Ложкарство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заставка ложкарство 2013.jpg

Ложка́рство — деревообробний промисел з виготовлення ложок, ополоників, мисок, тарілок та іншого кухонного начиння.

Ложка́р — майстер з виготовляння дерев'яних ложок і дрібного дерев'яного посуду.

Технологія[ред. | ред. код]

Ложкарством займалися звичайно чоловіки похилого віку. Для цього ремесла використовувалися здебільшого такі породи деревини, як клен, береза, осика, липа, інколи груша. Вимогою до сировини були легкість оброблювання і стйкість до розтріскування. Згодом — здатність уримувати фарби деякий час експлуатації. З розпиляного дерева майстер робив спочатку заготовки (у деяких районах називалися «гентинами»)[1], котрі оброблялися потім за допомогою спеціальних ложкарських інструментів — різця, кривого ножа-лижки (для вирізання заглибини)[2] та шліфера, а також ножа та найпростішого токарного верстата.

Сучасні дерев'яні ложки зазвичай прикрашають розписом. Широко відомі ложки, оздоблені у техніці хохломського розпису — російського народного промислу, що з'явився у селі Хохлома Нижньогородської області.

Різновиди дерев'яних ложок[ред. | ред. код]

В Україні колись існувало до 150 різновидів дерев'яних ложок. От деякі з них:

  • Батьківська ложка —
  • Захалявна ложка — ложка, яку носили застромленою за халяву чобота
  • Козацька ложка —
  • Купецька ложка — ложка тонкого, чистого оброблення, розписана та оздоблена
  • Межеумок (букв. «гібрид») — проста селянська нефарбована ложка
  • Міщанська ложка — ложка тонкого, чистого оброблення
  • Монастирська ложка —
  • Насипна ложка —
  • Рибальська ложка —
  • Розливна ложка (ополоник) — велика глибока ложка для розливання рідких страв
  • Циганська ложка —
  • Чумацька ложка — ложка, товстіша та грубіша за селянську[3]

Музичний інструмент[ред. | ред. код]

Інші вироби[ред. | ред. код]

Поряд з ложками, майстри-ложкарі робили з дерева і інше дрібне начиння: ко́вга́нки (ступки для товчіння сала), миски, тарілки, невеличкі стаканчики.

Галерея[ред. | ред. код]

Дерев'яна ложка з Гуцульщини

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гентина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Лижка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. По ремеслу и промысел… Журнал Вокруг света, июль 1998

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ryszard Bobrow: Altes Besteck. Krajowa Agencja Warszawa, Warschau 1982 (ohne ISBN).
  • Susanne Prinz: Besteck des 20. Jahrhunderts. Vom Tafelsilber zum Wegwerfartikel. In: Die praktische Reihe zur Alltagskultur des 20. Jahrhunderts. Klinkhardt und Biermann, München 1993, ISBN 3-7814-0356-4. S. 14 ff.
  • Reinhard W. Sänger: Das deutsche Silberbesteck. Biedermeier, Historismus, Jugendstil (1805—1918). Arnold, Stuttgart 1991, ISBN 3-925369-10-4.