Литовська метрика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Литовська метрика великокнязівської канцелярії 1511—1518 років

Литовська метрика (лат. Acta/Metrica Magni Dusatus Lithuaniae; пол. Metryka Litewska) — архіви документів, що виходили передусім з канцелярії Великого князівства Литовського в період з першої половини XV ст. до 1794 р.

У XIV—XVI ст. значна частина українських земель (Волинь, Поділля, Київщина, Чернігово-Сіверщина) перебувала під владою Великого князівства Литовського.

Життя на цій території регламентувалося документами, що виходили передусім з великокнязівської канцелярії. Її архіви відомі нині під назвою «Литовська метрика» і належить до найінформативніших комплексних джерел з історії соціально-економічного розвитку і міжнародної політики не тільки України, а й Білорусі, Росії, Литви та Естонії. Хронологічний діапазон Литовської Метрики обіймає період з першої половини XV ст. до 1794 р.

Система діловодства Великого Князівства Литовського з кінця XIV ст., в основному, брала приклад з польської Коронної канцелярії, це чітко простежується, коли династична унія вперше об'єднала дві держави. Хоча престол польського короля і великого князя литовського займала, як правило, одна особа, існували окремі канцелярії — коронна і великокняжа.

Відповідно, канцелярські книги і архіви в цілому велись окремо з середини XV ст. У обох канцеляріях стало регулярною практикою ведення книг, до яких записувались офіційні копії більшості документів, виданих головною канцелярією і підканцелярією (під керівництвом канцлера і підканцлера відповідно). Звідси беруть початок паралельні комплекси книг, відомі, відповідно, як Литовська метрика (Acta/Metrica Magni Dusatus Lithuaniae; Metryka Litewska) і Коронна метрика (Metrica Regni Poloniae; Metryka Koronna).

Використовувалось поняття «метрика» в Литовському князівстві як технічний термін для позначення актових книг чи ресурсів, куди записувались копії записів документів публічного й приватноправового характеру XV—XVIII ст., що вийшли з великокнязівської канцелярії й юридично оформлювали політичні та соціально-економічні стосунки між державою і суспільством, між різними верствами останнього. Канцелярські книги складають переважну частину архівного фонду «Литовська метрика», який в наш час[коли?] знаходиться в Російському державному архіві давніх актів (ф. 389). Книги Литовської метрики (ЛМ) містять також записи документів, що надходили до великокнязівської канцелярії. Окрім того, до складу ЛМ входять архіви місцевих установ, фрагменти архівів намісницьких канцелярій, судових установ, приватних архівів і, нарешті, оригінальні грамоти, які раніше систематизувалися за воєводствами і зберігалися в літерних пакунках.

Спочатку розділення на серії, подібно установленому Ганкевичем порядку для Коронної метрики, для Литовської метрики проведено не було, хоч певне розрізнення в складі книг фіксувались. Коли, Коронний та Литовський архіви опинились в Санкт-Петербурзі, книги Литовської метрики були поділені за тим же принципом, що й Коронна метрика, але при цьому було допущено багато неточностей.

Репрезентуючи книги записів актових документів, ЛМ протягом століть виконувала суто практичні функції. Існував великий попит на офіційні копії документів великокнязівської канцелярії, що підтверджували шляхетність походження, соціальний статус, права на землю, майно, родинні стосунки, різні привілеї тощо.

Відкритим залишається питання про обставини і процес формування ЛМ. Вчені не мають єдиної думки щодо способів і принципів записування у книги ЛМ. На думку М. Бережкова, книги ЛМ за XV—XVI ст. становлять собою книги записів документів, виданих від імені великого князя чи панів-ради з великокнязівської канцелярії, або отримали від посадових осіб центрального і місцевого управління, приватних осіб, іноземних урядів. Окрім того, ЛМ містить матеріали інших канцелярій ВКЛ, приватних архівів, оригінальні грамоти тощо. М. Бережков уважав, що вже наприкінці XV ст. книги ЛМ складалися за тематичним принципом. Реконструюючи склад оригінальних книг ЛМ (до 1523 р.), дослідник дійшов висновку, що в червні 1486 р. у канцелярії ВКЛ запроваджено ведення поточних книг чотирьох категорій: «книги данин і судових справ», «книги оренд», «книги відправ», «книги посольств».

Дискусійним є також питання щодо мови ЛМ. Академік В. Пічета вважав ЛМ чудовою пам'яткою офіційної білоруської мови, хоча й зазначав, що фонета мови цього джерела була ще не вповні білоруською. Дослідник Литовського статуту С. Лазутка називав мовою ЛМ давньобілоруську. І. Лаппо оперував терміном «литовсько-руська» мова, а М. Тихомиров називав її «руською мовою». Г. Хорошкевич запропонувала термін «середньовічна західноруська мова» чи «давньобілоруськоукраїнська мова». Професор З. Зинкявичюс пропонував для канцелярської мови ВКЛ вживати назву «слов'янська канцелярська мова ВКЛ». Доктор П. Кеннеді Грімстед вважає, що державною юридичною й основною канцелярською мовою на всій території ВКЛ протягом XV—XVI ст. була «руська» мова, що як «своєрідний лінгвістичний попередник білоруської і української мов існувала паралельно з мовою Московського князівства». Після Люблінської унії 1569 р., з приєднанням Волинського, Брацлавського і Київського воєводства до Польщі, у коронній канцелярії Королівства Польського для цих територій було заведено окрему групу книг — Руську (Волинську) метрику. З канцелярського діловодства Правобережжя почалося витіснення української мови й впровадження польської.

Загалом ЛМ відзначається значним тематичним діапазоном щодо соціально-економічної історії України кінця XV—XVI ст. У центрі уваги уряду ВКЛ того часу були питання землеволодіння, коли в основному закінчився розподіл землі між феодалами й почалася гостра боротьба за землю з приводу її перерозподілу. Документи ЛМ (привілеї й підтвердження на володіння землею, купівлі-продажу землі тощо), віддзеркалюють стосунки між землевласниками, що знаходилися на одному чи різних щаблях соціальної системи, між мешканцями міст, між міщанами й представниками приватних юридик у містах, скарги на різні «кривди» та «утиски», позови до королівського суду, судові листи, справи про утиски, бійки, ображання, наїзди на землю, будинки, загарбання майна, розподіл спадщини, повернення боргів тощо. У книгах ЛМ зосереджено інформацію про інститут старост, державців, воєвод, війтів, служебників, маршалків, городничих, кухмістрів, тивунів, урядників, а також про земян, бояр, дворян, міщан, князів та ін. Документи ЛМ містять також дані з української генеалогії, метрології, сфрагістики, топоніміки, антропоніміки, демографії, віддзеркалюють генезу української шляхти. ЛМ — цінне джерело для вивчення історії української мови, палеографії, документознавства, архівної й канцелярської справи в Україні, а також для висвітлення впливів канцелярської практики ВКЛ, а саме ЛМ, на документи та архівну практику Генеральної військової канцелярії та полкових канцелярій Гетьманщини.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Dogiel M. Limites Regni Poloniae et Magni Ducatus Litvaniae ex originalibus et exemplis authenticis descripti. Vilnae, 1758.
  • Сборник Муханова. Москва, 1836 (2-ге вид. – Санкт-Петербург, 1866)
  • Сборник князя Оболенского, № 1: Книга посольская Великого княжества Литовского 1506 г. Москва, 1838.
  • Zbiόr praw litewskich od roku 1389 do roku 1529 tudzież rozprawy sejmowe o tychże prawach od roku 1544 do roku 1563. Poznań, 1841
  • Kнига посольская Метрики Великого княжества Литовского, содержащая в себе дипломатические отношения Литвы в государствование короля Сигизмунда-Августа (с 1545 по 1572 г.). Москва, 1843.
  • Книга посольская Метрики Великого княжества Литовского, содержащая в себе дипломатические отношения Литвы в государствование короля Стефана Батория (с 1573 по 1580 г.). Москва, 1843
  • Акты, относящиеся к истории Западной России, т. 1–5. Санкт-Петербург, 1846–53
  • Skarbiec dyplomatόw, t. 1–2. Wilno, 1860–62.
  • Грамоты великих князей литовских с 1390 по 1569 год. Киев, 1868.
  • Stosunki Polski z Tatarszczyzną od połowy XV w., t. 1: Stosunki z Mendli-Girejem chanem tatarόw perekopskich (1469–1515): Akta i listy. Krakόw–Warszawa, 1881
  • Русско-еврейский архив: Документы и материалы для истории евреев в России, т. 1–3. СПб., 1882–1903.
  • Литовская метрика. Государственный отдел Великого княжества Литовского при Правительствующем Сенате: Грамоты и регесты из собрания "древних актов", писаных на пергаменте на литовско-русском, латинском, нижнегерманском, старочешском и польском языках, т. 1: Акты литовские 1487–1589. СПб., 1883.
  • Materjały archiwalne wyjęte głόwnie z Metryki Litewskiej od 1348 do 1607 r. Lwόw, 1890; Sapiehowie: Materiały historyczno-genealogiczne i majątkowe, t. 1–3. Petersburg, 1890–94; Акты Литовской метрики, т. 1, вып. 1: 1413–1498. Варшава, 1896; т. 1, вып. 2: 1499–1507. Варшава, 1897; Документы Московского архива Министерства юстиции, т. 1. М., 1897; Акты Литовско-Русского государства, вып. 1: (1390–1529). М., 1900; Малиновский И.А. Сборник материалов, относящихся к истории панов рады Великого княжества Литовского. Томск, 1901; Литовская метрика, отд. 1, ч. 2: Книги судных дел, т. 1. СПб., 1903; т. 27: Литовская метрика, отд. 1, ч. 1: Книги записей, т. 1. СПб., 1910; Литовская метрика, отд. 1–2, ч. 3: Книги публичных дел, т. 1. Юрьев, 1914; Литовская метрика, отд. 1, ч. 3: Книги публичных дел, т. 1: Переписи войска литовского. Пг., 1915; Описание документов и бумаг, хранящихся в Московском архиве Министерства юстиции, кн. 21: Книги Литовской метрики. М., 1915; Беларускі архіў, т. 2: (XV–XVI ст.). Мінск, 1928; т. 3: (XV–XVIII ст.). Мінск, 1930; Социально-политическая борьба народных масс в Белоруссии: конец XIV в. – 1648 г.: Сборник документов и материалов, т. 1. Минск, 1988; Metryka Litewska: Księga Sigillat 1709–1719. Warszawa, 1987; Metryka Litewska: Rejestry podymnego Wielkiego księstwa Litewskiego. Wojewόdztwo wileńskie 1690 r. Warszawa, 1989; Metryka Litewska: Rejestry podymnego Wielkiego księstwa Litewskiego. Wojewόdztwo brzeskie litewskie 1667–1690 r. Warszawa, 2000; Metryka Litewska: Rejestry podymnego Wielkiego księstwa Litewskiego. Wojewόdztwo trockie 1690 r. Warszawa, 2000; Metryka Litewska: Księga wpisόw Nr. 131. Warszawa, 2001; Metryka Litewska. Rejestry podymnego Wielkiego księstwa Litewskiego. Wojewόdztwo nowogrόdzkie 1690 r. Warszawa, 2002; Памятники истории Восточной Европы: Источники XV–XVII вв., т. 2: "Выписка из посольских книг" о сношениях Российского государства с Польско-Литовским за 1547–1572 г. М.–Варшава, 1997; Пам'ятки історії Східної Європи: Джерела XV–XVII ст., т. 5: Руська (Волинська) метрика: Книга за 1652–1673 рр. Острог–Варшава–М., 1999; Lietuvos Metrika, knyga nr. 1 (1380–1584): Užrašymų knyga 1. Vilnius, 1998; Lietuvos Metrika, knyga nr. 3 (1440–1498): Užrašymų knyga 3. Vilnius, 1998; Lietuvos Metrika, knyga nr. 4 (1479–1491): Užrašymų knyga 4. Vilnius, 2004; Lietuvos Metrika, knyga nr. 5 (1427–1506): Užrašymų knyga 5. Vilnius, 1993; Lietuvos Metrika, knyga nr. 6 (1494–1506): Užrašymų knyga 6. Vilnius, 2007; Lietuvos Metrika, knyga nr. 8 (1499–1514): Užrašymų knyga 8. Vilnius, 1995; Lietuvos Metrika, knyga nr. 9 (1511–1518): Užrašymų knyga 9. Vilnius, 2003; Lietuvos Metrika, knyga nr. 10 (1440–1523): Užrašymų knyga 10. Vilnius, 1997; Lietuvos Metrika, knyga nr. 11 (1518–1523): Užrašymų knyga 11. Vilnius, 1997; Lietuvos Metrika, knyga nr. 12 (1522–1529): Užrašymų knyga 12. Vilnius, 2001; Lietuvos Metrika, knyga nr. 15 (1528–1538): Užrašymų knyga 15. Vilnius, 2002; Lietuvos Metrika, knyga nr. 25 (1387–1546): Užrašymų knyga 25. Vilnius, 1998; Метрыка Вялікага княства Літоўскага: Кніга 28 (1522–1552 гг.): Кніга запісаў 28. Мінск, 2000; Метрыка Вялікага княства Літоўскага: Кніга 44. Кніга запісаў 44 (1559–1566 гг.). Мінск, 2001; Метрыка Вялікага княства Літоўскага: Кніга 43 (1523–1560 гг.): Кніга запісаў 43 (копія канца XVI ст.). Мінск, 2003; Lietuvos Metrika, knyga nr. 51 (1566–1574): Užrašymų knyga 51. Vilnius, 2000; Lietuvos Metrika, knyga nr. 52 (1569–1570): Užrašymų knyga 52. Vilnius, 2004; Lietuvos Metrika, knyga nr. 224 (1522–1530): 4-oji Teismų bylų knyga (XVI a. pabaigos kopija). Vilnius, 1997; Lietuvos Metrika, knyga nr. 225 (1528–1547): 6-oji Teismų bylų knyga (XVI a. pabaigos kopija). Vilnius, 1995; Lietuvos Metrika, knyga nr. 227 (1533–1535): 8-oji Teismų bylų knyga (XVI a. pabaigos kopija). Vilnius, 1999; Lietuvos Metrika, knyga nr. 229 (1540–1541): 10-oji Teismų bylų knyga (XVI a. pabaigos kopija). Vilnius, 2003; Lietuvos Metrika, knyga nr. 230 (1542): 11-oji Teismų bylų knyga (XVI a. pabaigos kopija). Vilnius, 2001; Lietuvos Metrika, knyga nr. 231 (1540–1543): 12-oji Teismų bylų knyga (XVI a. pabaigos kopija). Vilnius, 2007; Перапіс войска Вялікага Княства Літоўскага 1528 года. В кн.: Метрика Вялікага Княства Літоўскага. Кніга 523. Кніга публічних спраў 1. Мінск, 2003; Lietuvos Metrika, knyga nr. 523 (1528 m.): Viešųjų reikalų knyga 1. Vilnius, 2006; Lietuvos Metrika, knyga nr. 564 (1553–1567): Viešųjų reikalų knyga 7. Vilnius, 1996; Lietuvos Metrika, knyga nr. 530 (1566–1572): Viešųjų reikalų knyga 8. Vilnius, 1999; Lietuvos Metrika, knyga nr. 531 (1567–1569): Viešųjų reikalų knyga 9. Vilnius, 2001; Lietuvos Metrika, knyga nr. 532 (1569–1571): Viešųjų reikalų knyga 10. Vilnius, 2001; Lietuvos Metrika, knyga nr. 556 (1791–1792): Viešųjų reikalų knyga 35. Vilnius, 2005; Метрыка Вялікага Княства Літоўскага: Кніга № 560 (1542 г.): Кніга перапісаў № 3 (Копія канца XVI ст.). Мінск, 2007; Литовська метрика. Книга 561: Ревізії українських замків 1545 року. К., 2005; Lietuvos Metrika, knyga nr. 594 (1585–1600). Vilnius, 2005; Блануца А. Документація Литовської метрики про шляхетські наїзди на українських землях Великого князівства Литовського в 20-х рр. XVI ст. (за матеріалами книги записів № 14). В кн.: Український історичний збірник, вип. 10. К., 2007; Блануца А. Надання та підтвердження Олександра Ягеллончика на українські землі Великого князівства Литовського. В кн.: Terra cossacorum: студії з давньої і нової історії України: Науковий збірник на пошану доктора історичних наук, професора Валерія Степанкова. К., 2007; Князі Масальські: документи і матеріали XVI ст., вип. 1. К., 2007; Ващук Д. Документи з історії міста Луцька та Луцького повіту початку XVI ст. В кн.: Український історичний збірник, вип. 10. К., 2007; Ващук Д. Документи до історії князівської родини Сангушків на Волині середини XVI ст. В кн.: Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.), вип.7. К., 2007; Lietuvos Metrika, knyga nr. 14 (1524–1529): Užrašymų knyga 14. Vilnius, 2008; Метрыка Вялікага княства Літоўскага.: Кніга 560 (1542 год): Кніга перапісаў № 3 (копія канца XVI ст.). Мінск, 2007; Метрыка Вялікага Княства Літоўскага: Кніга 30 (1480–1546 гг.): Кніга запісаў 30 (копія канца XVI ст.). Мінск, 2008; Метрыка Вялікага Княства Літоўскага: Кніга 70 (1582–1585 гг.): Кніга запісаў 70 (копія канца XVI ст.). Мінск, 2008; Судебная книга витебского воеводы, господарского маршалка, волковыского и оболецкого державцы М.В. Клочко. 1533–1540. М., 2008.

Посилання[ред. | ред. код]