Лозінський Віктор Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віктор Олександрович Лозінський
Народився 6 квітня 1963(1963-04-06) (54 роки)
Голованівськ, Голованівський район, Кіровогра́дська о́бласть, Українська РСР, СРСР
Помер
С
Громадянство (підданство) Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Відомий Народний депутат 6-го скликання
Скандал навколо вбивства В. Олійника.
Партія безпартійний
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Україна Народний депутат України
6-го скликання
безпартійний (БЮТ) 23 листопада 2007 3 липня 2009

Ві́ктор Олекса́ндрович Лозі́нський (нар. 6 квітня 1963) — український політик, колишній народний депутат ВР України 6-го скликання (член фракції «Блок Юлії Тимошенко» з листопада 2007)

Член Комітету ВРУ боротьби з організованою злочинністю і корупцією з грудня 2007, голова підкомітету з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері боротьби з організованою злочинністю і корупцією органами державної влади та місцевого самоврядування зі січня 2008[1]

Освіта — середня спеціальна.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Блоку Ю.Тимошенко, № 96 в списку. На час виборів: генеральний директор сільськогосподарського ТОВ «Манжурка», б/п.

На виборах 2006 року був уповноваженою особою від Партії регіонів у територіальному виборчому окрузі № 98 (смт Голованівськ)[2].

Деякі ЗМІ писали прізвище «Лозинський» замість офіційного «Лозінський»[3].

Нагороди[ред.ред. код]

Має такі нагороди та подяки (перелік не вичерпний):

16 квітня 2006 отримав щиру подяку від Віктора Януковича за самовіддану працю під час виборчої кампанії 2004 року та активну життєву позицію і відданість ідеалам Партії регіонів[4].

16 листопада 2004 нагороджений почесною грамотою Кабінету Міністрів України за «вагомий внесок у забезпечення розвитку агропромислового комплексу Кіровоградської області»[4].

2005 — за допомогу і підтримку Української Православної Церкви (МП) був нагороджений Орденом Нестора Літописця[5]

За дорученням Митрополита Київського і всієї України, предстоятеля Української Православної Церкви (Московського патріархату) Володимира єпископ Пантелеймон вручив Віктору Лозінському відзнаку Української Православної Церкви — Орден Преподобного Іллі Муромця ІІІ ступеня[5].

Інциденти[ред.ред. код]

Демонтаж тризуба[ред.ред. код]

На початку червня 2009 в ЗМІ з'явилась інформація про звинувачення В.Лозінського з боку «Української народної партії» в тому, що він фінансував встановлення серпа та молота замість тризуба на пам'ятному знаку Голованівська.

Рішення про демонтаж тризуба та встановлення серпа та молота одностайно під тиском тодішнього депутата Лозінського одностайно ухвалила Голованівська селищна рада на засіданні від 22 травня 2009 (голова ради — Маковей А. М.)[6].

Кримінальна справа про смерть Валерія Олійника[ред.ред. код]

Віктор Лозінський (який на той час був керівником підкомітету Верховної Ради в справах боротьби з організованою злочинністю) став широковідомим в Україні у зв'язку зі справою про смерть Валерія Олійника.

Політичний резонанс[ред.ред. код]

Події відбувалися напередодні доленосних для України президентських виборів 2010 року, і вказана карна справа активно використовувалася для компроментації «політичної команди Тимошенко» з боку президента Ющенка, Віктора Януковича, лідерів менших за значенням політсил (Арсеній Яценюк, Олег Тягнибок, Віталій Кличко, Анатолій Гриценко, Вячеслав Кириленко). Тому в даній справі треба відрізняти ці «політично упереджені оцінки» від реальних подій.

Влітку-восени 2010 року вказана «справа Лозінського» та так звана «справа про педофілів БЮТ в Артеку» (яка була закрита в травні 2010 року «за відсутності складу злочину») були головним компроматом на політичну силу Юлії Тимошенко. Зокрема, президент Віктор Ющенко неодноразово заявляв (задовго до суду) про вбивство «мирного селянина Олійника». А речники «Партії регіонів» неодноразово заявляли на численних ток-шоу, що партія Батьківщина це партія «педофілів та вбивць».

Опис подій в день злочину[ред.ред. код]

16 червня близько 20:00 за київським часом поблизу смт Голованівськ в результаті сутички з народним депутатом від БЮТ Віктором Лозінським, Голованівським районним прокурором Євгеном Горбенком і начальником Голованівського райвідділу міліції Михайлом Ковальським загинув Валерій Олійник (1954 року народження, ніде непрацюючий мешканець села Грушка, Ульяновський район, Кіровоградська область)[7][8].

Оцінки преси, політиків, правоохоронних органів. Судове рішення[ред.ред. код]

Віктор Лозінський офіційно перебував свідком до 1 липня, коли проти нього було порушено кримінальну справу за ч. 2 статті 121 ККУ[9].

Невдовзі після поширення інформації про інцидент колеги по фракції Андрій Кожем'якін та Володимир Пилипенко запропонували нагородити Лозінського медаллю за начебто знешкодженого бракон'єра[3][10]. Також на захист Лозінського висловились віце-прем'єр-міністр України Олександр Турчинов та міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко[11][12].

Але заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін заявив, що представлене фігурантами справи пояснення агресивної поведінки Олійника не витримує критики[13].

1 липня генеральний прокурор Олександр Медведько звернувся до Верховної Ради України з поданням про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та взяття під варту депутата.[14] Згідно з поданням, досудове слідство встановило, що підозрювані заподіяли тяжкі тілесні ушкодження (зокрема, поранення картеччю) Валерію Олійнику, від яких той помер. Водночас Віктор Лозінський не може навести вагомих доказів на користь власної версії події.[15]

2 липня Юлія Тимошенко, всупереч попереднім заявам її однопартійців, заявила, що вимагає від Лозінського заяви складення повноважень. Того ж дня Лозінський написав заяву.

3 липня заява Лозінського надійшла на розгляд Верховної Ради України. Рішення про позбавлення депутатських повноважень було ухвалене 415 голосами «за»[16].

4 липня генпрокурор Олександр Медведько заявив, що Олійник був тверезий і не стріляв у Лозінського та його супутників.

8 липня було повідомлено про рішення Печерського районного суду міста Києва задовольнити подання Генеральної прокуратури на арешт Віктора Лозінського.[17]

Відтоді Лозінський зник і перебував у розшуку УМВС та СБУ. За інформацію про місце його перебування оголосили винагороду.[18]

1 березня 2010 Віктора Лозінського затримали в Києві співробітники СБУ та Генпрокуратури — колишній депутат сам прийшов здаватися[19][20]. Генеральна прокуратура України 2 березня пред'явила звинувачення в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень Валерію Олійнику.

Наприкінці квітня 2010 В.Лозінському було висунуто обвинувачення у навмисному вбивстві, за яке передбачено покарання до довічного ув'язнення[21].

14 грудня 2010 Дніпровський районний суд Києва почав попередній розгляд кримінальної справи з обвинувачення В.Лозинського в умисному вбивстві, умисному завданні тілесних пошкоджень, умисному знищенні майна, незаконному заволодінні транспортним засобом, незаконному поводженні зі зброєю.[22]

10 січня 2011  суд завершив оголошення обвинувального висновку у справі В.Лозінського[23].

20 квітня 2011 суд оголосив вирок: Лозінського засуджено до 15 років позбавлення волі[24].

9 квітня 2012 Апеляційний суд м. Києва пом'якшив вирок Лозінському до 14 років позбавлення волі[25]

25 березня 2013 Вищий спеціальний суд України змінив статті обвинувачення для Віктора Лозинського. До нього «застосували найнижчу планку покарання за статтею 115 КК (умисне вбивство), знайшовши якісь пом'якшуючі провину обставини» і, що можливо, вже в 2017 він зможе вийти на волю. Насправді суд не просто зменшив строк перебування Лозинського в тюрмі, а взагалі зняв з нього обвинувачення у вбивстві (стаття 115), замінивши його статтею хуліганство (частина 1 статті 296)[26]. Поточний строк позбавлення волі: 10 років.

11 червня 2014 Був звільнений «за станом здоров'я», відсидівши за вбивство трохи більше трьох років.

23 червня 2014 Рішенням суду повернутий до Бориспільскої виправної колонії.[27]

26 листопада 2016 Перерахований термін ув'язнення згідно «Закону Савченко», 4 роки і 36 днів з 10 загального терміну[28]. Вийшов на свободу 6 квітня 2016 року[29].

Мисливські угіддя[ред.ред. код]

Суд визнав незаконним набуття структурами, що пов'язані з Віктором Лозінським, права на користування мисливськими угіддями на 26,4 тис. га. Відповідний позов Генпрокуратури в інтересах держави задовольнив Господарський суд Києва. Суд визнав незаконним і скасував рішення Кіровоградської обласної ради від 21 березня 2008 року "Про надання мисливських угідь у користування «Мисливському господарству „Голованівське“». Також суд визнав недійсним договір про умови ведення мисливського господарства від 1 березня 2008 року та зобов'язав повернути спірні мисливські угіддя Кіровоградському облуправлінню лісового та мисливського господарства[30].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Згодом інформацію про призначення до комітетів було прибрано з картки депутата на сайті ВРУ натомість, вона зберіглася в парламентському календарі за квітень 2009 року та переліку призначень на посади.
  2. Уповноважені особи у територіальному виборчому окрузі: Територіальний виборчий округ № 98
  3. а б «Великі люди»: все схвачене? // Дзеркало тижня, № 24 (752), 27.06.2009
  4. а б Награды Виктору Лозинскому от Виктора Януковича (документ) // Блог М.Найєма, 28.06.2009
  5. а б Релігійно-інформаційна служба України
  6. proUA.com. Кіровоград, 10.06.2009
  7. Korrespondent.net, 23.06.2009
  8. Депутат Лозинський зібрав компромат на вбитого «браконьєра» // УНІАН, 23.06.2009
  9. ГПУ порушила кримінальну справу проти бютівця Лозінського // УНІАН
  10. Депутат від БЮТ звернувся до Юрія Луценка з проханням нагородити осіб, які затримали озброєного злочинця у Кіровоградській області // Сайт БЮТ (3 липня цю пропозицію було знято з сайту БЮТ)
  11. Турчинов впевнений, що депутат від БЮТ не стріляв у чоловіка // УНІАН, 18.06.2009
  12. Нагороджувати БЮТівця, якого звинувачують у вбивстві, не варто — Луценко // Українська правда, 23.06.2009
  13. Заступник генпрокурора заявив, що Лозінський не з'явився на допит // Новинар, 30.06.2009
  14. ГПУ просить дозволу на арешт Лозинського // Українська правда, 1.07.2009
  15. Подання про арешт депутата Лозінського. Повний текст // Українська правда, 3.07.2009
  16. Рада позбавила Лозінського депутатських повноважень // УНІАН, 3.07.2009
  17. Суд дав дозвіл на арешт Лозінського // УНІАН, 8.07.2009
  18. Лозінський оминув розставлені сіті в Нікополі // УНІАН
  19. У Києві затримали Лозінського // Укр. правда, 1.03.2011
  20. У Києві затримали Лозінського: він сам прийшов // УНІАН, 1.03.2010
  21. УНІАН — Права людини, 11.05.2010
  22. УНІАН, 1.03.2011
  23. УНІАН, 1.03.2011
  24. Лозінського засудили до 15 років ув'язнення
  25. Суд смягчил приговор Лозинскому // Lb.ua
  26. Лозинського перекваліфікували з убивці у хулігани
  27. Апелляционный суд оставил Лозинского в тюрьме. korrespondent.net. Процитовано 2016-01-28. 
  28. Депутат-убийца выйдет на свободу по закону Савченко (+видео) | СЛЕД.net.ua. sled.net.ua. Процитовано 2016-01-28. 
  29. Лозінський вийшов з в'язниці за «законом Савченко» / УП, 7 квітня 2016
  30. У структур, пов'язаних із Лозинським, відібрали 26 тис. га // Укр. правда, 23.02.2010

Див. також[ред.ред. код]

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]