Лодовіко Поццосеррато

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лодовіко Поццосеррато (Лодевійк Тейпут)
італ. Ludovico Pozzoserrato, англ. Lodewijk Toeput
Hans von Aachen - The painter Lodewijk Toeput, named Pozzoserrato.jpg
Ганс фон Аахен. «Портрет Лодовіко Поццосеррато», Музей історії мистецтв. Відень
Ім'я при народженні Лодевійк Тейпут або Тупут
Дата народження 1550(1550)
Місце народження Антверпен  ?
Дата смерті 1605(1605)
Місце смерті Тревізо
Національність італієць фламандського походження
Громадянство Італія (Венеціанська республіка)
Жанр Релігійний живопис, побутовий жанр, Портрет
Навчання В Антверпені і у Венеції в майстерні Тінторетто
Напрямок відродження, маньєризм
Роки творчості 1570—1603
Вплив Антверпенська школа, Паоло Веронезе
Вплив на Лукас ван Фалькенборх, Йоос де Момпер, Тобіас Вергахт
Твори фрески, релігійний живопис, побутовий жанр, портрет
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Лодовіко Поццосеррато (італ. Ludovico Pozzoserrato, англ. Lodewijk Toeput бл. 1550, Антверпен ? — до 1605) — італійський художник і графік другої половини 16 ст., фламандець за походженням. Справжнє ім'я Лодевійк Тейпут або Тупут.

Маловідома біографія[ред.ред. код]

Належить до художників з маловідомою біографією. Не встановлені ні день та рік його народження, ні місце народження. За припущеннями він народився у 1550 або трохи пізніше. Серед міст, де міг народитися — Мехелен та Антверпен. З Антверпеном пов'язують його навчання, бо в середині 16 ст. місто було відомим центром мистецтва та центром новітніх стилістичних напрямків (Північне Відродження, північний маньєризм, раннє бароко). Низка майстрів Нідерландів відвідала свого часу Рим і Венецію. Ймовірно, престижність стажування у Італії розділяв і молодий художник Лодевійк Тейпут.

Про походження його творчості свідчить надзвичайний культ майстерного малюнка, притаманний митцям Нідерландів, прихильникам стилю маньєризм. Лодовіко Поццосеррато — один з найкращих малювальників другої половини 16 ст. Серед вчителів молодого художника міг бути Мартен де Вос, котрий сам відвідав Італію і працював у місті Венеція.

Перебування в Італії[ред.ред. код]

За припущеннями на початку 1570-х років він відбув у Венецію. Серед перших творів у Італії — шість пейзажних фресок у монастирі Пралья (Praglia) з помітними рисами живопису антверпенської школи. Тобто художник непогано володів технікою фрескового живопису, котрий так поціновували у Італії.

Перебування у Венеції пов'язують зі знайомством із іншим фламандським художником на ім'я Паувел Франк (1540-1596). Впливи творів Паувела Франка знайшли в картинах Лодовіко «Чотири пори року».

Наприкінці 1570-х років він відвідав Флоренцію і 1581 року задокументоване його перебування у папському Римі. Вже у лютому 1582 року він перебував у місті Тревізо.

Життя і творчість в Тревізо[ред.ред. код]

Як і свого часу Мартен де Вос, Лодовіко зробив спробу влаштуватися на працю у Венеції, столичному місті, де було вдосталь замов на портрети та картини для храмів і колекціонерів. Декотрий час він міг стажуватись в майстерні якогось венеціанського художника, наприклад, Тінторетто. У всякому разі його твори італійського періоду несуть відбиток впливів декоративного живопису Паоло Веронезе і помітно менше Тінторетто. Він клопотав про зарахування до гільдії венеціанських художників, але з міркувань позбавитись від талановитого іноземця венеціаці не зарахували того до гільдії. Лодовіко вимушено покинув Венецію і оселився у Тревізо неподадік Венеції, де обдарований майстер не мав значного конкурентного тиску. Окрім Тревізо, брав замови з інших міст (Падуя, Конельяно, Монтебеллуно, на терафермі).

1601 року немолодий художник узяв шлюб з синьйориною Лаудамією Апройно. Точної дати смерті майстра не зберегли. Він помер до 1605 року.

Про фламандського майстра, що натуралізувався у Італії, писав Карел ван Мандер, схвально відгукнувшись про його пейзажні картини та фресковий живопис.

Обрані твори (неповний перелік)[ред.ред. код]

«Христос садівник» або «Не торкайся мене», Галерея Колонна, Рим. Сад і фонтан доби маньєризму
  • «Пожежа в Палаці дожів», 1577 р.
  • Церква св. Юстини, фреска, Падуя
  • Церква Монті ді Пьєта, фреска, Тревізо
  • «Чотири пори року», 1584, приватна збірка
  • «Сусанна і старці»
  • «Гріхопадіння перших людей та Вигнання з раю», фреска,
  • Декоративні фрески, катедральний собор у Конельяно
  • «Шляхетна пара в саду»
  • «Будівництво Вавілонської вежі»
  • «Сад насолод з лабіринтом»
  • «Притча про багатія та бідного Лазаря»
  • «Концерт просто неба»
  • «Христос садівник» або «Не торкайся мене», Галерея Колонна, Рим
  • Вілла Кьєрікаті Магна, бл 1590 р., шість пейзажних фресок «Місяці», Віченца
  • Приміщення братства Скуола деї Баттуті, фрески, 1593 р., Конельяно

Обрані твори (галерея)[ред.ред. код]

«Концерт на віллі», Міський музей (Тревізо)

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Гос. Эрмитаж. Каталог «Западноевропейская живопись», № 1, Ленинград, Аврора, 1976
  • Ernst Gombrich, Dizionario della Pittura e dei Pittori, Einaudi Editore, 1997
  • Karel van Mander, Le vite degli illustri pittori fiamminghi, olandesi e tedeschi, traduzione di Ricardo de Mambro Santos (che ha curato anche l'edizione), Aperion Editori, Sant'Oreste (RM), 2000, p.359.

Посилання[ред.ред. код]