Перейти до вмісту

Лодовіко Карраччі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лодовіко Карраччі
Народивсяквітень 1555[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Болонья, Папська держава[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер13 листопада 1619(1619-11-13)[1][2][…] (64 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Болонья, Папська держава Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Папська держава Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, майстер офорту, графік, художник-гравер, рисувальник, художник фресок, візуальний митець Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьмалярство Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіПросперо Фонтана[6] і Тінторетто Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніАнтоніо Марія Фабріціd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовіталійська[1][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія Святого Луки[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокбароко Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрісторичний живопис Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusThe Vision of Saint Francis of Assisid, Madonna and Child with St. Hyacinthd, Madonna and Childd, Mocking of Christd, The Lamentationd, Annunciationd, Birth of John the Baptistd, Conversion of Saint Pauld, Martyrdom of Saint Ursulad, Paintings in Oratory of San Colombano, Bolognad і Transfiguration of Jesus Christd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриПаоло Каррачіd[9] Редагувати інформацію у Вікіданих

Лодовіко Карраччі (італ. Lodovico Carracci; 21 квітня 1555, Болонья, Італія — 13 листопада 1619, Болонья, Італія) — італійський живописець, гравер і скульптор, один з найяскравіших представників болонської школи.

Біографія

[ред. | ред. код]

Учень Просперо Фонтана, Лодовіко Карраччі у своїх численних поїздках вивчав творчість італійських майстрів. Повернувшись до Болоньї, з високою метою відродження мистецтва він заснував зі своїми двоюрідними братами Агостіно й Аннібале нову школу живопису — «Академію спрямованих на шлях» (Academia degli Incamminati), яка незважаючи на глузування маньєристів старого зразка незабаром стала в Італії центром художньої освіти. Принципами її були: безпосереднє спостереження за природою, вивчення античного мистецтва і наслідування великим майстрам: в малюнку та русі — Мікеланджело, в колориті — Тіціанові, в композиції та вираженні — Рафаелю, в світлотіні та грації — Корреджо.

Хоча художники, що входили до складу цієї академії (такі, як перший асистент Карраччі Джакомо Каведоне), яких сам Лодовіко Карраччі називав «еклектиками», відрізнялися своєрідним стилем, їх роботи виявляли одночасно схожість з відомими шедеврами живопису. У ранніх роботах самого Лодовіко Карраччі (наприклад, у фресках у церкві Санкт-Мікеле-ін-Боско) занадто помітно наслідування Корреджо та Парміджаніно. У більш зрілих своїх творах він демонструє більшу самостійність (наприклад, у «Богородиці у славі» та у фресках з життя св. Бенедикта в монастирі Санкт-Мікеле-ін-Боско). Лодовіко Карраччі є також родоначальником особливого роду картин страдницького пафосу — численних «Ecce Homo» та «Mater Dolorosa», створених болонської школою. В Ермітажі зберігаються «Святе Сімейство», «Несення хреста», «Покладання в гріб» та «Святий Себастьян».

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]