Лисянка (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Лисянка
Lysanka.png Lysyanka prapor.png
Герб Прапор
Лисянка на мапі України
Лисянка на мапі України
Лисянка
Лисянка на мапі Лисянського району
Лисянка на мапі Лисянського району
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Лисянський район
Рада Лисянська селищна рада
Код КОАТУУ: 7122855100
Основні дані
Статус від 1965 року
Площа  км²
Населення 8206 (станом на 1 вересня 2011 р.)
Поштовий індекс 19300
Телефонний код +380 4749
Географічні координати 49°15′25″ пн. ш. 30°49′24″ сх. д. / 49.25694° пн. ш. 30.82333° сх. д. / 49.25694; 30.82333Координати: 49°15′25″ пн. ш. 30°49′24″ сх. д. / 49.25694° пн. ш. 30.82333° сх. д. / 49.25694; 30.82333
Висота над рівнем моря 160 м
Водойма річка Гнилий Тікич
Відстань
Найближча залізнична станція: Звенигородка
До станції: 38 км
Селищна влада
Адреса 19300, Черкаська обл., Лисянський р-н, смт Лисянка, площа Миру, 30
Голова селищної ради Гнатенко Тамара Дмитрівна
Карта
Лисянка is located in Україна
Лисянка
Лисянка
Лисянка is located in Черкаська область
Лисянка
Лисянка

Commons-logo.svg Лисянка у Вікісховищі

Ли́сянка — селище міського типу, районний центр однойменного району Черкащини. Розташована в межах Придніпровської височини та лісостепової зони в долині річки Гнилий Тікич. День міста — перша неділя вересня. Деякі польські автори дотримуються думки, що в Лисянці народився батько Богдана Хмельницького — Михайло Хмельницький.

Історія[ред.ред. код]

Під час монголо-татарської навали Лисянка і навколишні території були повністю спалені. З того часу люди це місце називають Лисиною, гору на шляху до Черкас — Лисою, річку, що протікає під горою, — Лискою, а відроджене поселення — Лисянкою.

Вперше Лисянка згадується в документах за 1593 рік. Саме того року містечко з навколишніми селами і землями польський король Сігізмунд ІІІ Ваза подарував шляхтичу Валентію Чермінському (зустрічається в описі Александра Валеріана Яблоновського).

1622 року воєводі руському (рутенському) Івану Даниловичу король Сігізмунд ІІІ Ваза дав грамоту, за якою він міг закласти місто Лисянку і надав йому Магдебурзьке право, право обирати собі війта, бурмістра, райців з-поміж міщан. Місто мало було опасоване частоколом з вежами і мала бути збудована ратуша. Базари повинні бути щопонеділка та щоп'ятниці. Після смерті Івана Даниловича (весна 1628 року) в 1630 році Лисянка належала його другій дружині-вдові — Софії з Жолкевських.

В 1637 році Миколай Остроруг-«латина» отримав дозвіл короля Владислава IV Вази на випалювання поташу в лісах немирівських і на 12 років в — Лисянці.[1]

1645 — Лисянка належала Самуелю Єжи Калиновському.

1648 — Лисянка підтримала Богдана Хмельницького. За тих часів була багатим містом. Мало воно 4 церкви, на передмістю монастир св. Трійці, недавно закладений і сильно укріплений, посвячений 1653 р. патріархом Макарієм.

1654 р. місто було взяте коронним військом і спалене.

За часів Івана Виговського Лисянка дісталась Костянтину Виговському.

1674 р. тут після того як потерпів поразку від московського війська, перебував брат гетьмана Петра Дорошенка Григорій з татарським військом. Міщани видали Григорія Дорошенка московитам, а татар перебили. Незадовго після цього, коли мешканці почули, що козаки ідуть до Чигирина, вони всі до єдиного з майном і родинами перебрались за Дніпро. Дорошенко застав пусте місто, яке зрівняв із землею. Через 8 років місто знову заселили 800 господарів.

1702 р. Самійло винищив в місті євреїв та шляхту. Війтом був Дмитро Старий.

В 1711 р. поблизу Лисянки відбувся бій між армією гетьмана Пилипа Орлика та війська під командуванням генерального осавула Григорія Бутовича. У наслідку бою загін Бутовича зазнав поразки, а самого осавула було взято у полон. Ця битва була частиною похода на Правобережжя проти російської влади.

1733 р. Александр Яблоновський фундував тут францисканський костел, місце давнього замку віддав о. василіянам і сприяв будівництву нового оборонного замку з вежами. Це сприяло розвитку міста.

1777 р. тут було 457 осель. В місті був Свято-Троїцький василіянський монастир (колись православний).

Біля Лисянки є городище. Біля нього є ліс «Добрий день», за переказами там козаки розбили польське військо. Біля Гнилого Тікича знаходиться джерело з мінеральною водою збагаченою залізом, колись тут лікар Сродовський мав водолікарню.

Під час турецької війни тут бачили стада диких коней з херсонських степів.

Містечко оспіване у творах багатьох письменників, зокрема, П. Куліша і Т. Г. Шевченка.

У часи Другої світової війни містечко понад два роки входило до Корсунського ґебіту. На початку 1944 р. тут проходила Корсунь-Шевченківська операція.

Влітку 1996 р. до Лисянки підведено природний газ.

Пам'ятки[ред.ред. код]

В адміністративних межах Лисянської селищної ради розташований гідрологічний заказник місцевого значення «Гнилий Тікич»[2].

Персоналії[ред.ред. код]

Народились

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Wiesław Majewski. Ostroróg Mikołaj h. Nałęcz (1593–1651) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1979. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXIV/3, zeszyt 102. — s. 193–384. — S. 518. (пол.)
  2. Рішення Черкаської обласної ради № 27-10/V від 26 червня 2009 року «Про території та об'єкти природно — заповідного фонду області»
  3. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 264 с. ISBN 966-8201-26-4
  4. J. Dobrzyniecka. Jabłonowski August Dobrogost Stanisław Wolfgang Żegota (1769–1791) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1963. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom Х/2, zeszyt 45. — 161–320 s. — S. 219. (пол.)

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.