Литвиненко Олександр Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олекса́ндр Вале́рійович Литвине́нко (нар. 27 квітня 1972(19720427), Київ) — український науковий діяч. Доктор політичних наук (2002), старший науковий співробітник (2003), професор (2011), генерал-майор запасу (08.2015). Державний службовець 3-го рангу (2013).

З 4 квітня 2014 — заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 27 квітня 1972 в місті Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «правознавство» (2009). В 1989 — 1994 роках — інженер-математик за спеціальністю прикладна математика, Інститут криптографії, зв'язку та інформатики Академії ФСБ РФ, м. Москва. В 1998 році — кандидат політичних наук за спеціальністю 24.00.04 — політичні проблеми міжнародних систем і глобального розвитку. Дисертація захищена в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 2002 році — доктор політичних наук за спеціальністю 23.01.01 — основи національної безпеки держави. Дисертація захищена в Національному інституті стратегічних досліджень. У 2003 році — старший науковий співробітник за спеціальністю 23.01.01 — основи національної безпеки держави. У 2011 році — професор за спеціальністю 23.01.01 — основи національної безпеки держави.

Пройшов курси з підвищення кваліфікації у Йоркському університеті, м. Торонто, Канада (2002) та Маршалл-центр, Гарміш-Партенкірхен, Німеччина (2005). Закінчив Королівський коледж оборонних наук (the RCDS) у Лондоні, Велика Британія (2012).

З 1994 року по 1998 рік — офіцер, старший офіцер, головний спеціаліст Управління захисту інформації Головного управління урядового зв'язку СБ України.

З 1997 року по 2007 рік — асистент, доцент на 0,25 посади за сумісництвом Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

1998 — 2007 р.р. — старший консультант, завідувач відділу, заступник директора, перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

З травня 2005 по грудень 2007 — керівник Управління з питань державної безпеки, керівник Експертної комісії, керівник Департаменту з питань державної безпеки Апарату РНБО України.

Грудень 2007 — серпень 2009 р. заступник начальника Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення СБ України. З серпня 2009 по т. ч. — є радником директора Інституту проблем національної безпеки при РНБО України.

З червня 2010 року по 26 березня 2014 року — заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

З 27 березня по 4 квітня 2014 р. — радник генерального директора Державного концерну «Укроборонпром».

З 5 квітня 2014 р. — заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Вибрані публікації[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]