Лобанов Павло Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лобанов Павло Павлович
Народився 15 січня 1902(1902-01-15)
с. Старо Московської губернії, тепер Дмитровський район Московської області
Помер 13 серпня 1984(1984-08-13) (82 роки)
місто Москва
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність росіянин
Діяльність економіст, політик
Alma mater Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Науковий ступінь доктор економічних наук[d]
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Герой Соціалістичної ПраціОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Дружби народів
Медаль «За трудову доблесть»

Павло Павлович Лобанов (2 (15) січня 1902 року, с. Старо Московської губернії, тепер Дмитровський район Московської області — 13 серпня 1984 року, Москва) — радянський державний і господарський діяч. Депутат Верховної Ради СРСР 4—5 та 7-9 скликань. Голова Ради Союзу Верховної Ради СРСР (1956—1961). Член Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б) (1939—1952). Кандидат у члени ЦК КПРС (1956—1961). Академік ВАСГНІЛ (1948), доктор економічних наук (1967). Герой Соціалістичної Праці (31.12.1971).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селянській родині. З 1920 року навчався на робітничому факультеті, а потім на агрономічному факультеті Московської сільськогосподарської академії. У 1925 році закінчив агрономічний факультет Московської сільськогосподарської академії імені Тимірязєва.

У 1925 році працював агрономом Шаховської дільниці Волоколамського повіту Московської губернії.

У 1925—1926 роках — служба в Червоній армії.

У 1926—1927 роках — агроном з хлібної інспекції елеватора Московсько-Казанської залізниці.

Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1927—1929 роках — агроном Костромського повітового земельного управління. У 1929—1930 роках — агроном Костромського окружного земельного управління.

У 1930—1931 роках — технічний директор радгоспу «Заветы Ильича» Івановсько-Промислової області.

У 1931—1935 роках — аспірант Всесоюзного науково-дослідного інституту радгоспів.

У 1936—1937 роках — завідувач кафедри Московського інституту інженерів землеустрою.

У 1937 році — директор Воронезького сільськогосподарського інституту.

У листопаді 1937 — травні 1938 року — заступник народного комісара землеробства РРФСР.

У травні — грудні 1938 року — народний комісар землеробства РРФСР.

10 грудня 1938 — 19 березня 1946 року — народний комісар (міністр) зернових і тваринницьких радгоспів СРСР.

У березні 1946 — березні 1947 року — заступник міністра землеробства СРСР.

У березні 1947 — березні 1953 року — 1-й заступник міністра сільського господарства СРСР — голова Технічної ради Міністерства сільського господарства СРСР.

У 1953 році — помічник голови Ради Міністрів СРСР.

У березні — серпні 1953 року — 1-й заступник міністра сільського господарства і заготівель СРСР — голова Технічної ради Міністерства сільського господарства і заготівель СРСР.

15 серпня 1953 — 20 лютого 1955 року — міністр сільського господарства і заготівель (з грудня 1953 року — сільського господарства) РРФСР. Одночасно, 15 серпня 1953 — 28 лютого 1955 року — 1-й заступник голови Ради Міністрів РРФСР.

28 лютого 1955 — 9 квітня 1956 року — заступник голови Ради Міністрів СРСР.

У квітні 1956 — серпні 1961 року — президент Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна (ВАСГНІЛ).

Одночасно, 14 липня 1956 — 23 квітня 1962 року — голова Ради Союзу Верховної Ради СРСР.

У серпні 1961 — лютому 1965 року — заступник голови Державного планового комітету СРСР.

10 лютого 1965 — серпень 1978 року — президент Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна (ВАСГНІЛ).

З серпня 1978 року — персональний пенсіонер.

Похований у місті Дмитрові Московської області.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]