Лозово-Севастопольська залізниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лозово-Севастопольська залізниця
Первый тоннель Лозово-Севастопольской ж. д..jpg
Роки функціонування: 18741896
Країна: Російська імперія (Україна)
Статус: У січні 1896 об'єднана з Курсько-Харківсько-Азовською та Донецькою кам'яновугільною в Курсько-Харківсько-Севастопольську залізницю.
Експлуатаційна довжина колій: 570 верст

Лозово-Севастопольська залізниця — одна із залізниць в українських губерніях Російської імперії, побудована у 1872 — 1875 роках на кошти приватного капіталу.

Історія[ред. | ред. код]

У 1856 Перша концесія на будівництво залізниці з Москви в Севастополь була надана Головному товариству російських залізниць, але воно залізниці не побудувало — за новим Височайше затвердженим статутом 3 листопада 1861 зобов'язання товариства обмежувалися спорудженням Петербурзько-Варшавської залізниці (з гілкою до прусського кордону) та Нижньогородської залізниці.

У 1863 році була надана концесія на цю залізницю англійській компанії банкірів Пальмера, Фрюлінга та ін. з ще більшою поверстною гарантією уряду (5,5 %), але та в зазначені терміни не зібрала необхідні кошти і не приступила до будівництва.

Велика частина «Південної лінії» увійшла до складу казенної Московсько-Курської (1864—1868 рр.) і приватної Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.

У 1871 році концесія на будівництво від ст. Лозової до Севастополя була надана Петру Губоніну.

1872 року станція Лозова-Севастопольська перейменована у станцію Панютине.

15 листопада 1873 року відкрився рух від Лозової до Олександрівська (Запоріжжя) з гілкою до Катеринослава, а 23 липня 1874 — від Олександрівська до Мелітополя.

14 жовтня 1874 року прокладено передостанню 228-верстову ділянку Мелітополь — Сімферополь.

1875 року — закінчено будівництво Лозово-Севастопольської залізниці[1].

15 вересня 1875 року у Севастополь прибув перший потяг. Лозово-Севастопольська залізниця була викуплена державною скарбницею.

14 вересня 1893 року відкрита нова будівля вокзалу на станції Лозова.

1885 року за рахунок державної скарбниці побудована Керч-Феодосійська залізниця, яка незабаром була передана до складу Лозово-Севастопольської дороги.

1 листопада 1894 року Курсько-Харківсько-Азовська і Лозово-Севастопольська дороги з'єдналися в одну під назвою Курсько-Харківсько-Азовська, Лозово-Севастопольська і Джанкойсько-Феодосійська залізниці. Через два роки через довгу і важкої назви її перейменували в Курсько-Харківсько-Севастопольську залізницю.

У січні 1896 року об'єднана з Курсько-Харківсько-Азовською та Донецькою кам'яновугільною залізницями в Курсько-Харківсько-Севастопольську залізницю.

1907 року Курсько-Харково-Севастопольська залізниця об'єднана з Харково-Миколаївською у Південні залізниці.

1927 року зі станції Панютине на станцію Лозова переведено паровозне депо.

Станції[ред. | ред. код]

Вокзал станції Лозова
Вокзал в Сімферополі

Вузлова станція: Курсько-Харківсько-Севастопольська.

Вузлова станція: гілка до станції Катеринослав

Вузлова станція:

Вузлова станція: гілка на Генічеськ.

Вузлова станція: Джанкой-Феодосійська залізниця

Гілки дороги[ред. | ред. код]

Інженерні споруди[ред. | ред. код]

Графський тунель та віадук

Тунелі[ред. | ред. код]

Віадуки. Шляхопроводи[ред. | ред. код]

  • Графський

Особистості[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 10. Доповідь № 15. 16 квітня 1863 «За пропозицією англійця Гопе пристрої жел. дороги від Москви до Севастополя».
  • РГИА, ф. 446, оп. 2, д. 2. № 87. 4 жовтня 1871 Найвищий указ «Про відчуження земель під влаштування Лозово-Севастопольської залізниці».
  • РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 18. Доповідь № 75. 23 червня 1871 «Про результат переговорів з комерції радником Губоніним по визначенню будівельного капіталу Лозово-Севастопольської ж. д.»
  • РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 18. Доповідь № 76. 26 червня 1871 «Про внесення до Комітету міністрів Статутів Ландварово-Роменської та Лозово-Севастопольської ж. д. і про заснування концесій на цих дорогах».
  • РГИА, ф. 446, оп. 27, д. 3. Доповідь № 184. 29 листопада 1873 «Про відкриття руху 15 листопада на I-й дільниці Лозово-Севастопольської залізниці від станції Лозовій Курсько-Харківсько-Азовської залізниці до станції Олександрівськ, з гілками до Катеринослава і р. Дніпру».
  • РГИА, ф. 446, оп. 27, д. 7. Доповідь № 196. 16 жовтня 1874 «Про відкриття 14 жовтня руху по 3-й ділянці Лозово-Севастопольської ж. д. від станції Мелітополь до станції Сімферополь».
  • РГИА, ф. 350, оп. 87, дд. 96-108. «Звіти по експлуатації Лозово-Севастопольської залізниці за 1879—1892 рр.»
  • «Звіт Товариства Лозово-Севастопольської залізниці за орендним змістом Джанкой-Феодосійської залізниці за договором, укладеним з колишнім тимчасовим управлінням казенних залізниць 7 лютого 1892»
  • РГИА, ф 446, оп. 29, д. 13. Доповідь № 60. 8 квітня 1894 «Про заміну Графського віадука, розташованого між Сімферополем та Севастополем Лозово-Севастопольської залізниці, земляні насипи».
  • Історія залізничного транспорту Росії. Том 1. С.-Петербург. 1994
  • Раков В. А. Локомотиви вітчизняних залізниць. 1845—1955 рр. М.: «Транспорт». 1995 Стор. 19-23.
  • Тищенко В. Н. Паровози залізниць Росії. 1837—1890. Том 1. М.: «О. Сергєєв/Локотранс». 2008
  • Чикин А. М. Севастополь. Історико-літературний довідник. Севастополь: «Вебер». 2008 Стор. 522, 523.