Лоза (Іршавський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лоза
Loza irsh gerb.png
Герб
С. Лоза.jpg
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Іршавський район
Рада/громада Лозянська сільська рада
Код КОАТУУ 2121985701
Основні дані
Населення 1245
Поштовий індекс 90104
Телефонний код +380 3144
Географічні дані
Географічні координати 48°17′53″ пн. ш. 23°03′23″ сх. д. / 48.29806° пн. ш. 23.05639° сх. д. / 48.29806; 23.05639Координати: 48°17′53″ пн. ш. 23°03′23″ сх. д. / 48.29806° пн. ш. 23.05639° сх. д. / 48.29806; 23.05639
Середня висота
над рівнем моря
147 м[1]
Місцева влада
Адреса ради с. Лоза, 206а
Карта
Лоза. Карта розташування: Україна
Лоза
Лоза
Лоза. Карта розташування: Закарпатська область
Лоза
Лоза

Ло́за — село в Україні, в Закарпатській області, Іршавському районі.

Село Лоза знаходиться на південь від районного центру міста Іршави. Відстань від районного центру до с. Лоза 5 км. Село знаходиться на висоті 210 метрів від рівня моря. Вишня вулиця знаходиться на висоті 240 метрів.

Рельєф[ред. | ред. код]

Рельєф в основному рівнинний. Східна частина села вища, ніж західна. На півночі села знаходиться пагорб висотою 70 метрів. Ґрунти на рівнинній частині дерново-буроземні і буроземні-підзолисті. По берегах річки Іршави дерново-підзолисті, але місцями трапляються жовтоземи і червоноземи з значним вмістом окису залізу.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат помірно — континентальний. Сільський пагорб захищає село від проникнення холодних північних вітрів. В селі на 10 — 20 тепліше ніж у м. Іршава.

Річки[ред. | ред. код]

На заході від села протікає річка Іршава. Біля села в р. Іршаву впадає її ліва притока Синявка. Усі меліоративні канали з околиць села впадають у р. Іршаву. На південному сході від села у 2003 році геологи знайшли поклади природного газу. В старому руслі річки Боржави є поклади піску і гравію. На сільському пагорбі «Челлениця» є поклади керамічних (червоних та жовтих) глин.

Населення[ред. | ред. код]

У Лозі XIX століття проживали не тільки русинське населення греко-католицького віросповідання, і прихильники інших релігійних конфесій. Так, з 974 чоловік були:

  • греко-католики — 832;
  • євреї — 140;
  • протестанти — 2.

Разом із греко-католицьким храмом єврейська спільнота мала також і свій храм — синагогу. Її будівля збереглася до нині. Правда зараз вона виконує функцію Будинку культури.

Станом на 2013 рік в селі проживало 1245 людей.

Історія[ред. | ред. код]

За кожною топографічною назвою села ховається певна етнографічна легенда. Народні перекази пов'язують походження назви Лоза із вербовою лозою. Вона росла у великих кількостях на схилах Лозянської гори. За народними переказами, колишні мешканці Іршави, в часи татарської навали, близько 1242 р., ховалися в чагарниках на південному схилі Лозянської гори. Поступово тимчасові житла переросли в постійні і стали основою для жителів нового села — Лоза. Збереглися у народній пам'яті і назви різних частин села. Так, нижній кінець Лози, який закінчується біля річки Іршави, в сиву давнину носив назву — Сантовий, горішній — Чонговай, а верхня вулиця — під самою горою — Гербошовиця.

Але крім сучасної назви села в нього були і інші історичні топоніми. Згідно з історичними документами закономірно другою назвою села можна вважати Полянка. Саме так за часів панування Австро — Угорської імперії називалася Лоза. При цьому паралельно вживалися обидва топоніми: Лоза і Полянка. Крім того угорці дали і мадярську назву села — Fuzejmezo. Таким чином, справедливо буде вважати історично правильними всі три колись існуючі назви нашого села — Лоза, Полянка, Fuzejmezo.

У радянські часи науковці Закарпаття написали багато монографій і досліджень з історії краю. Тим не менше про історію Лози навіть у енциклопедичному виданні «Історії міст і сіл. Закарпатської області.», на жаль згадано про село одним рядком. Тому відновлення історії села Лоза відбувається по крупицям.

Перша згадка[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про село під назвою Fuzejmezo відноситься до 1418 р. вона знаходиться у «Шематизмі Мукачівської Єпархії» за 1892 р. Цю дату можна орієнтовно вважати датою заснування села.

Німецько-радянська війна[ред. | ред. код]

Пам'ятник і школа у селі

Від угорсько — нацистських військ Лоза була звільнена 25 жовтня 1944 р. одним із полків 237-ої Пирятинської стрілецької дивізії.

Церква[ред. | ред. код]

Оскільки населення відчуває завжди духовні потреби, то церква ставала осередком життя на селі. Церковна парафія існувала в селі з XVI століття, а точніше з 1569 року. Правда село тоді було на правому березі річки Боржави. Ту місцевість називають зараз старим селом, а місце давньої церкви позначав дерев'яний хрест, який на жаль не зберігся.

У 1748 році в селі була дерев'яна церква з двома дзвонами, шинґлами крита, у доброму стані, з вежею прикрашеною образами. За 1797 р. згадується стара мала церква. Тоді ж вирішено будувати нову церкву. 14 вересня 1856 р. священник Василь Васько висвятив камінь під будівництво великого кам'яного храму. У 1866 р. будівництво було закінчено і храм стоїть дотепер, вирізняючись декором стін та вишуканим профілем барокової вежі.

Чудовий бароковий стінопис всередині храму подібний до малювання Ф. Видри у Білках та В. Шишовського у Греблі. На плафоні був напис, що датував малювання, як згадують, 1910(?) роком, а авторами були ніби Ю. Віраг та Ян Новак.(?). реставрували стінопис Й. Волосянський та С. Пішковцій. На завершенні іконостаса дата — 1908 р., вказує, очевидно, на час встановлення іконостаса з чудовими іконами. Одна ікона над казательницею має підпис латиною, який дуже можна приблизно прочитати як Шишковський.

Поряд із церквою споруджено дерев'яну каркасну дзвіницю, правда набагато пізніше, аж в 1937 році. Великий дзвін для неї відлив Р. Марноушек у Брно в 1925 р. для православної громади, менший робота Лароша Ласло з 1899, а найменший, найдавніший, виготовлений у Пряшеві, купив для храму Петро Мигович з дружиною Гафією у 1780 році.

Належала наша церква до Боржавського деканату Мукачівської греко-католицької єпархії. Філією села до 1846 року вважалося село Гребля. Колись в XVI–XIX століттях Лоза і Гребля були майже одне село. Цей факт підтверджується і тим, що в межі Лози входила сучасна західна сторона Греблі. Її мешканці вважали себе власне мешканцями Лози. Згідно з «Шематизмом Мукачівської греко-католицької Єпархії» за 1892р на той час у селі мешкало 974 особи, а в той час, наприклад, у Іршаві мешкало 1136 чоловік. Тобто, це був досить великий населений пункт.

Персоналії[ред. | ред. код]

В селі народився Ваш Іван Михайлович — український радянський партійний і державний діяіч,Омелян Ваш — громадський і політичний діяч.

Примітки[ред. | ред. код]