Лозова (станція)

Лозова Південна залізниця Харківська дирекція станція
Залізничний вокзал станції Лозова вночі. Вигляд з Севастопольської платформи
Розташування
Розташування	Україна, Харківська область
Адреса	вулиця Вокзальна, 4, м. Лозова, 64600
Координати	48°53′26″ пн. ш. 36°19′06″ сх. д.
Структура
Структура	Харківська дирекція Південної залізниці
Час роботи	цілодобово
Послуги
Транспортні
Супутні
Історія
Відкрито	1869 (150 років)
Перебудовано	1950
Електрифіковано	1958 → Харків — Лозова, 1965 → Лозова — Запоріжжя I, 2012 → Красноград — Лозова
Будівля
Архітектор	Головний архітектор Є. Лимарь, архітектор Цейтлін
Інша інформація
Власник	Укрзалізниця
Оператор	Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)	442806
Код Експрес-3	2204430
Тарифна зона	15
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Харків-Пасажирський	148 км
Синельникове I	104 км
Запоріжжя I	179 км
Полтава-Південна	176 км
Слов'янськ	105 км
Мапа
Лозова на Вікісховищі

Дільниця Мерефа — Лозова

Легенда  Харків   Шпаківка  803,0 Артемівка 804,9 Мерефа 807,4 Міст  Красноград – Зміїв  810,2 Селекційна М18 816,3 Єзерська 819,0 Липкуватівка 824,1 Бірки 828,7 829 км 831,3 Спасів Скит 834,9 Шурине 838,7 Широніне Р51 842,2 Безпалівка 847,7 Клименівка 849,1 Новоберецька 853,6 Північ 854,9 Трійчате 860,7 Берека 864,2 865 км Р51 868,2 Лихачове 871,9 872 км 877,2 878 км 881,0 Перемога 883,6 Біляївка 889,6 Роздольський 894,8 Шульське 897,4 Краснопавлівка канал Дніпро — Донбас Р79 906,4 Відпочинок Р51 909,5 Герсеванівський 914,6 Прядкін 920,5 Панютине Р51 922,5 Хлібна  Синельникове   Красноград  925,7 Заводська Р51 927,7 Лозова  Синельникове   Слов'янськ

Дільниця Лозова — Слов'янськ

Легенда  Красноград – Мерефа  925,7 Заводська 927,7 Лозова  Синельникове  930,6 Пост 4 км Т 2121 Південна залізниця Донецька залізниця 933,8 934 км 938 Рудаєве 946,3 Близнюки 949,8 950 км 954 Бурбулатівська 958,5 Дубове  Покровськ  965 Пригоже 969,5 Гаврилівка 977 Григорівка 982,9 Язикове р. Лукноваха 989 Чайчин Міст Т 2121 991,2 Барвінкове 996 Надеждівка 998 Дерезівка 1000,5 Гусарівка 1002,5 Некременко Харківська область Донецька область р. Сухий Торець 1007,1 Торецький 1010,3 Бантишеве 1013,8 Прелеснянський 1018,3 Знам'янський р. Черкаська 1019,1 Черкаський 1020,9 Шидловська 1025 Прилужний III 1027 Прилужний II 1029 Прилужний I р. Гола Долина 1031,6 1032 км вул. Залізнична 1033,1 Слов'янськ  Лиман   Краматорськ

Дільниця Лозова — Синельникове

Легенда  Мерефа   Красноград  0 Лозова  Слов'янськ  7,9 936 км  Панютине  10,5 Пост 939 км 12,2 940 км Південна залізниця Придніпровська залізниця 15,2 943 км 20,1 948 км 24,5 Самійлівка Харківська область Дніпропетровська область 35,5 Жемчужне р. Вошива 41 969 км Р51 44,4 Варварівка 49,4 978 км 52,2 981 км 55,9 Ароматна 59,4 988 км р. Самара  Покровськ  65 Павлоград I р. Вовча  Новомосковськ  М04 Домаха 76,6 1005 км 80,5 1009 км 85,6 Зайцеве Т 0416 90,3 1017 км Т 0401 96,2 1025 км 99,2 1029 км  Дніпро – Чаплине  100.3 Пост № 1 103,6 Синельникове I  Запоріжжя

Дільниця Красноград — Лозова

Легенда  Полтава   Новомосковськ  80,6 Красноград  Мерефа  р. Берестова М29 86,8 Мир 89,0 Розжив'ївка 91,2 Поштова 93,2 Балки 96,1 96 км 99,2 Шляховий 101,8 102 км Т 2120 108,1 Кегичівка 115,7 116 км 118,5 119 км 120,7 122 км р. Багата Т 2119 128,1 Сахновщина 132,6 133 км 135,1 136 км Р79 140,0 Кузьминівка 145,9 146 км р. Оріль канал Дніпро — Донбас 151,5 Орілька 160,3 Захар'їнський 164,5 Страсний 166,4 Мирна 168,6 Гражданський  Синельникове – Мерефа   Мерефа  174,0 Заводська 175,9 Лозова  Синельникове   Слов'янськ

Лозовá — дільнична станція 1 класу Харківської дирекції Південної залізниці. Розташована у однойменному місті.

Історія

До складу Південної залізниці часів Російської імперії, окрім Харківсько-Миколаївської, входила і Лозово-Севастопольська залізниця, яка проходила від Лозової до Мелітополя, Сімферополя і закінчувалася в Севастополі. Цю залізницю збудовано впродовж 1869—1875 роках.

Лозовський залізничний вузол утворився на перетині Курсько-Харківсько-Азовської та Лозово-Севастопольскої залізниці. Назви сторін (парків) мають історичний характер — саме 1894 року були об'єднані в одну — Курсько-Харківсько-Севастопольську залізницю (з 1907 року об'єднана з Харьківсько-Миколаївською залізницею, і стала називатися Південними залізницями). Відповідно, з Азовської сторони потяги відправляються на Азовський хід — у напрямку Слов'янська, а з Севастопольської сторони — на Севастопольський хід, у напрямку Павлограда.

В той час залізничний вузол складався з двох станцій — Лозова—Азовська (Курсько-Харківсько-Азовської) та Лозова-Севастопольська (Лозово-Севастопольської залізниці). У 1895 році, коли кілька десятків разів вантажі і кореспонденція розвантажувалися не на «тій» Лозовій, назви впорядкували: виникла необхідність перейменування першої станції на Панютине і другої — на Лозову-Пасажирська, щоб запобігти плутанини з вантажами та поштою. Тоді вже виникло питання про підвищення пропускної здатності деяких залізниць. Лозова-Азовська була основною, і саме на цій станції було розташоване паровозне депо. Лозова-Севастопольська була вузловою станцією, де розгалуджувалися лінії.

8 липня 1889 року вийшов Указ Імператора про будівництво на станції Лозова нової будівлі вокзалу, загального для Лозово-Севастопольської і Курсько-Харково-Азовської магістралі за рахунок обох залізниць.

Будівництво вокзалу було завершено у грудні 1892 року, а відкриття відбулося 14 вересня 1893 року. З цього часу веде початок історія вокзалу станції Лозова.

• 

  Вокзал, 1885—1888 рр.

• 

  Шляхопровід поблизу станції, 1885—1888 рр.

• 

  Вокзал на початку ХХ століття

1903 року до станції Лозова продовжили приватну Києво-Полтавську залізницю.

У грудні 1917 року відбулися перший і другий українсько-радянські бої за станцію Лозова, які завдали чималої шкоди. Після Другої світової війни зруйнована будівля вокзалу була відновлена за проектом головного архітектора Є. Лимаря і архітектора Цейтліна.

1927 року паровозне депо зі станції Панютине переведено на станцію Лозова (нині — ТЧ-9). На території старого депо були організовані вагоноремонтні майстерні, пізніше перетворені на вагоноремонтний завод.

1 січня 1949 року було утворене 6-те Лозівське відділення Південної залізниці.

Сучасна будівля лозовського залізничного вокзалу здана в експлуатацію у 1950 році.

Загальна інформація

Станція Лозова — позакласна, пасажирська, сортувальна.

На станції зупиняться усі пасажирські потяги. Зі станції можна дістатися до Києва, Харкова, Полтави, Одеси, Дніпра, Запоріжжя, Костянтинівки, Кривого Рогу, Мінська, Москви та навіть Баку; Генічеська, Новоолексіївки та Бердянська в літній період. До 2014 року курсували потяги до Донецька, Луганська, Маріуполя Сімферополя, Севастополя та Євпаторії.

Станція є кінцевою для більшості електропоїздів, які відправляються з Харкова, Дніпра, Синельникове I, а також є кінцевою для електропоїздів Донецької залізниці.

Оскільки станція Лозова розташована на перетині залізниць з дуже інтенсивним рухом пасажирських та вантажних потягів, назріла необхідність в електрифікації залізничних ліній.

Станцію було електрифіковано у 1958 року постійним струмом (3 кВ) (відкриття ділянки Харків — Лозова — 2 листопада 1958 року) Саме в цей день відбулося урочисте відкриття приміського руху електропоїздів у напрямку Харкова.

Пізніше електрифіковані ділянки Лозова — Севастополь та Лозова — Донбас.

У локомотивному депо Лозова (ТЧ-9) почалась експлуатація електровозів серії ВЛ22м, ВЛ23, ВЛ11.8.

У травні 2012 року, напередодні Євро-2012, було електрифіковано дільницю Полтава-Південна — Лозова повністю змінним струмом, тому як станцією стикування було обрано саме Лозову.

З 15 травня 2012 року, замість дизель-поїздів, з Лозової розпочався рух приміських електропоїздів до станції Полтава-Південна .

Подія

24 грудня 2006 року, при відправленні від станції Лозова в головному вагоні електропоїзда ЕР2Р-7070, що слідував за маршрутом № 6853 Харків — Язикове в результаті необережного поводження з вогнем одного з пасажирів виникла пожежа. У вогні загинули семеро людей. Сильно обгорів головний вагон ЕР2Р-707001, також вогнем було пошкоджено сусідній моторний вагон.

Поїзд прибув на станцію Лозова о 17:09. Зі станції Лозова електропоїзд відправився згідно з графіком о 17:25, але через 4 хвилини, пройшовши від вокзалу 1800 м, потяг був зупинений локомотивною бригадою, яка отримала повідомлення про раптове загоряння хвостового вагону. Після відправлення поїзда невідомий, який, за словами очевидців, знаходився в нетверезому стані, розлив легкозаймисту рідину і тут же її навмисне підпалив. Відбулося різке, миттєве займання вогню по всьому пасажирському вагону. Пасажири сусіднього вагона, побачивши яскравий спалах вогню, тут же повідомили про побачене машиністу електропоїзда по системі екстреного зв'язку. Машиніст негайно зупинив потяг, опустив струмоприймачі і відкрив автоматичні двері по всьому складу, забезпечивши можливість евакуації пасажирів. Тут же, через чергову по станції Лозова викликав пожежний поїзд.

Помічник машиніста побіг по вагонах в хвіст поїзда. Добравшись до хвостового вагона, став гасити розбурхане полум'я вогнегасниками. Незабаром йому на допомогу прийшов машиніст і складач поїздів станції Лозова, який, розбивши вікно, витяг з палаючого вагона одну з пасажирок.

Пожежний поїзд прибув о 17:42 і приступив до ліквідації вогню, але, через загоряння оздоблювальних матеріалів вагона в результаті задухи від чадного газу, і блокуванні одного з тамбурів головного вагона померли сім пасажирів. О 18:10 пожежа була повністю усунута.

Щоб не допустити повторення подібної ситуації, всі тамбури, прилеглі до кабін, були відкриті для пасажирів. В РПЧ-1 раніше вони були закриті через вандалізм, і спроб проникнення в кабіну електропоїздів.

Галерея

• 

  Станція Лозова, 1915 рік

• 

  Електровоз ЧС7 на станції Лозова, 2010 рік

• 

  Сучасний вокзал станції Лозова

Посилання

• Інформація про станцію Лозова на сайті railwayz.info(рос.)
• Розклад руху паcажирських та приміських потягів по станції Лозова-Пасажирська

Джерела

• Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.10.2019) (рос.) Архівовано з першоджерела 06.10.2019.
• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В 2-х кн. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)

• Україна. Атлас залізниць. — Київ : ДНВП «Картографія», 2008. — С. 38. — 4 000 прим. — ISBN 978-966-475-082-7