Лисянка (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Лисянка
Lysanka.png
Герб
Лисянка на мапі України
Лисянка на мапі України
Лисянка
Лисянка на мапі Лисянського району
Лисянка на мапі Лисянського району
Країна Україна Україна
Область/АРК Черкаська область
Район/міськрада Лисянський район
Рада Лисянська селищна рада
Код КОАТУУ: 7122855100
Основні дані
Статус із 1965 року
Площа  км²
Населення 8206 (станом на 1 вересня 2011 р.)
Поштовий індекс 19300
Телефонний код +380 4749
Географічні координати 49°15′25″ пн. ш. 30°49′24″ сх. д. / 49.25694° пн. ш. 30.82333° сх. д. / 49.25694; 30.82333Координати: 49°15′25″ пн. ш. 30°49′24″ сх. д. / 49.25694° пн. ш. 30.82333° сх. д. / 49.25694; 30.82333
Висота над рівнем моря 160 м
Водойма р. Гнилий Тікич
Відстань
Найближча залізнична станція: Звенигородка
До станції: 38 км
Селищна влада
Адреса 19300, Черкаська обл., Лисянський р-н, смт Лисянка, площа Миру, 30
Голова селищної ради Гнатенко Тамара Дмитрівна
Карта
Лисянка (Україна)
Лисянка
Лисянка
Лисянка (Черкаська область)
Лисянка
Лисянка

Ли́сянка — селище міського типу, районний центр однойменного району Черкащини. Розташована в межах Придніпровської височини та лісостепової зони в долині річки Гнилий Тікич. День міста — перша неділя вересня. Деякі польські автори дотримуються думки, що в Лисянці народився батько Богдана Хмельницького — Михайло Хмельницький.

Історія[ред.ред. код]

Під час монголо-татарської навали Лисянка і навколишні території були повністю спалені. З того часу люди це місце називають Лисиною, гору на шляху до Черкас — Лисою, річку, що протікає під горою, — Лискою, а відроджене поселення — Лисянкою.

Вперше Лисянка згадується в документах за 1593 рік. Саме того року містечко з навколишніми селами і землями польський король Сігізмунд ІІІ Ваза подарував шляхтичу Валентію Чермінському (зустрічається в описі Александра Валеріана Яблоновського).

1622 року воєводі руському (рутенському) Івану Даниловичу король Сігізмунд ІІІ Ваза дав грамоту, за якою він міг закласти місто Лисянку і надав йому Магдебурзьке право, право обирати собі війта, бурмістра, райців з-поміж міщан. Місто мало було опасоване частоколом з вежами і мала бути збудована ратуша. Базари повинні бути щопонеділка та щоп'ятниці. Після смерті Івана Даниловича (весна 1628 року) в 1630 році Лисянка належала його другій дружині-вдові — Софії з Жолкевських.

В 1637 році Миколай Остроруг-«латина» отримав дозвіл короля Владислава IV Вази на випалювання поташу в лісах немирівських і на 12 років в — Лисянці.[1]

1645 — Лисянка належала Самуелю Єжи Калиновському.

1648 — Лисянка підтримала Богдана Хмельницького. За тих часів була багатим містом. Мало воно 4 церкви, на передмістю монастир св. Трійці, недавно закладений і сильно укріплений, посвячений 1653 р. патріархом Макарієм.

1654 р. місто було взяте коронним військом і спалене.

За часів Івана Виговського Лисянка дісталась Костянтину Виговському.

1674 р. тут після того як потерпів поразку від московського війська, перебував брат гетьмана Петра Дорошенка Григорій з татарським військом. Міщани видали Григорія Дорошенка московитам, а татар перебили. Незадовго після цього, коли мешканці почули, що козаки ідуть до Чигирина, вони всі до єдиного з майном і родинами перебрались за Дніпро. Дорошенко застав пусте місто, яке зрівняв із землею. Через 8 років місто знову заселили 800 господарів.

1702 р. Самійло винищив в місті євреїв та шляхту. Війтом був Дмитро Старий.

В 1711 р. поблизу Лисянки відбувся бій між армією гетьмана Пилипа Орлика та війська під командуванням генерального осавула Григорія Бутовича. У наслідку бою загін Бутовича зазнав поразки, а самого осавула було взято у полон. Ця битва була частиною похода на Правобережжя проти російської влади.

1733 р. Александр Яблоновський фундував тут францисканський костел, місце давнього замку віддав о. василіянам і сприяв будівництву нового оборонного замку з вежами. Це сприяло розвитку міста.

1777 р. тут було 457 осель. В місті був Свято-Троїцький василіянський монастир (колись православний).

Біля Лисянки є городище. Біля нього є ліс «Добрий день», за переказами там козаки розбили польське військо. Біля Гнилого Тікича знаходиться джерело з мінеральною водою збагаченою залізом, колись тут лікар Сродовський мав водолікарню.

Під час турецької війни тут бачили стада диких коней з херсонських степів.

Містечко оспіване у творах багатьох письменників, зокрема, П. Куліша і Т. Г. Шевченка.

У часи Другої світової війни містечко понад два роки входило до Корсунського ґебіту. На початку 1944 р. тут проходила Корсунь-Шевченківська операція.

Влітку 1996 р. до Лисянки підведено природний газ.

Персоналії[ред.ред. код]

Народились

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Wiesław Majewski. Ostroróg Mikołaj h. Nałęcz (1593–1651) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1979. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXIV/3, zeszyt 102. — s. 193–384. — S. 518. (пол.)
  2. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 264 с. ISBN 966-8201-26-4
  3. J. Dobrzyniecka. Jabłonowski August Dobrogost Stanisław Wolfgang Żegota (1769–1791) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1963. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom Х/2, zeszyt 45. — 161–320 s. — S. 219. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.