Локтєв Вадим Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вадим Михайлович Локтєв
Народився 3 травня 1945(1945-05-03) (73 роки)
Київ УРСР УРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність фізик-теоретик
Відомий завдяки академік НАН України
Alma mater Київський державний університет імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Відомі учні Сергій Шарапов
Заклад Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України
Золота медаль імені В. І. Вернадського НАН України
Премії
Державна премія України в галузі науки і техніки Державна премія України в галузі науки і техніки

Вади́м Миха́йлович Ло́ктєв (3 травня 1945, Київ) — український науковець, фізик-теоретик, академік Національної академії наук України (2003), доктор фізико-математичних наук (1983), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат двох Державних премій України в галузі науки і техніки, лауреат Золотої медалі імені В. І. Вернадського Національної академії наук України[1]. Академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України.

Член НАЗЯВО з 27 липня 2016 року[2]

Біографія[ред. | ред. код]

  • 1971 р. захистив кандидатську дисертацію,
  • у 1983 р. — докторську.
  • у 1987—1993 роках завідував лабораторією електронних процесів у молекулярних впорядкованих структурах відділу теорії багаточастинкових систем, який очолював академік НАН України О. С. Давидов.
  • 1993 р. — завідувач відділу нелінійної фізики конденсованого стану.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

В. М. Локтєв одержав низку основоположних результатів з теорії кріокристалів, молекулярних та магнітних екситонів, високотемпературної надпровідності, фазових переходів у конденсованих системах. Він є одним із авторів теорії домішкових станів великого радіуса в кристалах, яка одержала назву теорії Іванова—Локтєва—Погорєлова.

Важливих результатів досяг дослідник у вивченні магнітних систем, зокрема ізотропних та анізотропних феромагнетиків. В. М. Локтєв побудував теорію спінових збуджень у невпорядкованих магнетиках з сильною одноіонною анізотропією і теорію спінових хвиль та формування магнітопружної щілини у квазідвовимірних антиферомагнетиках.

В області фізики надпровідності В. М. Локтєв вивчав, головним чином, властивості ВТНП сполук як вузькозонних провідників, вихідні (материнські) фази яких відносяться до типових АФМ діелектриків, а металічні — до так званих поганих металів. Як зазначає дослідник історії науки Ігор Шаров] у своїй книжці «Вчені України, 100 видатних імен»[3], було запропоновано (разом з В. Г. Бар'яхтаром) повну феноменологічну теорію статичних і резонансних властивостей та знайдені магнітні структури непровідних фаз ВТНП. Розраховані критичні поля магнітних фазових перетворень і спектри спінових збуджень знайшли достатньо добре експериментальне підтвердження.

В. М. Локтєв передбачив новий лінійний по зовнішньому магнітному полю магнітооптичний ефект в анізотропних магнітних кристалах. На його базі експериментаторам вдалося візуалізувати колінеарні домени в антиферомагнетиках. В. М. Локтєв розвинув теорію ефекту Рашби в антиферомагнетиках та визначив можливість колективної перебудови спектра незалежно від концентрації домішок.

У дослідженнях спектрів твердого кисню В. М. Локтєв передбачив явище розщеплення смуг біекситонного поглинання в антиферомагнітних діелектриках.

В. М. Локтєв вперше встановив важливу роль ефекту Яна—Теллера у механізмі виникнення високотемпературної надпровідності плівок фулеритів.

В. М. Локтєв дослідив вплив доменної структури кристалів на їх поведінку в зовнішніх полях та запропонував механізм утворення доменної структури в антиферомагнетиках.

В. М. Локтєв — автор кількох монографій і понад двох сотень наукових праць, опублікованих у вітчизняних і зарубіжних виданнях; член редколегій наукових журналів «Вісник НАН України», «Наукові вісті Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут“», «Физика низких температур».

В. М. Локтєв завідує кафедрою теоретичної і загальної фізики фізико-математичного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», очолює наукову школу.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Член президії НАН України. Член Акредитаційної комісії України.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]