Очікує на перевірку

Лозниця Сергій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Лозниця
біл. Сяргей Уладзіміравіч Лазніца
Зображення
Сергій Лозниця, 2010
Сергій Лозниця, 2010
Дата народження5 вересня 1964(1964-09-05) (59 років)
Місце народженняБарановичі, Брестська обл., Білоруська РСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР→Україна Україна[1]
Alma materКПІ (1987)
ВДІК (1997)
Професіякінорежисер
Кар'єра1996 — нині
Напрямдокументальне кіно
ігрове кіно
Нагороди
Державна премія України імені Олександра Довженка
Державна премія України імені Олександра Довженка
IMDbID 0523665
loznitsa.com
CMNS: Лозниця Сергій Володимирович у Вікісховищі

Сергі́й Володи́мирович Лозни́ця (біл. Сяргей Уладзіміравіч Лазніца, рос. Сергей Владимирович Лозница; нар. 5 вересня 1964, Барановичі, Берестейська область, Білорусь) — російський кінорежисер та сценарист білоруського походження. З 2001 року режисер разом із родиною мешкає та працює в Німеччині[2].

18 березня 2022 року рішенням Правління і Наглядової ради Української кіноакадемії виключений зі складу Української кіноакадемії з проханням до світової спільноти «не позиціонувати Сергія Лозницю як представника української культурної сфери» та не згадувати його як «українського режисера».[3][4][5]

«Я був і залишаюся українським кінорежисером», – написав у відповідь Сергій Лозниця у своєму відкритому листі [6]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Білорусі[2], де провів дитинство та ранні роки. Пізніше його родина переїхала жити в Україну й середню школу він закінчив вже в Києві. У 1981—1987 роках навчався у Київській політехниці на факультеті систем керування з фаху «Прикладна математика». Після закінчення КПІ, у період 1987—1991 років працював науковим співробітником в Інституті кібернетики АН УРСР та перекладачем з японської[7].

1991 переїхав жити та працювати в Російську Федерацію. У 1991—1997 роках навчався у ВДІК на відділенні режисури ігрового кіно (майстерня Нани Джорджадзе), який закінчив із відзнакою. У 2000 році працював на Санкт-Петербурзький студії документальних фільмів.

У 2001 році режисер разом із родиною переїхав жити в Німеччину, де відтоді мешкає та працює.

У 2013—2014 роках під час Євромайдану підтримував протестувальників і задокументував Революцію гідності у своєму фільмі «Майдан».

Має громадянство України[1]. Свої фільми знімає переважно російською мовою[8].

Про своє походження

[ред. | ред. код]

У 2010 році режисер в одному з інтерв'ю російським ЗМІ самоідентифікував себе як «російський документаліст»[9]. Хоча у 2015 в інтерв'ю українським ЗМІ заявляв, що питання того, чи є він білорусом, українцем чи росіянином, не є для нього суттєвим, і якби хтось назвав його, наприклад, українцем, то він би не заперечував[10].

Творчість

[ред. | ред. код]

Почав свою творчість як російський документаліст та створив три повнометражні та дев'ять короткометражних документальних фільмів. Згодом почав також знімати повнометражні художні фільми, зокрема «Щастя моє» (2010), «У тумані» (2012) тощо. Фільми режисера неодноразово змагалися в основному конкурсі на Каннському кінофестивалі.

2011 року ретроспектива робіт режисера була показана на Міжнародному кінофестивалі документальних стрічок у Салоніках[11].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Режисер

[ред. | ред. код]

Ігрові

[ред. | ред. код]

Документальні

[ред. | ред. код]
Документальні короткометражні
  • «Сьогодні ми побудуємо будинок» (рос. Сегодня мы построим дом) (1996, 28 хв)
  • «Життя, осінь» (рос. Жизнь, осень) (1996, 34 хв)
  • «Залізнична станція» (рос. Полустанок) (2000, 25 хв)
  • «Портрет» (рос. Портрет) (2002, 28 хв)
  • «Фабрика» (рос. Фабрика) (2004, 30 хв)
  • «Артіль» (рос. Артель) (2006, 30 хв)
  • «Чудо Святого Антонія» (рос. Чудо Святого Антония) (2012, 40 хв)
  • «Лист» (рос. Письмо) (2012, 20 хв)
  • «Відбиття» (рос. Отражение) (2014, 8 хв) (прим.: частина збірки «Мости Сараєва»)
  • «Старе єврейське кладовище» (рос. Старое еврейское кладбище) (2014, 20 хв)
Документальні повнометражні

Повнометражні художні фільми

[ред. | ред. код]
Рік Назва українською Назва в оригіналі Міжнародна назва Значиться у титрах як Мова Примітки
Режисер Сценарист Продюсер
2010 Щастя моє рос. Счастье моё англ. My Joy Так Так Ні російська Перший повнометражний художній фільм Сергія Лозниці. Фільм став першим художнім фільмом української ко-продукції, номінованим на Каннському міжнародному кінофестивалі. Фільм є спільною продукцією кіностудій Sota Cinema Group (Україна) ma.ja.de. GmbH (Німеччина) та Lemmingfilm (Нідерланди).
2012 У тумані рос. В тумане англ. In The Fog Так Так Ні російська Другий повнометражний художній фільм Сергія Лозниці. Фільм знято за однойменною повістю білоруського письменника Василя Бикова. Фільм здобув приз FIPRESCI на Каннському міжнародному кінофестивалі, головну нагороду 9-го міжнародного кінофестивалю «Золотий абрикос» (Єреван) у номінації «Ігрове кіно», приз «Найкращий фільм за версією журі» Одеського міжнародного кінофестивалю.
2017 Лагідна рос. Кроткая англ. A Gentle Creature Так Так Так російська Третій повнометражний художній фільм Сергія Лозниці. Фільм знято за однойменною повістю російського письменника Федора Достоєвського. Фільм був учасником основного конкурсу 70-го Каннського міжнародного кінофестивалю.
2018 Донбас рос. Донбасс англ. Donbass Так Так Ні російська[12]
українська (дубляж) 		Четвертий повнометражний художній фільм Сергія Лозниці. Фільм знято за фінансової підтримки Держкіно України (фільм переміг на 8 пітчінгу Держкіно)

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Перемога фільму Лозниці у Каннах стане перемогою України — продюсер — Укрінформ, 19.04.2017
  2. ↑ а б Сергій Лозниця: Я був певен, що Майдан переможе — Forbes Україна, 2 липня 2014,
  3. ↑ .Сергія Лозницю виключено зі складу Української кіноакадемії - Українська Кіноакадемія. Facebook (укр.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  4. ↑ Українська кіноакадемія закликала світову спільноту не позиціонувати Лозницю як українського режисера і виключила його зі свого складу ; gordonua.com/ukr/ ; 18 березня 2022
  5. ↑ «Не може бути жодних компромісів чи напівтонів»: Лозницю виключили з Української кіноакадемії ; /suspilne.media ; 18 березня 2022
  6. ↑ "Я був і залишаюся українським кінорежисером". Лозниця відреагував на виключення з Української кіноакадемії. gordonua.com. Процитовано 30 листопада 2022.
  7. ↑ Сергій Лозниця: анатомія чутливості — часопис «Кіно театр», 2011: № 2
  8. ↑ Єдина стрічка знята не-російською — документальний фільм «Майдан» (2014), який було знято українською
  9. ↑ «Щастя» розбрату — Україна Молода, 15.06.2010
  10. ↑ Сергій Лозниця: Я був певен, що Майдан переможе — forbes.ua/ua/, 2 липня 2014
  11. ↑ 13th TDF: Retrospectives and spotlights: Sergei Loznitsa — Helena Trestikova (2/7/2011) — TIFF, 2011 (англ.)
  12. ↑ у фільмі звучать декілька фраз українською
  13. ↑ The 79th Academy Awards (2006) Nominees and Winners. Academy of Motion Picture Arts and Sciences. AMPAS. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 18 листопада 2011.
  14. ↑ Режисер Сергій Лозниця отримав премію «Дракон драконів» на Краківському кінофестивалі. Детектор медіа. 3 червня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7.06.2018.
  15. ↑ Український «Донбас» отримав Ґран-прі Міжнародного кінофестивалю в Севільї [Архівовано 21 листопада 2018 у Wayback Machine.], dergkino.gov.ua, 19.11.2018.
  16. ↑ Три українські фільми отримали нагороди міжнародного кінофестивалю в Індії. detector.media (укр.). 28 листопада 2018. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 20 серпня 2019.
  17. ↑ Васильєв, Сергій (30 листопада 2018). «Донбас» здобув нагороду Каїрського МКФ – Бюро української... Бюро української кіножурналістики (укр.). Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 20 серпня 2019.
  18. ↑ Указ Президента України від 28 серпня 2019 року № 630/2019 «Про присудження Державної премії України імені Олександра Довженка 2019 року»

Посилання

[ред. | ред. код]
Вживання зовнішніх посилань у цій статті не відповідає правилам та настановам Вікіпедії щодо розділу «Посилання». Будь ласка, удоскональте цю статтю шляхом вилучення надмірної кількості зовнішніх посилань або шляхом вилучення зовнішніх посилань, які є недоречними для розділу «Посилання», та конвертуйте корисні посилання у вигляді джерел-виносок у відповідній частині тексту статті.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Лозниця Сергій Володимирович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лозниця Сергій Володимирович


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лозниця_Сергій_Володимирович&oldid=41786832