Лобода Віктор Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лобода Віктор Васильович
Народження 30 січня 1824(1824-01-30)
  Миколаїв
Смерть 19 березня 1889(1889-03-19) (65 років)
  Санкт-Петербург
Національність українець

Ві́ктор Васи́льович Лобода́ (нар. 18(30) січня 1824, Миколаїв — 7(19) березня 1889, Санкт-Петербург) — український письменник, етнограф, громадський і політичний діяч. Член Полтавської «Громади». Чоловік письменниці Стефанії Лободи.

Життєпис[ред.ред. код]

Віктор Васильович Лобода походив із давнього козацько-дворянського роду. Закінчив 1843 року Петербурзький інститут шляхів сполучень. У 1843–1855 роках керував інженерними роботами під час прокладання залізниць в Україні та Білорусі. Пізніше був начальником телеграфних станцій кількох міст, зокрема у 1859–1861 роках — Полтави.

Лобода належав до активних діячів Полтавської громади, брав участь у відкритті недільних шкіл, жіночої гімназії, організації публічних читань українською мовою тощо.

1862 року був арештований за участь у підпільній революційній організації (влилась у «Землю і волю») й «українську пропаганду». Того ж 1862 року російська влада заарештувала ще кількох активних членів «Громад»: Павла Чубинського, Олександра Кониського, Петра Єфименка, Степана Носа.

Від 30 вересня до 31 грудня Лобода утримувався у Петропавловській фортеці. Згодом засланий у місто Красноуфимськ Пермської губернії без права повернутися в Україну.

Звільнившись, довгі роки працював за межами батьківщини. Від 1865 року працював у соляному управлінні. 1868 року переїхав у Воронеж і був звільнений від поліційного нагляду, однак без права повертатися в Україну. 1875 року в чині колезького асесора поступив на службу в Міністерство шляхів сполучення.

Творчість[ред.ред. код]

Автор комедії «Пройдисвіт-шкубент» (1857). Матеріали етнографічної експедиції по Дністру лягли в сюжетну основу збірок оповідань і нарисів «Записки інженера» (1856–1857), «Вечір двох сусідських хаток м. Бельця» (1857).

Соціальну та правову нерівність різних суспільних верств Лобода розкрив у нарисі «Сортування людей при вході до церкви» (1861) [1].

До питань української історії і культури, права українського народу на розвиток національної мови й освіти письменник привернув увагу в «Листах до видавця» (1857–1859), науково-публіцистичних статтях «Про байдужість нашу до власної народності» (рос. «О равнодушии нашем к собственной народности») та «Про викладання українською мовою» (обидві — 1861).

Автор спогадів про Тараса Шевченка (публікувалися в «Киевской Старине»).

Значна частина творів Лободи лишилася неопублікованою.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Лобода В. Сортировка людей при входе в церковь // Основа: Южно-русский литературно-учёный вестник. — Санкт-Петербург, 1861. — Июль. — Раздел 2 «Вісті». — С. 17—27. Перепечатано из «Современной Летописи Русского Вестника» (№ 28). Дата: «29 марта 1861 г. Полтава».

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]