Лоран Лафітт
Лоран Лафітт | ||
---|---|---|
фр. Laurent Lafitte | ||
![]() Лоран Лафітт, 2017 | ||
Дата народження | 22 серпня 1973 (46 років) | |
Місце народження | Париж, Франція | |
Громадянство |
![]() | |
Професія | актор, гуморист | |
Alma mater | Вища національна консерваторія драматичного мистецтва, Курси Флоран[1] і Saint-Jean de Passy[d] | |
Роки активності | 1992 — наш час | |
IMDb | ID 0480850 | |
Нагороди та премії | ||
| ||
![]() |
Лора́н Лафі́тт (фр. Laurent Lafitte; нар. 22 серпня 1973, Париж, Франція) — французький актор та гуморист.
Зміст
Життєпис / біографія[ред. | ред. код]
Лоран виріс у 16-му окрузі Парижа, відкриваючи для себе театр через бульварну комедію на телебаченні. Його батько був агентом з продажу нерухомості. Перший акторський досвід Лоран здобуває ще підлітком, коли у його будинку проходили зйомки телефільму Дитина і Президент режисером (фр. Régis Milcent) для телеканалу FR3. Це стало йому винагородою, котру принесла відповідь на, надіслане Лораном за рекламою в газеті (фр. France-Soir), резюме зі стенду Photomaton. Лоран Лафітт відвідував приватну школу драматичного мистецтва Курси Флоран, потім навчався у Вищій національній консерваторії драматичного мистецтва в Парижі у Філіппа Едріана та Мюріель Маєтт.
У 1993 році Лоран набуває популярності завдяки ролі Хуана в телесеріалі Академія моделей (жанр — сітком) на каналі M6. Наприкінці 90-х, два роки перебуваючи в Англії, він вчиться майстерності танцю і вокалу в акторській школі Гілфорда, пізнаючи англійську школу музичної комедії. У цей час він грає у п'єсі (фр. Davina's Landed) за постановкою Бена Дюке.

Лоран Лафітт грає багато другорядних ролей в кіно і на телебаченні. Проте у театрі, він у 2008 році забезпечує моноспектакль написаний спільно з Сирілом Тувеніном і поставлений Домініком Фарружія: Лоран Лафіт, такою і є його назва. Моноспектакль досяг 100 прем'єр у Льодовому палаці в Парижі і виграв приз Ремю комедії в категорії моноспектакль за 2008 рік. У 2010 році Лоран був одною з головних дійових осіб фільму Маленькі секрети.
У квітні 2011 року відбулась 25-та церемонія вручення премії Мольєра, що відбулася в Будинку мистецтв і культури Кретей. На церемонії, яка транслювалась в прямому ефірі на каналі France 2, був презентований Лоран Лафітт. У цьомуж році, він знову зіграв свій моноспектакль «Лоран Лафітт» в Театрі де Матурін в Парижі.
У січні 2012 року Лоран Лафітт був найнятий штатним актором театру «Комеді Франсез» (фр. Comédie-Française) з постійним гонораром. З січня по червень 2012 року, він пише і грає скетч із Забу (Ізабель) Брайтман у щоденному ефірі радіопрограми «Ви лише послухайте, щоб там не сталося» на національній громадській радіостанції (фр. France Inter). І лише в останньому епізоді, 29 червня, він, виявляється, голосом персонажа — лікаря Філіппа Больє. У фільмі Жарти в сторону, випущеному у прокат в грудні 2012 року, Лоран Лафітт втілюється в образ інспектора карного розшуку Парижа, у партнерстві з Омаром Сі.
У грудні 2013 року, він зіграв роль Ла Марина в Огляді преси Катерини і Ліліан наприкінці інформаційно-розважальної телепрограми Le Petit Journal на Canal+.
Фільмографія[ред. | ред. код]
Кінофільми[ред. | ред. код]
- 1996 : Мадам Вердо (фр. Madame Verdoux), реж. Жан-Люк Рейнод
- 1998 : Насолода (фр. Le Plaisir (et ses petits tracas)), реж. Ніколас Бухріф: гість
- 1999 : Улюблена теща (фр. Belle-maman), реж. Габріель Агійон: Франк
- 2000 : Багряні ріки (фр. Les Rivières pourpres), реж. Матьє Кассовіц: Хюбер, син ректора
- 2002 : Мій кумир (фр. Mon idole), реж. Ґійом Кане: Фабріс
- 2003 : Хто вбив Памелу? (фр. Mais qui a tué Pamela Rose ?), реж. Ерік Лартіго
- 2004 : Роль її життя (фр. Le Rôle de sa vie), реж. Франсуа Фавр: Арно
- 2004 : Повний облом (фр. Les Gaous), реж. Ігор Секулич: Бертрам
- 2005 : Глюк (фр. Narco), реж. Трістан Орует та Жіль Леллуш: ведучий Карате-шоу
- 2006 : Не кажи нікому (фр. Ne le dis à personne), реж. Ґійом Кане: баск
- 2006 : Президент (фр. Président), реж. Ліонель Дельпланк: депутат
- 2007 : Моє місце під сонцем (фр. Ma place au soleil), реж. Ерік де Монтальєр
- 2007 : Сімейна таємниця (фр. Un secret), реж. Клод Міллер: жандарм
- 2008 : Гамір людського оточення (фр. Le Bruit des gens autour), реж. Дьястем: Філіп
- 2009 : Кохання - це для двох (фр. L'amour c'est mieux à deux), реж. Домінік Фарружія і Арно Лемор: Сільвен
- 2010 : Разом - це занадто (фр. Ensemble, c'est trop), реж. Леа Фазер: Hervé
- 2010 : Маленькі секрети (фр. Les Petits Mouchoirs), реж. Ґійом Кане: Антуан
- 2011 : Вірне дільце (фр. Une pure affaire), реж. Александр Коффре: Бріс Теллер
- 2011 : Я, Мішель Г., мільярдер, володар світу (фр. Moi, Michel G., milliardaire, maître du monde), реж. Стефан Казанджян: Йозеф Кляйн
- 2012 : Хто знову вбив Памелу Роуз? (фр. Mais qui a retué Pamela Rose?), реж. Олів'є Барру і Кад Мерад: Перкінс
- 2012 : Жарти в сторону (фр. De l'autre côté du périph), реж. Давід Шаро: Франсуа Монжа (гол. роль)
- 2013 : Як вкрасти діамант (фр. Duo d'escrocs / Love Punch) — реж. Джоел Хопкінс: Вінсент Кругер
- 2013 : Найкращі дні попереду (фр. Les Beaux Jours), реж. Маріон Верну: Жульєн (гол. роль)
- 2013 : Шумовиння днів / Піна днів (фр. L'Écume des jours), реж. Мішель Ґондрі: директор компанії (епіз.)
- 2013 : Знову 16 (фр. 16 ans… ou presque), реж. Трістан Сегела: Арно Мюст'є (гол. роль)
- 2014 : Клуб Печаль (фр. Tristesse Club), реж. Вінсент Меріетт: Леон
- 2014 : Вона його обожнює (див.) (фр. Elle l'adore), реж. Жанна Еррі: Вінсент Лакроа (гол. роль)
- 2015 : Шалене розлучення / Хочеш війни (фр. Papa ou maman), реж. Мартін Бурбулон: Вінсент Лерой (гол. роль)
- 2015 : Мистецтво фуги (фр. L'Art de la fugue), реж. Бріс Ковен: гол. роль — Антуан
- 2015 : Бумеранг (фр. Boomerang), реж. Франсуа Фавр: Антуан (гол. роль)
- 2015 : Елль (фр. Elle), реж. Пол Верховен: Патрік (гол. роль)
- 2017 : До побачення там, нагорі (фр. Si tu voyais son coeur): Анрі д'Ольне-Прадель
- 2018 : Один король — одна Франція (фр. Un peuple et son roi): Людовик XVI
Короткометражні фільми[ред. | ред. код]
- 1992 : На вістрі шпаги (фр. Sur le fil de la lame), реж. Бертран Вайсберг
- 2001 : Гучномовець (фр. Boomer), реж. Карім Адда : Дідьє
- 2007 : Я маю багато планів (фр. J'ai plein de projets), реж. Карім Адда
- 2007 : Цього 17-го березня (фр. La 17e marche), реж. Карім Адда
- 2013 : Чистий (фр. Clean), реж. Бенжамін Бухана : Ерік
На телебаченні[ред. | ред. код]

- Участь у 20-ти різноманітних проектах на телебаченні в період з 1988 по 2013 рік.
- 2012: Пташинна пісня (фр. Birdsong) епізод 1 сезон 1 реж. Філліп Мартін: Рене Азаїр
Театр[ред. | ред. код]
Поза Комеді Франсез[ред. | ред. код]
- Акторська гра у 15-ти театральних, здебільшого комедійних постановках з 1994 по 2011 рік
У театрі Комеді Франсез[ред. | ред. код]
- Участь у 5-ти постановках за період штатної акторської роботи у театрі Французької комедії в період з 2012 року.
Власна режисура[ред. | ред. код]
- 2007: Власна режисерська робота
Дубляж[ред. | ред. код]
- 2013 : Турбо (фр. Turbo) : Тео псевдоним «Турбо»
- 2014 : Астерікс: Земля богів 3D (фр. Astérix: Le Domaine des dieux 3D): Дублікат
На радіо[ред. | ред. код]
- 2012: У щоденному ефірі радіопрограми «Ви лише послухайте, щоб там не сталося» (фр. À votre écoute, coûte que coûte) на національній громадській радіостанції (фр. France Inter)
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- [1]Лоран Лафітт на Allociné
- (en) Лоран Лафітт на сайті Internet Movie Database
|
![]() | Цю статтю потрібно вичитати, аби виправити в ній правописні, лексичні, граматичні, стилістичні та інші мовні помилки. (січень 2017) |