Логофет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Логофе́т(грец. λογοθέτης, лат. logotheta, італ. logoteta, рум. logofăt) — державна посада у Візантії. Титул згодом з'явився на Заході, зокрема в Королівстві Сицилії.

Канцлер, голова господарської канцелярії, охоронець великої печатки, керівник межової справи у Молдовському князівстві та Валахії.

Візантійські логофети[ред. | ред. код]

  • Дромологофет (λογοθέτης τοῦ δρόμου) - логофет пошт, відповідальний за імперську пошту, дипломатію і розвідку. У X-XI столітті носій цього титулу здійснював функції головного міністра імперії.
  • Логофет генікону (Λογοθέτης τοῦ γενικοῦ) або (ὁ γενικός), який виконував функції міністра фінансів.
  • Логофет Стратіотік (λογοθέτης τοῦ στρατιωτικοῦ), відповідальний за постачання візантійської армії, хоча точні його обов'язки не цілком ясні.
  • Логофет стад (Λογοθέτης τῶν ἀγελῶν), який керував казенними маєтками (мітато) в західній Малій Азії, які постачали коней і мулів для армії і поштової служби.
  • Логофет ейдік, який відповідав за імператорську скарбницю, мануфактури, склади і монополії. В епоху Римської імперії йому відповідав титул comes rerum privatarum.
  • Логофет претор (Λογοθέτης τοῦ πραιτωρίου), один з двох головних помічників єпарха Константинополя.
  • Логофет приватного майна.
  • Великий логофет (Μέγας λογοθέτης), посаду спочатку з'явилася під назвою logothetēs tōn sekretōn в правління Олексія I Комніна для нагляду за іншими державними службами та координації їх діяльності.

Посилання[ред. | ред. код]