Лондонська школа економіки та політичних наук
Лондонська школа економіки та політичних наук (англ. London School of Economics and Political Science, ширше відома як Лондонська школа економіки або LSE) — один зі структурних підрозділів Лондонського університету, що здійснює навчання, прикладні і теоретичні дослідження в галузі економіки.
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Школу засновано у 1894 році і на даний час у ній навчаються близько 9000 студентів. Понад половини студентів — магістранти і і докторанти. Іноземці складають дві третини студентів.
Школа за рейтингом журналу «Таймс вища освіта» посідає 39-те місце у світі.
Організаційно Лондонська школа економіки та політичних наук включає 21 департамент (факультет), серед яких департаменти Економічної теорії, Історії економіки, Обліку та фінансів, Менеджменту, Антропології тощо. Навчання проходить більш ніж 170 освітніми програмами. Рівень викладання за рейтингом «Таймс» становить 71 бал за 100-бальною шкалою.
На фінансування досліджень і розробок виділяється 244 млн фунтів стерлінгів, що становить 9,3% від загального фінансування (2012 рік). Рівень досліджень школи за рейтингом «Таймс» становить 81 бал за 100-бальною шкалою. Згідно цього ж рейтингу рівень цитування становить 67 балів за 100-бальною шкалою.
У 1989 році LSE відкрила Літні студії Лондонської школи економіки в Лондоні, а у 2004 році — в Пекіні.
Директори[ред. | ред. код]
У різний час Лондонську школу економіки та політичних наук очолювали:
- 1895–1903 роки — В. Х'юїнс
- 1903–1908 роки — сер Г. Макіндер
- 1908–1919 роки — В. П. Рівс
- 1919–1937 роки — сер (пізніше лорд) В. Беверідж
- 1937–1957 роки — сер А. Карр—Саундерс
- 1957–1967 роки — сер С. Кейн
- 1967–1974 роки — сер В. Адамс
- 1974–1984 роки — лорд Р. Дарендорф
- 1984–1989 роки — доктор Індрапрасад Патель
- 1990–1996 роки — доктор Дж. Ешворт
- 1997–2003 роки — професор (пізніше лорд) Ентоні Ґідденс
- 2003—теперішній час — сер Ґ. Девіс.
Знамениті представники професорсько-викладацького складу та учні[ред. | ред. код]
LSE має широкий список видатних учнів і викладачів — від всесвітньо відомих фахівців в галузі міжнародних дисциплін (право, дипломатія, торгівля і фінанси) до відомих акторів і музикантів, академіків, визнаних на міжнародному рівні. З-поміж них 17 лауреатів Нобелівської премії:
З листопада 2018 науковим співробітником LSE є Валерія Гонтарєва , колишня голова НБУ України.
Випускники[ред. | ред. код]
- Левченко Юрій Володимирович — депутат Верховної Ради України. Вступив одразу після школи і вже у 2005 році, у віці 21 року, з відзнакою закінчив економічний факультет.
- Урсула фон дер Ляєн — міністерка оборони Німеччини, президент Європейської комісії (з 2019).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Meet the Director (LSE website). Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2010-06-29.
- ↑ http://www.lse.ac.uk/collections/financeDivision/pdf/2008AnnualAccounts.pdf
- ↑ а б в http://russellgroup.ac.uk/about/our-universities/
- ↑ https://orcid.org/members/001G000001tY55xIAC-london-school-of-economics-political-science
- ↑ https://dpconline.org/about/members
Джерела[ред. | ред. код]
- Луговий В. До топ-закладів Європи і світу: нові рубежі розвитку Національної академії державного управління при Президентові України в контексті євроінтеграції / В. Луговий // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. — 2013. — № 2. — С. 5-13.
Література[ред. | ред. код]
- О. Яковлєв. Лондонська школа економіки і політичних наук // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с. ISBN 978-966-611-818-2
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лондонська школа економіки та політичних наук |