Лицар, Смерть і Диявол
_-_A_Knight,_Death,_and_the_Devil.jpg)
Лицар, смерть і диявол (нім. Ritter, Tod und Teufel) — велика мідна гравюра Альбрехта Дюрера, одна з трьох так званих майстерних гравюр (нім. Meisterstiche). Створено 1513 року. Можливо створено під впливом трактату Еразма Роттердамського «Керівництво християнського вояка» (1504 рік) або відображає сутність Псалму 23: «Хоч я йду долиною тіней смерті, не злякаюсь зла». Образи просякнуто складною іконографією та символікою, про точний сенс якої сперечаються до тепер.
Опис[ред. | ред. код]
Створено у готичному стилі. Багато форм змішуються одна з одною. Лицар-християнин у супроводі своєї собаки їде вузькою гірською ущелиною. Поруч з ним слідують чортом з козенячою головою та свиним рилом та фігурою смерті ліворуч, що їде на блідому коні та тримає пісочний годинник. Вона зображена як бородата, хвора фігура зі зміїним волоссям, без носа і губ. Череп видно на нижньому передньому плані, прямо на шляху лицаря, а собака біжить між двома конями. Смерть, диявол і ландшафт відображено в похмурій манері Північного Відродження.
Вершник рухається не дивлячись на істоти, що ховаються навколо нього, і, здається, майже зневажливо ставиться до загроз. Лицар і його кінь оточені заплутаною масою гілок, упряжів та волосся.
Цікавою є тонка анатомічна деталізацію тіла коня, що характерно для художників Відродження, які цікавились природничими науками та анатомією. Дюрер зобразив коня згідно за каноном пропорцій, розробленим Леонардо да Вінчі.
Сенс зображень[ред. | ред. код]
Лицарські обладунки, кінь, листя дуба та фортеця на вершині гори є символом стійкості віри. Разом з тим може представляти земну подорож християн до Царства Небесного. Лицар демонструє презирство до небезпеки і сумнівів, що часто розглядалося як символ честі і мужності. За іншою версією — лицар є алегорією активного життя; він здійснює звитяги в боротьбі зі смертю. Годинник в руках смерті свідчить про плинність часу. Собака, що супроводжує лицаря, асоціюється з вірністю. У нижній правій частині гравюра примітна ящірка, пов'язана із завзяттям до Бога.
Австрійський історик мистецтв XIX століття Моріц Таузінг припустив, що Дюрер створив цю гравюру як частину циклу чотирьох робіт, кожен з яких мав ілюструвати один із чотирьох темпераментів. За словами Таузінга, робота мала бути представлена сангвінічністю, звідси відбиток нанеї літери «S».
Інше тлумачення було представлено в 1970 році письменником Стен Карлінг, а пізніше Урсулою Мейєр, відповідно до якого Дюрер не прагне прославити лицаря, а натомість зображує лицаря-розбійника. На це вказують відсутність християнської чи релігійної символіки та на лисицький хвіст прихований у лицаря. Хвіст лисиці був символом жадібності, хитрості та зради, а також хтивості та нахабства. Разом з тим хвіст був поширеною формою захисного оберега.
Також з огляду на праці Дюрера дослідники прийшли до висновку, що він захоплювався лідером протестантів Мартином Лютером. Тому висувається гіпотеза, що ця гравюра призначалася саме Лютеру, якого зображено в алегорійній формі.
Оцінка[ред. | ред. код]
Згадується Джорджо Вазарі як один із декількох аркушів такої досконалості, що нічого кращого неможливо досягти.
Вплив[ред. | ред. код]
Гравюра часто копіювалася і мала великий вплив на пізніших німецьких письменників. Філософ Фрідріх Ніцше посилався на неї у своїй праці з драматичної теорії «Народження трагедії» (1872 рік), щоб продемонструвати песимізм, в той час як пізніше це було ідеалізоване нацистами як представництво расово чистого арійця, а іноді його використовували у своїх пропагандистських образах.
Джерела[ред. | ред. код]
- Getlein, Dorothy & Getlein, Dorothy V. The Bite of the Print: Satire and Irony in Woodcuts, Engravings, Etchings, Lithographs and Serigraphs. New York: C. N. Potter, 1963
- Bailey, Martin. Dürer. London: Phidon Press, 1995. ISBN 0-7148-3334-7
- Anja Grebe, Albrecht Dürer. Künstler, Werk und Zeit, Darmstadt 2006.
- Sander, Jochen (ed). Dürer: His Art in Context. Frankfurt: Städel Museum & Prestel, 2013. ISBN 3-7913-5317-9
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лицар, смерть і диявол |
|
- ↑ а б в г https://clevelandart.org/art/1965.231
- ↑ а б в г д е ж и https://purl.org/nga/collection/artobject/6637
- ↑ а б в г д е ж и к https://purl.org/nga/collection/artobject/598
- ↑ https://id.smb.museum/object/1057485/ritter-tod-und-teufel
- ↑ а б https://museums.gov.il/he/items/Pages/ItemCard.aspx?IdItem=ICMS_IMJ_219759
- ↑ а б http://collectie.boijmans.nl/object/45088
- ↑ https://collections.lacma.org/node/237534
- ↑ https://sammlung.staedelmuseum.de/de/werk/der-reiter-ritter-tod-und-teufel
- ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/336223
- ↑ https://collection.cooperhewitt.org/objects/18098853
- ↑ https://smb.museum-digital.de/object/83973