Лозівський район (1923—2020)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лозівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Харківська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Харківська область
Код КОАТУУ: 6323900000
Утворений: 1923
Населення: 29 009 (на 1.02.2016)
Площа: 1403.5 км²
Густота: 20.7 осіб/км²
Тел. код: +380-5745
Поштові індекси: 64610—64683
Населені пункти та ради
Районний центр: Лозова
Селищні ради: 2
Сільські ради: 19
Смт: 2
Села: 76
Селища: 6
Районна влада
Голова ради: Лаптєв Володимир Миколайович
Голова РДА: Зассеєв Андрій Русланович[1]
Вебсторінка: Лозівська РДА
Лозівська районна рада
Адреса: 64600, Харківська обл., м. Лозова, вул. Лозовського, 10а
Мапа
Мапа

Лозівський район у Вікісховищі

Лозівськи́й райо́н — колишній район у південній частині Харківської області з адміністративним центром у місті Лозова, який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні. Населення становило 29 009 осіб (на 1 лютого 2016 року).

Географія[ред. | ред. код]

Сахновщинський район Первомайський район Балаклійський район
Барвінківський район
Дніпропетровська область
(Юр'ївський район)
Близнюківський район Близнюківський район

Лозівський район розташований у степовій зоні на півдні Харківської області. Межує з Первомайським, Сахновщинським, Балаклійським, Барвінківським, Близнюківським районами Харківської області та Юр'ївським районом Дніпропетровської області. Має 215 ставків, річки Бритай та Орілька, водосховища Краснопавлівське та Орільське.

Історія[ред. | ред. код]

На Лозівщині розташовано понад сто давніх курганів різних археологічних культур, котрі майже не досліджені. Територія району фактично є частиною території, що раніше звалася Диким Полем і була майже не заселеною. Протягом другої половини XVI - першої половини XVIII століть належала до Орільської паланки Війська Запорізького Низового, хоча на картах, в пресі та книгах Лозівський район помилково відносять до Слобожанщини. Насправді територія Слобідської України, що значно раніше за Гетьманщину та землі Війська Запорізького Низового стала частиною Московського царства, а згодом Російської Імперії, обмежувалася Українською оборонною лінією, що пролягає приблизно на північному рубежі Лозівського району.

Лозівський район було офіційно утворено 7 березня 1923 року, коли постановою Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету про адміністративний поділ Катеринославщини встановили Павлоградську округу з центром в місті Павлограді, до складу якої входив Лозівський район з центром в м. Лозовій. За цією постановою, район мав 4 волості: Орільську, Катеринівську, Різдв'янську і Новоіванівську.

У липні 1926 року Лозівський район передано до складу Харківської округи, а з 1929 року — до складу Харківської області.

У сучасних межах район існує з 1987 року.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради та 19 сільських рад, які об'єднують 84 населені пункти та підпорядковані Лозівській районній раді[2].

Населені пункти зняті з обліку[ред. | ред. код]

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Лозівського району була створена 31 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 49,26 % (проголосували 11 746 із 23 847 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 29,52 % (3 468 виборців); Михайло Добкін — 27,79 % (3 264 виборців), Сергій Тігіпко — 8,74 % (1 027 виборців), Юлія Тимошенко — 8,52 % (1 001 виборців), Олег Ляшко — 5,11 % (600 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,26 %.[3]

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 15 996 3089 2367 4681 4076 1732 51
Жінки 18 548 2947 2215 4620 4928 3478 360


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 30611 88,60 %
росіяни 3364 9,74 %
білоруси 185 0,54 %
азербайджанці 84 0,24 %
грузини 40 0,12 %
інші 267 0,77 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 30582 88,51 %
російська 3711 10,74 %
білоруська 76 0,22 %
азербайджанська 64 0,19 %
чеченська 23 0,07 %
інші 95 0,27 %

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Особистості[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Президента України від 28 лютого 2020 року № 168/2020-рп «Про призначення А.Зассеєва головою Лозівської районної державної адміністрації Харківської області»
  2. Адміністративно-територіальний устрій Лозівського району [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  3. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 14 квітня 2016. 
  4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Харківська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком... 2001]. Архів оригіналу за 20 травня 2022. 
  5. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Харківська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 17 липня 2017. 

Література[ред. | ред. код]

  • Гараган П. А. Лозова: краєзнавчий нарис. — Харків: Прапор, 1965. — 91 с.
  • Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — К.: АН УРСР, 1967. — 1002 с.
  • Історія рідного краю (Лозівський район). — Лозова: Лозівська районна рада, Лозівський краєзнавчий музей,1998. — 113 с.
  • Максим і Гриць.//Коваль Р. М. Багряні жнива Української революції: Воєнно-історичні нариси. — К.: Укр. письменник, 2005. — сс. 191 — 193.

Посилання[ред. | ред. код]