Лопато Лідія Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лопато Лідія Михайлівна
Народилася 9 травня 1934(1934-05-09) (89 років)
Харків
Країна СРСР СРСР, Україна Україна
Alma mater Київський університет (1957)
Галузь хімія
Заклад Інститут проблем матеріалознавства НАНУ
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор хімічних наук
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки УкраїниЗаслужений діяч науки і техніки України (1992),
Орден «За Заслуги» 3-го ступеня (1998)

Лопато Лідія Михайлівна (нар. 9 травня 1934(19340509), Харків) — радянська та українська вчена-хімік, доктор хімічних наук (1973) та професор (1988).[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Лопато Лідія Михайлівна у 1957 р. закінчила Київський університет. З того часу працює в Інституті проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України (Київ): протягом 1983 р. – 2012 р. – завідувач відділу фізико-хімії і технології тугоплавких оксидів.[1]

Наукові дослідження[ред. | ред. код]

Проводить дослідження у галузі фізико-хімічного аналізу оксидних систем і технології розробки матеріалів на їхній основі.[1]

Основні наукові праці[ред. | ред. код]

  • Новые материалы из оксидов и синтетических фторсиликатов. К., 1982 (співавт.);
  • Системы из высокоогнеупорных оксидов // Изв. АН СССР. 1984. Т. 20, № 6;
  • Диаграммы состояния систем тугоплавких оксидов. Ленинград, 1985. Т. 5;
  • Кислородные соединения редкоземельных элементов. Москва, 1986;
  • Stable and metastable phase relations in the systems alumina–zirconia–ittria // J. of American Ceramic Society. 1997. Vol. 80, № 4;
  • Микрослоистые биоимплантаты на основе системы ZrO2–Y2O3–CeO2–Al2O3 // ПорМ. 2009. № 1/2;
  • Поверхня ліквідусу та солідусу діаграми стану системи Al2O3–HfO2–La2O3 // Там само. 2010. № 9/10; Материалы в системе ZrO2–Y2O3–CeO2–Al2O3 // Там само (усі – співавт.).

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]