Литвин Микола Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Микола Романович Литвин
Народився 10 квітня 1957(1957-04-10) (61 рік)
Тернопіль, УРСР
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Галузь історія
Заклад Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України
Посада Директор Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України

Микола Романович Литвин (нар. 10 квітня 1957, м. Тернопіль) — український історик, директор Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, професор (2001), доктор історичних наук (1999), заслужений діяч науки і техніки України.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 10 квітня 1957 року в м. Тернополі у родині службовців.

Освіта[ред.ред. код]

Кар'єра[ред.ред. код]

Від 1979 — працює в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 — Інститут суспільних наук АН України): стажист-дослідник, молодший науковий співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник відділу новітньої історії, завідувач відділу наукових та інформативних видань (1995), керівник Центру дослідження українсько-польських відносин (2007), заступник директора з наукової роботи (2010).

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Під час навчання обирався головою Студентського наукового товариства, був лауреатом республіканських і всесоюзних конкурсів студентських наукових робіт.

З 2001 р. — професор.

За сумісництвом:

  • викладав спецкурс з історії Українських визвольних змагань першої третини XX ст. на кафедрі новітньої історії України Львівського національного університету ім. І. Франка (2000–2009),
  • виконував обов'язки голови ДЕКу на факультеті міжнародних відносин (2007–2009).

Неодноразово виступав на університетських конференціях, присвячених історії Львова, пам'яткам культури Галичини; брав участь у першолистопадових походах студентів на Меморіал УСС-УГА (Яновський цвинтар).

Підготував п'ятьох докторів і дев'ять кандидатів історичних наук. Учасник міжнародних конференцій в Україні, Польщі, Росії, Чехії.

Громадська робота[ред.ред. код]

  • голова історичної комісії НТШ (1999–2002),
  • член (1993) і заступник (2006) Голови польсько-української історичної комісії при НАН України.
  • член Експертної ради ВАК України з історичних дисциплін (2002–2004, 2006–2010).
  • Голова Львівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України (з 2002), член правління НСКУ.

Відзнаки[ред.ред. код]

  • Указом Президента України 2007 р. отримав звання Заслужений діяч науки і техніки України.
  • Лауреат премії ім. М. Грушевського НАН України (2000).

Публікації[ред.ред. код]

Має близько 500 наукових і науково-популярних публікацій з новітньої історії України, українсько-польських відносин, картографії та археографії, історичного краєзнавства, просопографії.

Монографії, посібники, брошури:

  1. Історія галицького стрілецтва. — Львів, 1991.
  2. Історія ЗУНР. — Львів, 1995.
  3. Генералітет Українських визвольних змагань. — Львів, 1995.
  4. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. — Львів, 1998.
  5. 1939. Західні землі України. — Львів, 1999.
  6. Військова еліта Галичини. — Львів, 2004.
  7. Львів: між Гітлером і Сталіним. — Львів, 2006.
  8. Збройні сили України першої половини XX ст. Генерали і адмірали. Харків; Львів, 2007.
  9. Сталін і Західна Україна 1939–1941 рр. — Київ, 2010 (співавтор К. Науменко).

Статті:

  1. Військова історія України першої половини XX ст.: здобутки і проблеми дослідження //Дрогобицький краєзнавчий збірник. Спецвипуск. Дрогобич, 2002. — С. 305–312.
  2. Українська національно-демократична революція: Україна у роки першої світової війни; Проголошення автономії Украни; Українська Народна Республіка; Українська держава; Відновлення УНР; Західно-Українська Народна Республіка; Національний рух на Закарпатті та Північній Буковині; Уроки визвольної боротьби // Історія України /Відп. ред. Ю.Сливка; кер. авт. кол. Ю.Зайцев. — Львів: Світ, 2002. — С. 229–264.
  3. Український та польський істеблішмент у період «Великої війни» та національно-демократичних революцій (1914–1918) // Історіографічні дослідження в Україні. — Київ, 2003. — Вип. 13. — Ч. 1. — С. 155–173.
  4. Литвин М. Przestanki etnopolityczne akcji deportacyjnych na pograniczu ukraińsko-polskim pierwszej połowy XX w. // Przemyskie zapiski Historyczne. R. XII–XIII: 2000–2002. — Przemyśl, 2003. — S. 13-18.
  5. З досвіду співпраці Південно-Східного наукового інституту в Перемишлі та Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України // Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України в 2004 р. Інформаційний бюлетень / Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України. — Львів, 2005. — С. 150–152.
  6. Соборність України та її супротивники (1918–1919) // Україна соборна / Інститут історії України НАН України. — Київ, 2005. — Вип. 2. — С. 235–246.
  7. Українське військово-історичне товариство у Польщі (1920–1939) // Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze 19-20. — Warszawa, 2005. — S. 282–288.
  8. Україна у Першій світовій війні: сучасна російська історіографія проблеми // Військово-науковий вісник. — Львів, 2005. — Вип. 7. — С. 151–159.
  9. Проблеми відродження державності й соборності України в 1914–1923 рр.: політика і дипломатичний чин північноамериканської еміграції // Україна в революційних процесах перших десятиліть XX століття. — Київ, 2007. — С. 431–437.
  10. Польська історіографія про мету, засоби і наслідки політики радянізації в західних землях України (1939–1941) // Україна-Європа-Світ. — Вип. 1: Міжнародний збірник наукових праць / Гол. ред. М. Алексієвець. — Тернопіль, 2008. — С. 214–220.

Редагування:

  1. Заступник відповідального редактора «Історії Львова» (Львів, 2006–2007, т. 1-3).
  2. Співавтор низки колективних праць: «Історія українського селянства» (К., 2006, т. 2), «Історія України» (Львів, 1996, 1998, 2002, 2003), «Уряди України XX ст.» (К., 2000), «Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Ілюстрована історія» (Львів, 2008).
  3. Співупорядник збірників документів: «Інтернаціональна солідарність трудящих західноукраїнських земель з республіканською Іспанією» (К., 1988), «Депортації. Західні землі України кінця 30-х — початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади» (Львів, 1996–2002, т. 1-3), «Polacy na Ukraine. Cz. 1: Lata 1917–1939» (Przemyśl, 1998–2001, т. 1-III).
  4. Співупорядник збірників наукових праць: «Жовківщина. Історичний нарис» (Львів, 1993), «Перемишль і Перемиська земля протягом віків» (Перемишль-Львів, 1996–2002, т. 1-3); «Західно Українська Народна Республіка. Уряди. Постаті» (Львів, 2009), «Ярославщина» (Львів, 2009).
  5. Науковий редактор монографій «Українська військова еміграція у Польщі. 1920–1939» (автор О. Колянчук. Львів, 2000), «Увічнення нескорених. Українські військові меморіали 20-30-х рр. XX ст. у Польщі» (автор О. Колянчук. Львів, 2003).

Література про вченого:

  1. Українські історики XX століття. Біобібліографічний довідник. Серія: Українські історики. — Вип. 2. — Ч. 1. — Київ; Львів, 2003.
  2. Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. Наукова діяльність, структура, працівники. — Львів, 2001.

Посилання[ред.ред. код]