Логуш Омелян Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Логуш Омелян)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Омелян Лоґуш
Логуш Омелян.jpg
Псевдо псевда «Євген», «Іванів», «Степанів»
Народився 4 серпня 1912(1912-08-04)
с. Передмістя, нині Бучацький район
Помер 1 лютого 1982(1982-02-01) (69 років)
м. Сент-Луїс, Міссурі, США
Національність українець
Діяльність журналіст-публіцист
Відомий завдяки теоретик і організатор боротьби УПА,
Alma mater Львівська політехніка (агрономія)
Посада політреферент центр. проводу ОУН;
член УГВР;
член ЗП УГВР
Партія ОУНР
Конфесія греко-католик
Батько Іван Лоґуш
Мати Марія Павловська
У шлюбі з Катерина Мешко
Діти Юрій Лоґуш, Євген Лоґуш
Командування ВО «Богун» разом з прибулими гостями. Нижній ряд (зліва направо): шеф розвідувального відділу (ШРВ) «Немо» (Андрій Кисіль); член проводу ОУН(б) «Іванів» (Омелян Лоґуш); керівник угорської місії до УПА підполковник Ференц Мартон; комендант запілля УПА-Північ «Горбенко» (Ростислав Волошин); командир групи «Еней» (Петро Олійник); керівник охорони делегації «Кропива» (Василь Процюк). Верхній ряд: заступник ШРВ «Палій» (Василь Коренюк); господарчий референт УПА-Північ «Зубатий» (Василь Мороз); шеф штабу групи «Черник» (Дмитро Казван).

Омелян Лоґуш, псевда «Євген», «Іванів», «Степанів» (4 серпня 1912, с. Передмістя, нині Чортківського району — 1 лютого 1982, м. Сент-Луїс) — теоретик і організатор боротьби УПА, діяч ОУН, член УГВР, журналіст-публіцист. Брат Володимира Логуша.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 4 серпня 1912 року в селі Передмістя поблизу Язловця (Бучацького повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Чортківського району, Тернопільська область, Україна).

Абсольвент[1] Бучацької державної гімназії,[2] зокрема, у 1929 році закінчив VIa клас, його однокласником був майбутній вчений-фізик Антоні Опольський, у паралельному класі вчився Ізидор Рибак;[3] у 1930 — VIIa клас.[4] Студент агрономічного факультету Львівської політехніки, голова Студентської Репрезентації СУСОП (осінь 1937 — березень 1939 років), член редакції «Студентського вісника» у Львові, член редакції газети «Нове село», провідник ОУН Львівської Політехніки, учасник VII-го Конгресу СУСОП, заарештований польською поліцією в березні 1939 р., вийшов на волю у вересні 1939.

Член Українського національного комітету (УНК у Кракові) (червень 1941 р.), референт пропаганди крайового проводу ОУН ПівдСУЗ (Південно-східних українських земель) у Дніпропетровську (1942—1943), політреферент Центрального проводу ОУН. Учасник ІІІ-го Надзвичайного Великого Збору (НВЗ) ОУН (2125 серпня 1943 р.).

Співорганізатор Конференції поневолених народів Сходу Європи і Азії (2122 листопада 1943 р. [5] [6] [7]У грудні 1943 — січні 1944 рр. домовлявся про нейтралітет і співпрацю ОУН-УПА з угорськими військами.

Учасник Великого Збору УГВР (1115 липня 1944 р.). Головний редактор журналу «Ідея і чин» (літо 1944 р.). Після Другої світової війни емігрував до ФРН, пізніше до США; був активним учасником Закордонного представництва УГВР, очолював український відділ «Голосу Америки».

Подав інформацію про рідне село до редакції історично-мемуарного збірника «Бучач і Бучаччина».[8]

Помер 1 лютого[9] 1982 року в м. Сент-Луїс,[10] Міссурі, США.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина Катерина Мешко — діячка ОУН. Сини Юрій та Євген. Брат Володимир Логуш.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. означає випускник
  2. Д-р Мельник П. Бучацька гімназія в 20-х і 30-х роках ХХ-го столілля // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 214.
  3. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1929 [Архівовано 5 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 46. (пол.)
  4. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1930 [Архівовано 5 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 37. (пол.)
  5. УІНП. 1943 - Перша Конференція поневолених народів Східної Європи і Азії. УІНП (укр.). Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021. 
  6. Як УПА об’єднувала народи СРСР проти Москви. Історична правда. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021. 
  7. Administrator. Чи була в Будеражі Перша конференція поневолених народів Східної Європи та Азії?. newlife.rv.ua (uk-ua). Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021. 
  8. Лоґуш О. Калейдоскоп минулого. Передмістя // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 617.
  9. Мороз В. І. Логуш Омелян Іванович [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]… — С. 604.
  10. Яневський Д. Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича. — Харків : Факт, 2013. — С. 250. — 978-966-637-756-6.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]