Ллойд Остін

Ллойд Остін
	Lloyd James Austin III
28-ий Міністр оборони США
	Нині на посаді
На посаді з	22 січня 2021
Президент	Джо Байден
Попередник	Марк Еспер
12-ий Очільник Центрального Командування Збройних Сил США
	22 березня 2013 — 30 березня 2016
Президент	Барак Обама
Попередник	Джеймс Меттіс
Наступник	Джозеф Вотел
33-ій Заступник начальника штабу Армії США
	31 січня 2012 — 8 березня 2013
Президент	Барак Обама
Попередник	Пітер В. Чіареллі
Наступник	Джон Френсіс Кемпбелл
Народився	8 серпня 1953 (67 років); Мобіл, Алабама
Відомий як	офіцер
Місце роботи	Raytheon Technologies Corporation
Країна	США
Освіта	Обернський університет, Командно-штабний коледж армії США, Військова академія США, Воєнний коледж армії США і Вебстерський університетd
Релігія	католицтво
Нагороди
Підпис
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Остін.

Ллойд Остін (англ. Lloyd Austin; нар. 8 серпня 1953, Мобіл, Алабама) — американський воєначальник, генерал армії США (2008), командувач Центрального Командування ЗС США (2013—2016), міністр оборони США з 21 січня 2021. Учасник війн в Афганістані та Іраку.

2020 року обраний президент США Джо Байден оголосив, що номінує Остіна на посаду міністра оборони у своїй адміністрації^[2].

22 січня 2021 року Сенат затвердив кандидатуру Остіна на посаду міністра оборони. Ллойд став першим в історії афроамериканцем, котрий очолив Пентагон.^[3]

Біографія[ред. | ред. код]

Ллойд Джеймс Остін III народився 8 серпня 1953 року в Мобілі, штат Алабама, виріс у Томасвіллі, штат Джорджія. У червні 1975 закінчив Військову академію США (Вест-Пойнт), здобувши ступінь бакалавра наук. У 1986 році здобув магістра мистецтва в галузі освіти в університеті Оберна та ступінь магістра з управління бізнесом у Вебстерському університеті. Військову освіту здобув на піхотних офіцерських курсах підвищення кваліфікації, у Командно-штабному та Воєнному коледжах армії США.

Військову службу розпочав лейтенантом, командиром піхотного взводу у 3-ій механізованій дивізії в Німеччині. Надалі посідав посаду командира розвідувальної роти, звідкіля направлений на курси підвищення кваліфікації. Командир роти вогневої підтримки 508-го парашутного полку у 82-ій повітрянодесантній дивізії, далі помічник начальника оперативного відділу 1-ї бригади дивізії.

У 1981 році Л. Остін направлений до Індіанаполіса, де служив оперативним офіцером управління набору рекрутів Армії США в штаті, пізніше був призначений командиром батальйону рекрутів Армії США. По завершенні навчався в університеті Оберн, далі був направлений у Військову Академію США у Вест-Пойнті, Нью-Йорк, де служив викладачем тактики. Продовжив навчання у Командно-штабному коледжі армії у Форт Лівенворт, Канзас, звідки направлений до 10-ї гірсько-піхотної дивізії. Службу продовжував на різних командних та штабних посадах. З 1993 — командир 2-го батальйону 505-го парашутного полку 82-ї дивізії, а після завершення навчання у Воєнному коледжі армії в Карлайлі, штат Пенсильванія, призначений командиром 3-ї бригади 82-ї дивізії. Продовжував службу начальником управління планування Об'єднаного комітету начальників штабів, потім помічник командира 3-ї механізованої дивізії.

З вересня 2003 до серпня 2005 командир 10-ї гірсько-піхотної дивізії з відрядженням до Афганістану, як командир 180-ї Об'єднаної оперативної групи американських військ. З вересня 2005 до жовтня 2006 начальник штабу Центрального командування ЗС США на авіабазі Мак-Ділл в Тампі.

8 грудня 2006 Л. Остіну присвоєно військове звання генерал-лейтенант, його призначено командиром 18-го повітрянодесантного корпусу у Форті Брегг, в Північній Кароліні. У серпні 2009 року обіймає посаду директора Об'єднаного комітету начальників штабів. У лютому 2008 його призначають командувачем Багатонаціонального корпусу в Іраку, під його проводом перебувало 152 000 військовиків Коаліційних сил.

1 вересня 2010 року генерал Остін призначається командувачем усіх американських військ в Іраку, якими командував до 18 грудня 2011 року, до повного виведення Збройних сил США з території країни.

14 грудня 2011 його призначають 33-м заступником начальника штабу Армії США, на цій посаді він перебував до 31 січня 2012 року, коли його розглянули, а 22 березня 2013 року Сенат затвердив на пост командувача Центрального Командування ЗС США.

Остін покинув цей пост та військову службу у 2016 році. Потім обіймав пости у радах директорів кількох комерційних компаній, зокрема Raytheon Technologies та Nucor.

У 2020 році обраний президент Джо Байден оголосив, що номінує Остіна на посаду міністра оборони США. Якщо кандидатура Остіна буде затверджена Сенатом, він обійме посаду міністра на початку 2021 року.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ллойд Остін

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б https://www.govinfo.gov/content/pkg/CHRG-111shrg65070/pdf/CHRG-111shrg65070.pdf
↑ Gambino, Lauren (2020-12-09). Lloyd Austin: retired army general nominated as Biden defense secretary. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2020-12-10.
↑ Foran, Clare (22 січня 2021). Senate confirms Lloyd Austin to be first Black defense secretary. CNN (англійською). Процитовано 21 січня 2021.

Командування військовими формуваннями (установами) США
Попередник: генерал-майор Франклін Гагебек	командир 10-ї гірсько-піхотної дивізії 2003 — 2005	Наступник: генерал-майор Бенджамін Фріклі
Попередник: генерал-лейтенант Джон Вайнз	командир XVIII-го повітрянодесантного корпусу 2006 — 2009	Наступник: генерал-лейтенант Френк Гельмік
Попередник: генерал Раймонд Одіерно	командувач Багатонаціонального корпусу в Іраку 2008 — квітень 2009	Наступник: генерал Чарльз Джакобі
Попередник: генерал Пітер К'яреллі	30-й заступник начальника штабу Армії США 31 січня 2012 — 8 березня 2013	Наступник: генерал Джон Френсіс Кемпбелл
Попередник: генерал Джеймс Меттіс	Командувач Центрального Командування ЗС США 22 березня 2013 — 30 березня 2016	Наступник: в посаді