Перейти до вмісту

Лицар, Смерть і Диявол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лицар, Смерть і Диявол
англ. Knight, Death, and the Devil[1]
нім. Der Reiter (Ritter, Tod und Teufel)
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Творець:Альбрехт Дюрер[2][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Час створення:1513[2][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота:24,8 см
Ширина:19 см
Матеріал:папір верже[2] і copper engraving printd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Техніка:Мідьорит[2][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанр:алегорія[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Зберігається:Державна картинна галерея (Карлсруе)
Національна галерея мистецтв[2][2]
Клівлендський музей мистецтв[1]
Музей Ізраїлю[4]
Музей Бойманса - ван Бенінгена[5]
Staatsbibliothek Bambergd
Німецький національний музей
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Музей:Національна галерея мистецтв[2][2], Бібліотека Честера Бітті, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес[6], гравюри в Національній галереї мистецтва СШАd[2][2], Колекція Розенвальдаd[2], Клівлендський музей мистецтв[1], Музей Ізраїлю[4], Музей Бойманса - ван Бенінгена[5], Штедель[7], Музей мистецтва Метрополітен[8], Національний музей дизайну Купер—Г'юїт[9], Британський музей, Staatsbibliothek Bambergd, Музей герцога Антона Ульріха, Альбертіна, Гравюрний кабінет[10], Німецький національний музей, Graphic Art Collection of the City of Nurembergd, Spencer Museum of Artd, Національний музей (Ґданськ), Державна картинна галерея (Карлсруе), Національний музей Сан Карлос і Рейксмузей Редагувати інформацію у Вікіданих
Інвентарний номер:WEp 0074[11], 1965.231[1], 219759[4], 66.521.95[8], 70.1[6], 31412 D[7], 20.46.23[8], 1984.1203.40[8], 1896-3-39[9], 1868,0822.198[12], 1910,0212.307[12], E,4.139[12], I D 32[13], ADürer AB 3.157[14], DG1930/1437, DG1930/1549, DG1930/1550, 83-2[15], 4573-1877[16], AM 107-1987[3], StN2197[17], Gr.A. 12855, Gk 11028, 1969.0091[18], RP-P-OB-1269, 1943.3.3519[2], 1941.1.20[2], DN 1334/285 (PK)[5], 19.73.110[8], 43.106.2[8] і 65.690.1[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Лицар, Смерть і Диявол у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Лицар, смерть і диявол (нім. Ritter, Tod und Teufel) — велика мідна гравюра Альбрехта Дюрера, одна з трьох так званих майстерних гравюр (нім. Meisterstiche). Створено 1513 року. Можливо створено під впливом трактату Еразма Роттердамського «Керівництво християнського вояка» (1504 рік) або відображає сутність Псалму 23: «Хоч я йду долиною тіней смерті, не злякаюсь зла». Образи просякнуто складною іконографією та символікою, про точний сенс якої сперечаються до тепер.

Створено у готичному стилі. Багато форм змішуються одна з одною. Лицар-християнин у супроводі своєї собаки їде вузькою гірською ущелиною. Поруч з ним слідують чорт з козячою головою та свинячим рилом та фігура смерті ліворуч, що їде на блідому коні та тримає пісочний годинник. Вона зображена як бородата, хвора людина зі зміїним волоссям, без носа і губ. Череп видно на нижньому передньому плані, прямо на шляху лицаря, а собака біжить між двома конями. Смерть, диявол і ландшафт відображено в похмурій манері Північного Відродження.

Вершник рухається не дивлячись на істот, що ховаються навколо нього, і, здається, майже зневажливо ставиться до загроз. Лицар і його кінь оточені заплутаною масою гілок, упряжів та волосся.

Цікавою є тонка анатомічна деталізацію тіла коня, що характерно для художників Відродження, які цікавились природничими науками та анатомією. Дюрер зобразив коня згідно за каноном пропорцій, розробленим Леонардо да Вінчі.

Сенс зображень

[ред. | ред. код]

Лицарські обладунки, кінь, листя дуба та фортеця на вершині гори є символом стійкості віри. Разом з тим може представляти земну подорож християн до Царства Небесного. Лицар демонструє презирство до небезпеки і сумнівів, що часто розглядалося як символ честі і мужності. За іншою версією — лицар є алегорією активного життя; він здійснює звитяги в боротьбі зі смертю. Годинник в руках смерті свідчить про плинність часу. Собака, що супроводжує лицаря, асоціюється з вірністю. У нижній правій частині гравюра примітна ящірка, пов'язана із завзяттям до Бога.

Австрійський історик мистецтв XIX століття Моріц Таузінг припустив, що Дюрер створив цю гравюру як частину циклу чотирьох робіт, кожен з яких мав ілюструвати один із чотирьох темпераментів. За словами Таузінга, робота мала бути представлена ​​сангвінічністю, звідси відбиток нанеї літери «S».

Інше тлумачення було представлено в 1970 році письменником Стен Карлінг, а пізніше Урсулою Мейєр, відповідно до якого Дюрер не прагне прославити лицаря, а натомість зображує лицаря-розбійника. На це вказують відсутність християнської чи релігійної символіки та на лисицький хвіст прихований у лицаря. Хвіст лисиці був символом жадібності, хитрості та зради, а також хтивості та нахабства. Разом з тим хвіст був поширеною формою захисного оберега.

Також з огляду на праці Дюрера дослідники прийшли до висновку, що він захоплювався лідером протестантів Мартином Лютером. Тому висувається гіпотеза, що ця гравюра призначалася саме Лютеру, якого зображено в алегорійній формі.

Оцінка

[ред. | ред. код]

Згадується Джорджо Вазарі як один із декількох аркушів такої досконалості, що нічого кращого неможливо досягти.

Вплив

[ред. | ред. код]

Гравюра часто копіювалася і мала великий вплив на пізніших німецьких письменників. Філософ Фрідріх Ніцше посилався на неї у своїй праці з драматичної теорії «Народження трагедії» (1872 рік), щоб продемонструвати песимізм, в той час як пізніше це було ідеалізоване нацистами як представництво расово чистого арійця, а іноді його використовували у своїх пропагандистських образах.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Getlein, Dorothy & Getlein, Dorothy V. The Bite of the Print: Satire and Irony in Woodcuts, Engravings, Etchings, Lithographs and Serigraphs. New York: C. N. Potter, 1963
  • Bailey, Martin. Dürer. London: Phidon Press, 1995. ISBN 0-7148-3334-7
  • Anja Grebe, Albrecht Dürer. Künstler, Werk und Zeit, Darmstadt 2006.
  • Sander, Jochen (ed). Dürer: His Art in Context. Frankfurt: Städel Museum & Prestel, 2013. ISBN 3-7913-5317-9