Лихачов Дмитро Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лихачов Дмитро Сергійович
Dmitry Lihachev.jpg
Народився 15 (28) листопада 1906(1906-11-28)
Санкт-Петербург
Помер 30 вересня 1999(1999-09-30) (92 роки)
Санкт-Петербург
Поховання Комаровське селищне кладовище
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Alma mater Ленінградський університет
Галузь наукових інтересів мистецтвознавство, історія, філологія
Заклад Інститут російської літератури
Науковий ступінь академік РАН
Відомі учні Yevgeny Vodolazkin[d]
Член Російська академія наук, Академія наук СРСР, Британська академія і Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: наукові праці з історії, збереження історичної пам'яті про культуру взагалі
Діти Q16671688?
Нагороди Герой Соціалістичної Праці
Автограф Dmitry Sergeevich Lihachev signature.jpg

CMNS: Лихачов Дмитро Сергійович на Вікісховищі

Дмитро́ Сергі́йович Лихачо́в (рос. Дмитрий Сергеевич Лихачёв; 15 (28) листопада 1906(19061128), Санкт-Петербург — 30 вересня 1999, Санкт-Петербург) — радянський і російський філолог, історик, текстолог, академік АН СРСР, потім РАН.

Автор фундаментальних праць присвячених історії давньоруської літератури, текстології.

Біографія[ред.ред. код]

Походить з родини старообрядців. За царату навчався в гімназії, потім в реальному училищі К. Мая, потім в радянській школі імені Л. Лентовської, яку значно пізніше перейменують у його честь.

Студент Ленінградського державного університету, факультет суспільних наук, романо-німецька і російсько-слов'янська секція до 1928 р. Брав участь у напівжартівливій студентській «Космічній академії наук», де зробив доповідь про небажаність зміни Леніном старої російської орфографії, «ворогом Церкви Христової і народу російського». Університет давно був під пильним наглядом ЧК. Жартівливої доповіді було достатньо для арешту 22 -річного студента 8 лютого 1928 р. і заслання в Соловецький табір особливого призначення (як політв'язень, тобто найгірша з категорій в'язнів).

Дивом уник розстрілу, що провели в концтаборі на честь ювілейних роковин Більшовицького перевороту 1917 року.

  • Був звільнений у листопаді 1931 року з переведенням на будівництво Біломоро-Балтійського каналу. Як ударник праці звільнений 1932 року.
  • 1932-34 рр. — літературний редактор Соцекгіза, потім коректор друкарні «Комінтерн» (Ленинград). Перейшов нв працю в видавництво Академії наук СРСР, Ленінградське відділення.
  • 1935 р. — узяв шлюб з З. Макаровою. Мав двох дочок-близнюків.
  • 1936 р. — за клопотанням президента Академії наук Карпинського, з Лихачова зняли судимість.
  • 1938—1954 рр. — науковий співробітник Інституту російської літератури АН СРСР в Ленінграді. Кандидат філологічних наук з 1941 року. У 1942 р. евакуйований з родиною з блокадного Ленінграда.
  • 1946-53 рр. — доцент, з 1951 р. професор Ленінградського державного університету. З 1947 р. доктор філологічних наук. 1948—1999 рр — член Наукової ради Інституту російської літератури АН СРСР.
  • 1952 р. як член редколегії отримав Сталінську премію другої ступіні за накову книгу «Історія культури Стародавньої Руси», Т 2. З 1953 р. обраний членом-кореспондентом Академі наук СРСР.
  • 1959 р. — член Наукової ради Музею староруського мистецтва імені Андрія Рубльова в Москві.
  • 1960—1999 рр. — член Наукової ради Державного Руського музею в Ленінграді.
  • 1965-66 рр. — член Організаційного комітета Всерадянської спілки охорони пам'яток історії і культури. З 1967 р. — почесний доктор Оксфордського університету (Велика Британія).
  • 1969 р.- Державна премія СРСР за наукову працю «Поетика стародавньої руської літератури».
  • 1970 р. — обрання дійсним членом Акадмії наук СРСР.
  • 1986 р. у зв'язку з 80-річчям з дня народження і науковим внеском отримав звання Героя Соціалістичної праці, орден Леніна і золоту медаль «Серп і Молот».
  • 1986-93 рр. 1-й керівник правління Радянського фонду культури, з 1991 року (після розвалу СРСР) Російського фонду культури.
  • 1989 р. — 1-ша Європейська премія за культурну діяльність.
  • 1997 р. — премія Президента РФ в галузі літератури і мистецтва.
  • 1998 р. — перший кавалер відродженого ордена апостола Андрія Першозванного.
  • Смерть 30 вересня 1999 р. в Петербурзі. Поховання на цвинтарі в Комарово 4 жовтня 1999 р.

Бібліографія (неповна)[ред.ред. код]

  • 1945 — «Национальное самосознание Древней Руси»
  • 1945 — «Новгород Великий»
  • 1946 — «Культура Руси эпохи образования Русского национального государства. (Конец XIV-начало XVI в.)»
  • 1947 — «Русские летописи и их культурно-историческое значение»
  • 1952 — «Возникновение русской литературы»
  • 1958 — «Человек в литературе Древней Руси»
  • 1962 — «Текстология: На материале русской литературы Х — XVII вв»
  • 1962 — «Культура Руси времени Андрея Рублева и Епифания Премудрого (конец XIV — начало XV в.)»
  • 1971 — «Художественное наследие Древней Руси и современность»
  • 1973 — «Развитие русской литературы Х — XVII вв.: Эпохи и стили»
  • 1975 — «Великое наследие: Классические произведения литературы Древней Руси»
  • 1978 — «Слово о полку Игореве» и культура его времени"
  • 1981 — «Литература — реальность — литература»
  • 1982 — «Поэзия садов: К семантике садово-парковых стилей»
  • 1985 — «Прошлое — будущему: Статьи и очерки»
  • 1985 — «Письма о добром и прекрасном»
  • 1986 — «Исследования по древнерусской литературе»
  • 1987 — «Великий путь: Становление русской литературы XI — XVII вв.»
  • 1989 — «Заметки и наблюдения: Из записных книжек разных лет»
  • 1989 — «О филологии»
  • 1990 — «Школа на Васильевском: Книга для учителя»
  • 1991 — «Я вспоминаю»
  • 1991 — «Книга беспокойств»
  • 1992 — «Русское искусство от древности до авангарда»
  • 1993 — «Статьи ранних лет»
  • 1993 — «Великая Русь: История и художественная культура X—XVII века» — у співпраці з Г. К. Вагнер, Г. І. Вздорнов та Р. Г. Скринніков.
  • 1996 — «Очерки по философии художественного творчества»
  • 1997 — «Об интеллигенции: Сборник статей»
  • 1998 — «Слово о полку Игореве и культура его времени. Работы последних лет»

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела. Ресурси інтернету[ред.ред. код]

Критичні роботи з приводу позицій Лихачова[ред.ред. код]