Лопавше

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лопавше
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Демидівський
Рада/громада Демидівська селищна рада
Код КОАТУУ 5621485506
Основні дані
Населення 432 (01.01.2018)
Площа 14,324 км²
Густота населення 34,7 осіб/км²
Поштовий індекс 35220
Телефонний код +380 3637
Географічні дані
Географічні координати 50°26′52″ пн. ш. 25°16′55″ сх. д. / 50.44778° пн. ш. 25.28194° сх. д. / 50.44778; 25.28194Координати: 50°26′52″ пн. ш. 25°16′55″ сх. д. / 50.44778° пн. ш. 25.28194° сх. д. / 50.44778; 25.28194
Середня висота
над рівнем моря
194 м
Водойми Стир
Відстань до
обласного центру
80 км
Відстань до
районного центру
5 км
Найближча залізнична станція Сенкевичівка
Відстань до
залізничної станції
25 км
Місцева влада
Адреса ради 35220, Рівненська обл., Демидівський р-н, с.Хрінники, вул.Шкільна,5 , тел. 4-62-42
Карта
Лопавше. Карта розташування: Україна
Лопавше
Лопавше
Лопавше. Карта розташування: Рівненська область
Лопавше
Лопавше
Мапа

Лопа́вше — село в Україні, в Демидівському районі Рівненської області. Населення становить 432 особи.

Назва[ред. | ред. код]

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Територіально Лопавше знаходиться на півдні Рівненської області, в центральній частині Демидівського району. На заході село межує з Хрінниками, на півночі — з Лисином, на сході — з Дублянами і Демидівкою.

Рельєф[ред. | ред. код]

Рельєф рівнинний, абсолютні висоти в межах 190—200 м над рівнем моря. На півночі є лісові масиви[1].

Місцевості[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Археологічні знахідки[ред. | ред. код]

15-18 вересня 1621 року відбувся напад татарської орди, постраждало село Лопавші (Лопавше)[2].

Російський період[ред. | ред. код]

1 березня 1862 році у селі Лопавше вперше на Волині добрий пан Моссаковскій, передавав право власності на майно селянам знявши з них феодальний тягар.[3].

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Лопавше на польській карті 1924 року

В 1929 році у селі Лопавше вперше на Волині було зареєстровано Кружок «Відродження» метою якого була боротьба проти вживання алкоголю й нікотину[4].

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Повоєнний період[ред. | ред. код]

Після війни село активно розбудовувалось, зводились житлові будинки.

Незалежна Україна[ред. | ред. код]

В 90-х роках колгоспне майно та землі були розпайовані. Селяни почали активно займатись одноосібним обробітком земельних ділянок.

Економіка[ред. | ред. код]

В селі працює ТОВ «ДЕМИДІВКА-АГРО», діє приймальний пункт прийому цукрового буряка.

Транспорт[ред. | ред. код]

Є пряме автобусне сполучення з районним і обласним центрами.[5]

Релігія[ред. | ред. код]

Церква побудована за рахунок пожертв місцевих жителів у 1873 році. Будували церкву з дерева жителі своїми руками. Церква Свято-Казанської Богоматері — пам'ятка архітектури місцевого значення. У лихолітні для віруючих 60-ті роки церкву хотіли знищити, але люди не дозволили закрити храм, що підтверджує силу спільної боротьби. До цього храму належали прихожани 195 дворів із сіл Хрінники і Лисин. Всього прихожан було 1356 чоловік. Усі вони регулярно відвідували богослужіння, сповідалися і причащалися. Старовинний храм ніколи не закривався і лунає молитва у ньому до сьогодення.[6][7]

Культура[ред. | ред. код]

Існує футбольна команда «Мрія»[8].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]