Литвин Микола Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Литвин Микола Романович
Народився 10 квітня 1957(1957-04-10) (60 років)
Тернопіль
Посада в. о. директора Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України
Науковий ступінь доктор історичних наук
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України

Микола Романович Литвин (нар. 10 квітня 1957(19570410), м. Тернопіль) — український історик, в. о. директора Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, професор, доктор історичних наук (1999), професор (2001), заслужений діяч науки і техніки України.

Короткий життєпис[ред.ред. код]

Народився 10 квітня 1957 р. в м. Тернополі у родині службовців.

Освіта[ред.ред. код]

  • 1974–1979 — навчався на історико-педагогічному факультеті Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника,
  • 1999 — захистив докторську дисертацію «Українсько-польська війна 1918–1919 рр.» (наук. консультант Ю. Ю. Сливка).

Кар'єра[ред.ред. код]

Від 1979 — працює в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 — Інститут суспільних наук АН України): стажист-дослідник, молодший науковий співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник відділу новітньої історії, завідувач відділу наукових та інформативних видань (1995), керівник Центру дослідження українсько-польських відносин (2007), заступник директора з наукової роботи (2010).

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Під час навчання обирався головою Студентського наукового товариства, був лауреатом республіканських і всесоюзних конкурсів студентських наукових робіт.

З 2001 р. — професор.

За сумісництвом:

  • викладав спецкурс з історії Українських визвольних змагань першої третини XX ст. на кафедрі новітньої історії України Львівського національного університету ім. І. Франка (2000–2009),
  • виконував обов'язки голови ДЕКу на факультеті міжнародних відносин (2007–2009).

Неодноразово виступав на університетських конференціях, присвячених історії Львова, пам'яткам культури Галичини; брав участь у першолистопадових походах студентів на Меморіал УСС-УГА (Яновський цвинтар).

Підготував п'ятьох докторів і дев'ять кандидатів історичних наук. Учасник міжнародних конференцій в Україні, Польщі, Росії, Чехії.

Громадська робота[ред.ред. код]

  • голова історичної комісії НТШ (1999–2002),
  • член (1993) і заступник (2006) Голови польсько-української історичної комісії при НАН України.
  • член Експертної ради ВАК України з історичних дисциплін (2002–2004, 2006–2010).
  • Голова Львівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України (з 2002), член правління НСКУ.

Відзнаки[ред.ред. код]

  • Указом Президента України 2007 р. отримав звання Заслужений діяч науки і техніки України.
  • Лауреат премії ім. М. Грушевського НАН України (2000).

Публікації[ред.ред. код]

Має близько 500 наукових і науково-популярних публікацій з новітньої історії України, українсько-польських відносин, картографії та археографії, історичного краєзнавства, просопографії.

Монографії, посібники, брошури:

  1. Історія галицького стрілецтва. — Львів, 1991.
  2. Історія ЗУНР. — Львів, 1995.
  3. Генералітет Українських визвольних змагань. — Львів, 1995.
  4. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. — Львів, 1998.
  5. 1939. Західні землі України. — Львів, 1999.
  6. Військова еліта Галичини. — Львів, 2004.
  7. Львів: між Гітлером і Сталіним. — Львів, 2006.
  8. Збройні сили України першої половини XX ст. Генерали і адмірали. Харків; Львів, 2007.
  9. Сталін і Західна Україна 1939–1941 рр. — Київ, 2010 (співавтор К. Науменко).

Статті:

  1. Військова історія України першої половини XX ст.: здобутки і проблеми дослідження //Дрогобицький краєзнавчий збірник. Спецвипуск. Дрогобич, 2002. — С. 305–312.
  2. Українська національно-демократична революція: Україна у роки першої світової війни; Проголошення автономії Украни; Українська Народна Республіка; Українська держава; Відновлення УНР; Західно-Українська Народна Республіка; Національний рух на Закарпатті та Північній Буковині; Уроки визвольної боротьби // Історія України /Відп. ред. Ю.Сливка; кер. авт. кол. Ю.Зайцев. — Львів: Світ, 2002. — С. 229–264.
  3. Український та польський істеблішмент у період «Великої війни» та національно-демократичних революцій (1914–1918) // Історіографічні дослідження в Україні. — Київ, 2003. — Вип. 13. — Ч. 1. — С. 155–173.
  4. Литвин М. Przestanki etnopolityczne akcji deportacyjnych na pograniczu ukraińsko-polskim pierwszej połowy XX w. // Przemyskie zapiski Historyczne. R. XII–XIII: 2000–2002. — Przemyśl, 2003. — S. 13-18.
  5. З досвіду співпраці Південно-Східного наукового інституту в Перемишлі та Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України // Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України в 2004 р. Інформаційний бюлетень / Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України. — Львів, 2005. — С. 150–152.
  6. Соборність України та її супротивники (1918–1919) // Україна соборна / Інститут історії України НАН України. — Київ, 2005. — Вип. 2. — С. 235–246.
  7. Українське військово-історичне товариство у Польщі (1920–1939) // Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze 19-20. — Warszawa, 2005. — S. 282–288.
  8. Україна у Першій світовій війні: сучасна російська історіографія проблеми // Військово-науковий вісник. — Львів, 2005. — Вип. 7. — С. 151–159.
  9. Проблеми відродження державності й соборності України в 1914–1923 рр.: політика і дипломатичний чин північноамериканської еміграції // Україна в революційних процесах перших десятиліть XX століття. — Київ, 2007. — С. 431–437.
  10. Польська історіографія про мету, засоби і наслідки політики радянізації в західних землях України (1939–1941) // Україна-Європа-Світ. — Вип. 1: Міжнародний збірник наукових праць / Гол. ред. М. Алексієвець. — Тернопіль, 2008. — С. 214–220.

Редагування:

  1. Заступник відповідального редактора «Історії Львова» (Львів, 2006–2007, т. 1-3).
  2. Співавтор низки колективних праць: «Історія українського селянства» (К., 2006, т. 2), «Історія України» (Львів, 1996, 1998, 2002, 2003), «Уряди України XX ст.» (К., 2000), «Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Ілюстрована історія» (Львів, 2008).
  3. Співупорядник збірників документів: «Інтернаціональна солідарність трудящих західноукраїнських земель з республіканською Іспанією» (К., 1988), «Депортації. Західні землі України кінця 30-х — початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади» (Львів, 1996–2002, т. 1-3), «Polacy na Ukraine. Cz. 1: Lata 1917–1939» (Przemyśl, 1998–2001, т. 1-III).
  4. Співупорядник збірників наукових праць: «Жовківщина. Історичний нарис» (Львів, 1993), «Перемишль і Перемиська земля протягом віків» (Перемишль-Львів, 1996–2002, т. 1-3); «Західно Українська Народна Республіка. Уряди. Постаті» (Львів, 2009), «Ярославщина» (Львів, 2009).
  5. Науковий редактор монографій «Українська військова еміграція у Польщі. 1920–1939» (автор О. Колянчук. Львів, 2000), «Увічнення нескорених. Українські військові меморіали 20-30-х рр. XX ст. у Польщі» (автор О. Колянчук. Львів, 2003).

Література про вченого:

  1. Українські історики XX століття. Біобібліографічний довідник. Серія: Українські історики. — Вип. 2. — Ч. 1. — Київ; Львів, 2003.
  2. Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. Наукова діяльність, структура, працівники. — Львів, 2001.

Посилання[ред.ред. код]