Dysphania ambrosioides
| Dysphania ambrosioides | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Щирицеві (Amaranthaceae) |
| Рід: | Dysphania |
| Вид: | D. ambrosioides
|
| Біноміальна назва | |
| Dysphania ambrosioides (L.) Mosyakin & Clemants, 2002
| |
Dysphania ambrosioides (синонім Chenopodium ambrosioides L. — укр. лобода амброзієвидна,[1] укр. лобода запашна[2]) — вид квіткових рослин родини амарантові (Amaranthaceae).
Систематика[ред. | ред. код]
Спершу вид був описаний у публікації 1753 році в Species Plantarum Карлом Ліннеєм під назвою Chenopodium ambrosioides[3]. Вид був описаний у роді Dysphania Мосякіним та Клемантсом в Українському ботанічному журналі 59(4): 382. 2002[4]
Основні синоніми:
- Ambrina ambrosioides (L.) Spach
- Ambrina parvula Phil.
- Ambrina spathulata Moq.
- Atriplex ambrosioides (L.) Crantz
- Blitum ambrosioides (L.) Beck
- Botrys ambrosioides (L.) Nieuwl.
- Chenopodium ambrosioidesL.
- Chenopodium integrifolium Vorosch.
- Chenopodium spathulatum Sieber ex Moq.
- Chenopodium suffruticosum subsp. remotum Vorosch.
- Chenopodium suffruticosum Willd.
- Orthosporum ambrosioides (L.) Kostel.
- Orthosporum suffruticosum Kostel.
- Teloxys ambrosioides (L.) W.A. Weber
- Vulvaria ambrosioides (L.) Bubani
Опис[ред. | ред. код]
Однорічна або коротко-багаторічна, неправильно розгалужена рослина, яка може досягати росту 1,2 м. Стебла ребристі. Довгасті листки ланцетоподібні й можуть досягати 12 см в довжину. Маленькі й зелені квітки ростуть у волоті. Період цвітіння з липня до осені. Запилення зазвичай викликається вітром, але також можливе самозапилення. Плоди червоно-коричневі, яйцюваті, 0,6–1 × 0,4–0,5 мм.
Середовище проживання[ред. | ред. код]
Батьківщина: США; Мексика; Беліз; Коста-Рика; Сальвадор; Гватемала; Гондурас; Нікарагуа; Панама; Французька Гвіана; Гаяна; Суринам; Венесуела; Аргентина; Чилі; Парагвай; Болівія; Колумбія; Перу. Широко натуралізований вид у тому числі по всьому Середземномор'ю.
Використання[ред. | ред. код]
У мексиканській кухні вона використовується в багатьох стравах як приправа (ісп. epazote).
Активними інгредієнтами є ефірна олія (0,8-1 %) та аскарідол (60-80 %), це з'єднання є токсичним і не дуже приємне на смак. Як глистогінний засіб, особливо ефективний проти круглих черв'яків і нематод. Протипоказаний при вагітності і нирковій недостатності.
Світлини[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник назв рослин України. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 30 квітня 2016.
- ↑ Лікарські рослини: [Архівовано 21 листопада 2018 у Wayback Machine.] Енциклопедичний довідник. Відп. ред. А. М. Гродзінський. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1990. — 544 с.: іл. ISBN 5-88500-006-9
- ↑ Carl von Linné: Species Plantarum, T. 1, Stockholm 1753, P. 219. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 30 квітня 2016.
- ↑ Tropicos.org. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 30 квітня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Germplasm Resource Information Network (GRIN) [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora Vascular [Архівовано 9 червня 2016 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Euro+Med Plantbase [Архівовано 14 травня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
| ||||||||
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |