Логинов Вадим Петрович

Логинов Вадим Петрович
Народився	19 червня 1927(1927-06-19) Нев'янськ, Свердловська область, РСФРР, СРСР
Помер	16 грудня 2016(2016-12-16) (89 років) Москва, Росія
Поховання	Серафимівське кладовищеd
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний морський технічний університетd
Знання мов	російська
Партія	КПРС
Нагороди

Вади́м Петро́вич Ло́гинов (19 червня 1927(19270619), місто Нев'янськ, тепер Свердловської області, Російська Федерація — 16 грудня 2016, місто Москва) — радянський комсомольський діяч, секретар ЦК ВЛКСМ, дипломат, заступник міністра закордонних справ СРСР, надзвичайний і повноважний посол СРСР у Народній Республіці Анголі та Соціалістичній Федеративній Республіці Югославії. Член Бюро ЦК ВЛКСМ у 1958—1961 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної ради Російської РФСР 6-го скликання.

Життєпис

Народився в родині службовців. Трудову діяльність розпочав у 1944 році учнем столяра. У 1944 році вступив до комсомолу.

У 1950 році закінчив Ленінградський кораблебудівний інститут.

Член ВКП(б) з 1950 року.

У 1950—1953 роках — інженер-конструктор, старший будівник кораблів, заступник начальника планово-виробничого відділу, в 1953—1955 роках — комсомольський організатор (комсорг) ЦК ВЛКСМ Іжорського заводу імені Жданова міста Ленінграда.

У 1955 році — 1-й секретар Колпинського районного комітету ВЛКСМ міста Ленінграда.

У 1955 — січні 1958 року — секретар, 2-й секретар Ленінградського обласного комітету ВЛКСМ.

У січні — квітні 1958 року — 1-й секретар Ленінградського обласного комітету ВЛКСМ.

У квітні 1958 — жовтні 1961 року — секретар ЦК ВЛКСМ.

У 1961—1962 роках — заступник завідувача промислового відділу Ленінградського обласного комітету КПРС.

У 1962—1965 роках — 1-й секретар Виборзького міського комітету КПРС Ленінградської області.

У 1965—1967 роках — слухач Вищої дипломатичної школи міністерства закордонних справ СРСР у Москві.

У 1968—1971 роках — 1-й секретар, радник посольства СРСР у Сполучених Штатах Америки (США).

У 1971—1974 роках — радник-посланник посольства СРСР у Польській Народній Республіці.

У 1974—1978 роках — завідувач IV Європейського відділу МЗС СРСР.

17 березня 1978 — 16 грудня 1983 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Народній Республіці Анголі.

У 1984—1985 роках — завідувач V Європейського відділу МЗС СРСР.

У 1985—1988 роках — заступник міністра закордонних справ СРСР.

У 1988 році — 1-й заступник завідувача відділу ЦК КПРС по зв'язках з комуністичними і робітничими партіями соціалістичних країн.

28 листопада 1988 — 20 вересня 1991 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Соціалістичній Федеративній Республіці Югославії.

З 1991 року — у відставці, на пенсії в Москві.

З 1992 року — координатор міжнародних програм Національної курортної асоціації Росії.

Працював у ветеранській організації міністерства закордонних справ Російської Федерації. Неодноразово обирався до Ради ветеранів та її президії, був одним з творців і організаторів роботи «Кімнати бойової та трудової слави МЗС».

Помер 16 грудня 2016 року. Похований в Санкт-Петербурзі на Серафимівському цвинтарі.

Нагороди і звання

• орден Жовтневої Революції (20.11.1981)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (22.06.1957; 18.06.1987)
• орден Дружби народів (23.06.1977)
• два ордени «Знак Пошани» (30.08.1957; 22.10.1971)
• медалі
• надзвичайний і повноважний посол СРСР

Джерела

• Логинов Вадим Петрович (рос.)
• О кончине В.П.Логинова [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)