Литвин Микола Олексійович

Литвин Микола Олексійович
Литвин Микола Олексійович
Народився	14 червня 1932 (92 роки); Мамекине Новгород-Сіверського району Чернігівської області
Науковий ступінь	кандидат історичних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
	; ; ;

Микола Олексійович Литвин (нар. 14 червня 1932 в селі Мамекине Новгород-Сіверського району Чернігівської області) — громадський і державний діяч України. Кандидат історичних наук.

Посади

Був:

завідувачем відділом пропаганди і агітації ЦК ЛКСМ України
помічником Голови Верховної Ради України
помічником Голови Ради Міністрів України
першим заступником директора РАТАУ
першим заступником завідувача відділу організаційно-партійної і кадрової роботи ЦК Компартії України
науковим консультантом Президента України
керівником Служби Глави Адміністрації Президента України
З 2002 — керівник Секретаріату, перший помічник Голови Верховної Ради України

Працював у:

Центральній виборчій комісії (секретарем)^[1],
Київській міській державній адміністрації,
апараті Верховної Ради України
Секретаріаті Кабінету Міністрів України.

Мемуари

В 2012 видав тиражем 500 примірників російською мовою книгу зі спогадами:

Не лукавя перед собой / Николай Алексеевич Литвин.- К. : УАИП «Рада», 2012.- 525,[2] с. — ISBN 978-966-7909-59-8.

Відзнаки

Заслужений працівник культури України.

Нагороджений:

орденом «Знак Пошани»
орденами «За заслуги» III та II ступенів
орденом Богдана Хмельницького
Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР
Почесною грамотою Верховної Ради України
Почесною грамотою Кабінету Міністрів України
Почесним знаком товариства «Чернігівське земляцтво»
медалями

Примітки

↑ «Про утворення Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів Української РСР» Постанова Верховної Ради Української РСР від 28 жовтня 1989 року N 8310-XI. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 31 травня 2012.

Посилання

[1] «Про утворення Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів Української РСР» Постанова Верховної Ради Української РСР від 28 жовтня 1989 року N 8310-XI. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 31 травня 2012.

[1]