Логічна константа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У логіці логічною константою формальної мови є символ, який має одне й те ж саме семантичне значення при будь-якій інтерпретації в . Два дуже важливих типи логічних констант це — логічні сполучники та квантори. Предикат рівності (зазвичай позначається "=") так само розглядається як логічна константа в багатьох системах логіки.

Питання «Що таке логічна константа?» є одним із фундаментальних питань філософії логіки. Тобто які спеціальні властивості констант визначають їх як логічні по своїй природі?[1]

Наведені символи зазвичай розглядаються як логічні константи:

Символ Значення
T «істина»
F «хиба»
¬ «не»
«і»
«або»
«слідує», «якщо…то»
«для всіх»
«існує», «для деяких»
= «дорівнює»
«необхідно»
«можливо»

Багато з цих логічних констант позначаються по іншому, наприклад, символ «&» також використовують для позначення логічного «і»[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Carnap, Rudolf, Introduction to Symbolic Logic and its Applications.
  2. Предмет логики. Архів оригіналу за 12 лютий 2015. Процитовано 11 жовтень 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]