Лобкове волосся

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лобкове волосся — людське волосся, що росте на лобку біля геніталій, а також іноді на внутрішній стороні верхньої частини ніг. Зазвичай виростають з початком пубертатного періоду та досягненням статевої зрілості.

У мистецтві відомим прикладом зображення лобкового волосся стало « Походження світу» Гюстава Курбе.

Призначення лобкового волосся[ред.ред. код]

Жіноче лобкове волосся
Чоловіче лобкове волосся

Сигнальні функції[ред.ред. код]

Лобкове волосся у жінок і чоловіків з давніх часів служило знаком статевого дозрівання дівчинки або хлопчика. У різних народів обволосіння лобка відбувається в різний час, і може починатися навіть із семи років. У народів, статеве дозрівання яких починається раніше, раніше відбувається прояв вторинних статевих ознак, у тому числі ріст волосся на лобку. Це служить сигналом, що партнер дозрів і з ним можна мати статеві стосунки. В наш час[Коли?] ця ознака слабо себе проявляє, але багато людей і зараз вважають оволосіння на лобку партнера важливим збудливим сигналом. З тієї ж причини картини відомих художників XVII—XIX століть, які зображують оголених жінок, в переважній більшості малювалися з відсутністю рослинності на статевих органах, для того, щоб не порушувати дивляться, а допомагати їм отримувати естетичну насолоду.

Терморегуляція та захисні властивості[ред.ред. код]

Волосся на лобку відіграє важливу роль у терморегуляції навколишнього простору навколо статевих органів. Воно створює захисний прошарок між тілом і нижньою білизною, що складається з повітря і волосся, що захищає від перепадів температур, а також, за рахунок збільшення випарового простору, відводить зайве тепло і збільшує швидкість випаровування поту в процесі злягання. В оточенні статевих органів знаходиться безліч дрібних лімфатичних вузлів, також потребуючих захисту від впливу холоду, захищати які покликан волосяний покрив. Волосся на лобку бере участь і в захисті шкірного покриву при статевому акті, так як в процесі злягання у партнерів в районі геніталій утворюється надмірна кількість різних кислот і солей, що виділяються з потом, сечею.

При статевому контакті безволоса шкіра лобка статевих партнерів піддається тертю, яке, укупі з впливом солей та кислот у свою чергу піддається пошкодженню, що тягне за собою роздратування шкіри або запалення потових залоз. З іншого боку, є пари, які віддають перевагу саме відчуття дотиків голою шкіри.

Підтримання мікрофлори піхви[ред.ред. код]

Мікрофлора жіночої піхви в основному складається з ацидофільних лактобактерій, які необхідні для цілого ряду функцій жіночого організму. У різних умовах, що залежать від здоров'я жінки, її психофізичного стану, ця мікрофлора змінюється, що може спричинити за собою розвиток захворювань цього та інших жіночих органів. Своєрідним захистом, страховкою від населення піхви хвороботворними бактеріями служать волосся, на яких завжди знаходяться потрібні мікроорганізми, позаяк лактобактерії можуть знаходитися у контакті з киснем. І в потрібний момент мікрофлора піхви може поповнити свій арсенал доброчинними бактеріями. Можна додати, що волосся, що знаходяться на статевих губах жінки, певним чином потрапляють між ними і перебувають там, утворюючи свого роду провідники між зовнішнім середовищем (повітрям) і внутрішньою поверхнею піхви. Насправді ця область, що складається з малих статевих губ, на які потрапляють піхвові кислоти, сеча, кисень, потожирові виділення, є справжньою фабрикою різних ферментів, доброчинних мікроорганізмів, необхідних для підтримання та нормального функціонування жіночих дітородних органів.

Дозрівання феромонів[ред.ред. код]

Феромони — природний засіб для залучення і збудження статевого партнера. У чоловіків і жінок приблизно однаковий механізм вироблення цих речовин і доставки їх до споживача. Остаточним етапом у дозріванні та розповсюдженні феромонів є шкіра і лобкове волосся.

У чоловіків частинки смегми, в яких знаходиться оригінальна речовина, в процесі природного руху статевого члена потрапляють на волосся (лобкове волосся має декілька іншу будову, ніж волосся на голові) і, завдяки змішанню з киснем і впливу тепла, перетворюються на готовий атрактант.

У жінок постачальником феромона (копуліна) є піхва під час овуляції. Суміш вагінальних кислот потрапляє на волосяний покрив, центр якого розташований як раз у місці, найсприятливішому для скупчення і стримування цих субстанцій. Після цього, під впливом тепла і кисню, відбувається дозрівання копуліна, а також постачання суміші кислот назад у піхву для підтримки утримання його в мікрофлорі під час і між овуляціями. Таким чином, завдяки тісному контакту волосся з малими статевими губами, а також печеристого тілу малих статевих губ, зберігається можливість підтримувати вироблення феромонів. Феромони погано проходять через одяг, тому основний їх вплив проявляється при знятті нижньої білизни, а також при статевому акті, в процесі якого потрібні компоненти потрапляють на волосяний покрив, в якому відбувається дозрівання і випаровування в навколишній простір. З огляду на це, тому що волосся добре вбирають запахи, не слід нехтувати особистою гігієною.

Збудження нервових закінчень[ред.ред. код]

Лобкове волосся відіграє роль збуджуючого елемента при статевому контакті. У процесі злягання працює механізм створення додаткового подразнення частин статевих органів, багатих на нервові закінчення. Відбувається це так: у момент проникнення статевого члена в піхву туди затягується деяку кількість лобкового волосся, що росте на статевих губах жінки, у процесі якого відбувається тертя голівки статевого члена, багатою нервовими закінченнями, об це волосся, змішані з мастилом, а також об аналогічні рецептори жіночих статевих органів, в результаті якого партнери можуть отримувати додаткове статеве збудження.

Класифікація лобкового волосся[ред.ред. код]

Густота, товщина і курчавість[ред.ред. код]

Лобкове волосся може бути як тонким, так і товстим, як рідкісним, так і густим незалежно від статі. Курчавість лобкового волосся може залежати від раси, національності, а також від кольору (темне волосся сильніше в'ється ніж біле). Курчавість може варіюватися від дуже кучерявих до абсолютно прямих.

Колір[ред.ред. код]

Лобкове волосся, як і пахвове волосся, може сильно відрізнятися за кольором від волосся на голові. У більшості людей воно, як правило, темніше волосся на голові, проте інколи буває світлішими. Колір лобкового волосся буває найрізноманітнішим: білим, світлим, рудим, русявим, чорним. У явному більшості випадків колір лобкового волосся максимально близький не до кольору волосся на голові, а до природного кольору брів(БРЕХНЯ). [1]

Ступінь оволосіння[ред.ред. код]

У жінок менша площа тіла вкрита лобковим волоссям і рідко істотно виходить за зону бікіні. У чоловіків набагато частіше лобкова площа безперервно переходить у волосяний покрив ніг і живота. Це пов'язано з різним гормональним фоном у статей. Так само у брюнетів характерніше покрита внутрішня область стегон, на відміну від блондинів, оволосіння лобкової зони яких рідко виходить за область бікіні.

Крім того волосся може відрізнятися по довжині, становищу та формі зони обволосіння і пр.



Посилання[ред.ред. код]

  1. Sherrow, Victoria (2006). Encyclopedia of hair: a cultural history.Greenwood Publishing Group. p. 315.