіанська вчена, педагогиня, лідер племені, письменниця та активістка, яка прагнула зберегти історію, культуру та мову Кауїльї. Її зусилля були зосереджені на збереженні мови кауїльї.
- Кутиркін Владислав Георгійович, 80, радянський молдавський державний діяч, заступник голови Ради міністрів Молдавської РСР, голова Держкомітету Молдавської РСР з цін. Член ЦК Комуністичної партії Молдавії в 1963—1990 роках. Депутат Верховної Ради Молдавської РСР 6—11-го скликань.
- Логвинов Павло Федорович, 84, український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1959 року. Батько скульптора Георгія Логвинова.
- ↑ УНІАН: Померла мати Гілларі Клінтон [Архівовано 2 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Помер відомий чеський дисидент Іван Мартін Їроус. Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ Україна - Німеччина 3:3. Результативне відкриття "Олімпійського". ВІДЕО. Архів оригіналу за 27 листопада 2011. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ Затримано професора «Львівської політехніки» Слюсарчука
- ↑ Україна – Австрія - 2:1. Так мало сонця в холодній воді. Архів оригіналу за 19 листопада 2011. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ Apple очолив біохімік. Архів оригіналу за 18 листопада 2011. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ Верховна Рада ухвалила новий виборчий закон. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ Радіо Маяк: Расшифровать информацию с аппарата "Фобос-Ґрунт" удалось со второго раза [Архівовано 26 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 листопада 2011. Процитовано 30 листопада 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ «Протон» успешно вывел на орбиту спутник связи AsiaSat-7. Архів оригіналу за 27 листопада 2011. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ Газу да адказу: «Газпрам» забірае «Белтрансгаз», атрымае ад яго 330 млн прыбытку ў 2012-м. Архів оригіналу за 28 листопада 2011. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ Pakistan stops Nato supplies after raid kills 28 troops. dawn.com. 26 ноября 2011 года. Архів оригіналу за 9 грудня 2011. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ США успешно запустили новый марсоход. Компьюлента. 28 ноября 2011 года. Архів оригіналу за 30 листопада 2011. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ Лига арабских государств ввела санкции против Сирии. Лента.Ру. 27 ноября 2011 года. Архів оригіналу за 29 листопада 2011. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ Blame game begins: «Nato came under fire from Pakistan before attack». Архів оригіналу за 30 листопада 2011. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ С космодрома Плесецк запущен спутник «Глонасс-М». Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ Маршал Тантави призвал египтян активно голосовать на выборах. РИА Новости. 27 ноября 2011 года. Архів оригіналу за 1 грудня 2011. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ Uroczystości pogrzebowe Maryli Płońskiej – Gdańsk-Oliwa, 3 grudnia 2011. ipn.gov.pl. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 22 березня 2016.
- ↑ В.Жарков. Пам'яті Льва Мінца. Архів оригіналу за 28 листопада 2017. Процитовано 27 березня 2018.
- ↑ Померла відома актриса Одеського українського театру Маргарита Пресич
- ↑ Помер знаменитий радянський важкоатлет Василь Алексеєв. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 25 листопада 2011.
- ↑ Czech architect Hubacek, author of famous Jested hotel, dies. Czech News Agency. ČeskéNoviny.cz. 25 листопада 2011. Архів оригіналу за 12 січня 2012.
- ↑ Лев Исаакович Евселевский. Окраины Кременчуга (рос.). 16 квітня 2012. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021. [Архівовано 2021-12-23 у Wayback Machine.]
- ↑ redakcja (25 листопада 2011). Zmarł Bohdan Petecki. Stowarzyszenie Dziennikarzy Rzeczypospolitej Polskiej, oddział w Katowicach. Процитовано 25 липня 2016. (пол.)
- ↑ El funeral de Montserrat Figueras se celebrará en el Monasterio de Pedralbes de Barcelona. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 7 грудня 2011.
- ↑ «Danielle Mitterrand, les combats d'une militante» [Архівовано 17 лютого 2012 у Wayback Machine.], Le Monde, 22 November 2011 Помилка цитування: Недійсний параметр «monde""» у тезі
<ref>. Підтримувані параметри: dir, follow, group, name. - ↑ Opernsängerin Sena Jurinac ist tot Некролог [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.](нім.) — Die Presse, 23.11.2011
- ↑ Смерть Ен Маккефрі[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ LIBERATION (17 листопада 2011). Pierre Dumayet, pionnier de la télévision, est mort (фр.). Libération.fr. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ Підсумки 2011: Втрати року (рос.). ТСН. 8 грудня 2011. Процитовано 19 травня 2026.
- ↑ Сьогодні Полтава прощається з Олексієм М'якотою | Полтавська обласна рада. oblrada.pl.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 24 січня 2017.
- ↑ Andy Lloyd, Alan Alford 1961—2011: Biography [Архівовано 22 січня 2011 у Portugese Web Archive]. 18-11-2011 (англ.)
- ↑ David Coore: 1925—2011 — Contributor to Jamaica's Constitution passes [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.], Jamaica Gleaner vom 15. November 2011. Abgerufen am 6. Dezember 2011
- ↑ Vitello, Paul (15 листопада 2011). Ilya Zhitomirskiy Dies at 22; Co-Founded Social Network. New York Times. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 16 листопада 2011.
- ↑ Staff writers (11 листопада 2012). The explosion at CNG station in Alborz and Tehran is not true. Процитовано 20 січня 2015.
- ↑ Не стало Александра Умрихина… (рос.)
- ↑ Majka u kadi pronašla mrtvu kćer: Bivšu manekenku Anu Grepo ubio ugljični monoksid?! (хор.). Jutarnji list. 11 stu 2011. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 березня 2012.
- ↑ Помер ветеран вірменського футболу Жак Супрікян. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. [Архівовано 2018-01-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Професори Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, 2014, с. 156.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Листопад 2011