Перейти до вмісту

Лора Підгірна

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лариса Підгірна
ПсевдонімЛора Підгірна
Народилася13 липня 1976(1976-07-13) (50 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР або Шустівці, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьписьменниця
Alma materКам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівукраїнська
Напрямоквестерн авантюрний роман історичний детектив

Лари́са Підгі́рна (Лора Підгірна) (нар.13 липня 1976, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область) — українська письменниця, історикиня, громадська діячка, голова ГО «Товариство Сонця та Місяця», авторка проєкту «Літературний туризм».

Докторка філософії у галузі історичної науки Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка.

Має власний профіль на ресурсі Academia.edu

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 13 липня 1976 року у селі Шустівці, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області. Навчалася в Кам'янець-Подільській ЗОШ № 4 і міському ліцеї № 18. Закінчила з відзнакою історичний факультет Кам'янець-Подільського Національного університету імені Івана Огієнка.

Працювала журналісткою в Кам'янець-Подільській газеті «Подолянин». Була редакторкою газети «Погляд» (м. Хмельницький). Найдовше співпрацювала з «Подільською порадницею» та «Криминальним обозрением». Завдяки роботі в журналі «Краля» мала змогу познайомитися з багатьма публічними людьми України.[джерело?]

Десять років проживала в Києві, працювала в газеті «Життя, як воно є». У Кам'янці-Подільському продовжила займатися журналістикою та літературно-мистецькими проєктами. Зокрема створила власне видання про культуру, мистецтво та непересічних людей «PROMO LUX» та започаткувала проект «Літературний туризм», який успішно діє уже впродовж сім років на територіях Хмельниччини, Тернопільщини, Львівщини. Пізніше, у Волочиську, видавала регіональне видання «Вечірні Новини» та продовжила діяльність культурологічних, краєзнавчих та просвітницьких проєктів, зокрема «Петлюрівські читання» у Кам'янці на Поділлі, «Свято Срібної сурми», родинне дитяче свято на честь народження УПА та Козацької Покрови, краєзнавчий проект «Тарноруда», «Під знаком Білої Троянди» та «Чорні Запорожці повертаються»[1].

У 2017 році авторка започаткувала у серії «Український історичний вестерн» цикл романів «Пригоди Марка Шведа» саги «Шведіана». Наразі, у видавництві «КМ-Букс» вийшли:

  • Перша частина під назвою «Червона Офелія» (2017)[2]
  • Друга — «Печатка Святої Маргарити» (2018)[3][4]
  • Третя — «Під чужим прапором» (2019)[5]
  • Четверта — «Полювання на чорного дика» (2020)[6]

У травні 2017 року побачив світ її новий історично-авантюрний роман, що став лауреатом Міжнародного конкурсу «Коронація Слова-2017» — «Омбре. Над темрявою і світлом», який розповідає про діяльність ордену тамплієрів на Поділлі.

У 2023 році у видавництві «Абетка» вийшло продовження саги «Шведіана» «Пригоди Марка Шведа», п'ята книга «І велети падають».

У видавництві Фоліо виходить новий цикл історичних шпигунських ретро-романів «ORIENT». Сюжет даного циклу розповідає про 20–30-ті рр. ХХ ст., період міжвоєнного Стамбулу та протистояння таємного легіону українських екзильних спецслужб із радянською розвідкою. У цьому ж видавництві виходить цикл пригодницький ретро-романів «Інесса Путс. Панянка-детектив з Проскурова».

У видавництві Пан Коцький[7] вийшов заснований на реальних подіях історичний пригодницький роман МІСТ[8], присвячений Дако-римській гіпотеза про заснування Кам'янця-Подільського та пам'яті Пламеницької Ольги Анатоліївни й Пламеницької Євгенії Михайлівни. Дія роману розгортається у двох епохах: у 100 році нашої ери, за часів імператора Траян на крайніх рубежах римської провінції Дакія (сучасне Поділля), та у 1985 році в Києві, Кам’янці-Подільському і Римі.

Авторка працює над продовженням саги «Шведіана», продовжує роботу над історично-біографічним романом про генерал-полковника Армії УНР Олександра Удовиченка «Стій сонце над Гаваоном» та іншими творами.

За її ініціативи 4 грудня 2018 року перейменовано вулицю[яку?] на честь Олександра Удовиченка та у серпні 2022 року вулицю[яку?] на честь Ольги та Євгенії Пламеницьких.[9]

Лора Підгірна є авторкою наукових досліджень та публікацій, що увійшли до наукових збірників Інституту Історії України[10] та КПНУ ім. Івана Огієнка, а також має ряд публікацій на ресурсі «Історична правда».[11]

13 червня 2025 року науковиця захистила дисертацію на тему «Діяльність нелегальної резидентури ДЦ УНР в екзилі «Стамбульська платформа» 1929–1935 рр.»[12], і їй присуджено науковий ступінь докторки філософії в галузі історичних наук у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка.[джерело?]

16 квітня 2026 року авторка стала лавреаткою 20-тої Громадської премії «Скарби землі Болохівської» від Благодійного Фонду «Закон та Справедливість» (голова Олуйко Віталій Миколайович) та відзнаку Хмельницької обласної ради.[13]

З 1 квітня 2026 року авторка, як письменниця та PhD у галузі історії розпочала співпрацю із Бердянським державним педагогічним університетом як викладач, розробивши і представивши магістрантам кафедри української та зарубіжної літератури та порівняльного літературознавства два навчальні курси амбітної освітньо-наукової магістрської програми «Літературно-мистецький менеджмент», а також два навчальні курси: «Комунікаційні стратегії та мистецтво впливу: історичний аспект» і «Літературно-мистецькі премії: історія розвитку».[14]

Лора Підгірна у статусі амбасадорки історії Поділля також презентує історію Кам'янця-Поділського , як екскурсовод.

У її портфоліо гіда ексклюзивні екскурсії «Історія Клепідави - Кам'янця. Давньоримська історія Поділля», «Шлях османів. Історія Кам'янця-Подільського як османського еялету», «Історія подільського виноробства. Екскурсія на Родинну виноробню Зелениці» «Хотинська фортеця. Місце козацької слави» та інші....

Бібліографія та науковий доробок

[ред. | ред. код]
  • Фото-альбом «Тарноруда. Під знаком Білої Троянди...» — 2015 р.
  • Сага «Шведіана» Пригоди Марка Шведа. Червона Офелія: роман, серія «Український детектив» / Лора Підгірна. — Київ: Видавнича група КМ-БУКС, 2017, ISBN 978-617-7489-83-1.[15]
  • Сага «Шведіана» Пригоди Марка Шведа Печатка Святої Маргарити: роман, серія «Український детектив» / Лора Підгірна. — Київ: Видавнича група КМ-БУКС, 2018, ISBN 978-966-948-001-9.[16]
  • Омбре. Над темрявою і світлом: роман, серія «Український детектив» / Лора Підгірна. — Київ: Видавнича група КМ-БУКС, 2018, ISBN 978-966-948-064-4 (Коронація слова 2017)
  • Сага «Шведіана» Пригоди Марка Шведа Під чужим прапором: роман, серія «Український детектив» / Лора Підгірна. — Київ: Видавнича група КМ-БУКС, 2019, ISBN 978-966-948-282-2
  • Різдво через Збруч: збірка оповідань восьми авторів, серія: КМ The BEST/ укладач Лора Підгірна — Київ: Видавнича група КМ-БУКС, 2019, ISBN 978-966-948-188-7
  • Великдень через Збруч: збірка оповідань восьми авторів, серія: КМ The BEST/ укладач Лора Підгірна — Київ: Видавнича група КМ-БУКС, 2019, ISBN 978-966-948-249-5
  • Покрова через Збруч: збірка оповідань восьми авторів, серія: КМ The BEST/ укладач Лора Підгірна — Київ: Видавнича група КМ-БУКС, 2019, ISBN 978-966-948-359-1
  • Сага «Шведіана» Пригоди Марка Шведа Полювання на чорного дика: роман, серія «Український детектив» / Лора Підгірна. — Київ: Видавнича група КМ-БУКС,2020, ISBN 978-966-948-439-0
  • Сага «Шведіана» Пригоди Марка Шведа І велети падають : роман / Лора Підгірна. — Кам'янець-Подільський : Видавництво «Абетка», 2023, ISBN 978-617-539-368-0
  • Інеса Путс. Панянка-детектив з Проскурова, книга перша, Вежа Мінерви:[17] роман, серія «Ретродетектив» / Лора Підгірна. — Харків: Фоліо (видавництво), 2023, (Ретродетектив), ISBN 978-617-551-342-2
  • Інеса Путс. Панянка-детектив з Проскурова, книга друга, Таємниця святого Флоріана[18]: роман, серія "Ретродетектив" / Лора Підгірна. — Харків: Фоліо (видавництво), 2023, SBN: 978-617-551-616-4 (Ретродетектив), ISBN: 978-617-551-616-4
  • ORIENT, книга перша, Близько до ворога: роман, серія «Ретродетектив» / Лора Підгірна.[19] — Харків: Фоліо (видавництво), 2023,(Ретродетектив), ISBN 978-617-551-353-8
  • ORIENT, книга друга, Стамбульська маніпула: роман, серія «Ретродетектив» / Лора Підгірна[20]. — Харків: Фоліо (видавництво), 2024, (Ретродетектив), ISBN 978-617-551-830-4
  • ORIENT, книга третя, Шагадет: роман, серія «Ретродетектив» / Лора Підгірна.[21] — Харків: Фоліо (видавництво), 2024, (Ретродетектив),ISBN 978-617-8508-76-0
  • МІСТ[8]: історично-пригодницький роман / Лора Підгірна.[8] — Київ: Видавництво Пан Коцький[7], 2025, ISBN 978-617-95558-0-0 [8]
  • Коронація слова 2017 за роман «Омбре. Над темрявою і світлом» (диплом)
  • 20-та Громадська премія «Скарби землі Болохівської» від Благодійного Фонду «Закон та Справедливість» 2026 рік за роман «Міст» та відзнака Хмельницька обласна рада[22]
  • Наукові публікації авторки на ресурсі Кам'янець-Подільського національного університету на персональній сторінці[23]
  • Дисертація Діяльність нелегальної резидентури «Стамбульська платформа» Державного Центру УНР в екзилі (1929–1935 рр.) / Підгірна Л.М., 2025, УДК 94(=161.2)(560)"1929/1935":327-027.583](043.3) (Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису)[джерело?]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ЇХАЛА ВИДАВАТИ ГАЗЕТУ, А ВИЙШЛА… КНИЖКА. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 12 квітня 2022.
  2. ↑ «Червона Офелія» на сайті КМБУК. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 12 квітня 2022.
  3. ↑ «Печатка Святої Маргарити» на сайті КМБУКС. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 12 квітня 2022.
  4. ↑ stonepublishing.com.ua https://stonepublishing.com.ua/book?code=731348. Процитовано 20 квітня 2026. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  5. ↑ stonepublishing.com.ua https://stonepublishing.com.ua/book?code=744440. Процитовано 20 квітня 2026. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  6. ↑ stonepublishing.com.ua https://stonepublishing.com.ua/book?code=758632. Процитовано 20 квітня 2026. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  7. 1 2 Головна. Видавництво Пан Коцький (укр.). Процитовано 13 грудня 2025.
  8. 1 2 3 4 Міст. Видавництво Пан Коцький (укр.). Процитовано 13 грудня 2025.
  9. ↑ Васильчук, Владислав (6 серпня 2022). У Кам'янці-Подільському перейменували понад два десятки вулиць та скверів. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 13 грудня 2025.
  10. ↑ Інститут історії України НАН України. history.org.ua. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 20 квітня 2026.
  11. ↑ Лора Підгірна | Історична правда. Історична правда. Архів оригіналу за 7 серпня 2025. Процитовано 20 квітня 2026.
  12. ↑ Вітаємо Ларису Підгірну – аспірантку спеціальності 032 Історія та археологія (науковий керівник – доктор історичних наук, професор Олександр Комарніцький) з успішним захистом дисертації на здобуття ступеня доктора філософії! – Газета "Студентський меридіан". meridian.kpnu.edu.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 грудня 2025. Процитовано 20 квітня 2026.
  13. ↑ Press (16 квітня 2026). На Хмельниччині відзначили лауреатів премії "Скарби землі Болохівської". Хмельницька обласна рада (укр.). Процитовано 20 квітня 2026.
  14. ↑ admin (9 квітня 2026). Літературно-мистецький менеджмент «без стін» як БДПУ гуртує Україну навколо нових сенсів. Новини (рос.). Процитовано 20 квітня 2026.
  15. ↑ Червона Офелія [Архівовано 19 листопада 2018 у Wayback Machine.], grani-t.com.ua
  16. ↑ Печатка Святої Маргарити [Архівовано 25 березня 2018 у Wayback Machine.], grani-t.com.ua
  17. ↑ Інеса Путс. Панянка-детектив з Проскурова. Книга 1 Вежа Мінерви (укр.). ISBN 978-617-551-342-2.
  18. ↑ Інеса Путс. Панянка-детектив з Проскурова. Книга 2 Таємниця святого Флоріана (укр.). ISBN 978-617-551-616-4.
  19. ↑ ORIENT. Книга 1. Близько до ворога (укр.). ISBN 978-617-551-353-8.
  20. ↑ ORIENT. Книга 2. Стамбульська маніпула (укр.). ISBN 978-617-551-830-4.
  21. ↑ ORIENT. Книга 3. Шагадет (укр.). ISBN 978-617-8508-76-0.
  22. ↑ Press (16 квітня 2026). На Хмельниччині відзначили лауреатів премії "Скарби землі Болохівської". Хмельницька обласна рада (укр.). Процитовано 20 квітня 2026.
  23. ↑ підгірна, лариса. Лариса Підгірна - Kamenetz-Podolsk National University. kpnu-ua.academia.edu (англ.). Процитовано 20 квітня 2026.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лора_Підгірна&oldid=48151109