Лозовенко Катерина Семенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катерина Семенівна Лозовенко
Народилася 4 липня 1946(1946-07-04)
Київ
Померла 21 вересня 2017(2017-09-21) (71 рік)
Київ
Громадянство Україна Україна
Діяльність Телеведуча
Відома завдяки українська телеведуча
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Діти Парамонова Надія Василівна (1977)

Катери́на Семе́нівна Лозове́нко (4 липня 1946, Київ — 21 вересня 2017, Київ) — українська телеведуча. Ведуча телепередач на УТ-1 «Катрусин кінозал» та «На добраніч, діти»[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1970 році закінчила акторський факультет Київського театрального інституту.

Після закінчення інституту стала працювати на українському телебаченні режисером дитячої редакції. В улюбленій дітьми «Вечірній казці», в кінці 70-х яка називалася «На добраніч, діти», було кілька ведучих. Нова ведуча приєдналася до Діда Панаса, Наталі Лотоцької і Надії Батуріної.

Перші випуски «Катрусиного кінозалу» вийшли на екрани  в червні 1972 року і транслювалися протягом 15 років (Режисер телепрограми Ірина Дніпренко[2][3][4]). Передачу, яка виходила в ефір українською мовою, Лозовенко вела разом із лялькою Катрусею. Раз на тиждень Катерина і Катруся вели також програму «На добраніч, діти». У 1988 році ляльку просто вкрали, це й стало приводом, закриття програми[5].

Пам'ятник К.С.Лозовенко. Центральний цвинтар, Ірпінь

Півроку Катерина Семенівна була без роботи. Вона все так само ходила в дитячу редакцію, але їй практично ніхто нічого не пропонував, не давали робити сюжети. Пачки листів, які приходили з проханнями повернути «Катрусин кінозал», так і залишилися без відповіді. Катерині навіть не дали попрощатися з глядачами в ефірі. А у 1988 році вона перейшла працювати до редакції програм на Київ і Київську область. І лише президент Національної телекомпанії України, заслужений журналіст України, Ігор Сторожук запропонував їй повернутися в «Вечірню казку»[6].

Письменники брати Капранови запропонували Катерині Лозовенко працювати з новою лялькою. Передачі, які тоді зняли, можна побачити лише на відеокасетах. З 2006 — працювала режисером у Об'єднанні документальних фільмів[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Померла легендарна українська телеведуча. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  2. Мистецтво. www.facebook.com (англ.). Процитовано 22 січня 2019.
  3. Днепренко Ирина Константиновна « Первая Национальная Школа телевидения в Украине. 1tvs.com.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
  4. Національна спілка кінематографістів України. www.ukrkino.com.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 25 січня 2019.
  5. ПОМЕРЛА ВЕДУЧА ВІДОМОЇ ДИТЯЧОЇ ТЕЛЕПРОГРАМИ «КАТРУСИН КІНОЗАЛ» КАТЕРИНА ЛОЗОВЕНКО. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  6. Тетя Катя (Екатерина Лозовенко): «Я вышла на сцену дома кино и сказала, что катруся заболела. Тогда я уже знала, что ее украли». Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  7. Ляльку з «Катрусиного кінозалу» вкрали…. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]