Лобанов-Ростовський Олексій Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лобанов-Ростовський Олексій Борисович
Алексей Борисович Лобанов-Ростовский.jpg
Народився 30 грудня 1824(1824-12-30)[1][2]
Воронезька губернія, Російська імперія[3]
Помер 30 серпня 1896(1896-08-30) (71 рік) або 31 серпня 1896(1896-08-31)[1] (71 рік)
Шепетівка, Кам'янець-Подільська область
Поховання Novospassky Monastery[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність дипломат, колекціонування монет, політик, нумізмат
Alma mater Імператорський Царськосільський ліцей
Титул Князь
Посада посол
Нагороди
орден Андрія Первозванного орден Святого Володимира 1 ступеня орден Святого Олександра Невського орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня

Олексій Борисович Лобанов-Ростовський (нар. 18(30) грудня 1824, Воронізька губернія, Російська імперія — пом. 18(30) серпня 1896, ст. Шепетівка, Рівненський повіт) — князь, російський дипломат.

Життєпис[ред. | ред. код]

На дипломатичній службі з 1844. Був послом в Туреччині (1859—63, 1878), Великій Британії (1879—1882), Австро-Угорщині (1882—1895), Німеччині (1895), товаришем міністра внутрішніх справ (1867—1878); міністром закордонних справ (1895—1896).

Разом з Сергієм Вітте — ініціатор дипломатичного виступу Росії, Німеччини і Франції, що змусили Японію пом'якшити умови Сімоносекської угоди 1895 року, якою завершилася її війна з Китаєм. Брав участь в складанні російсько-китайського договору про союз і будівництво Китайсько-східної залізниці і підписання угоди з Японією (див. Протокол Лобанова — Ямаґати).

Займався збиранням і виданням російських архівних історичних матеріалів 18—19 ст.., а також генеалогією російських дворянських родів. Співробітничав в журналі «Русская старина» і «Русский архив».

Література та джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]