Лорел Габбард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лорел Габбард
Ім'я при народженні англ. Gavin Hubbard
Народився 9 лютого 1978(1978-02-09)[1] (46 років)
Окленд, Нова Зеландія
Країна  Нова Зеландія
Діяльність важкоатлет
Alma mater Saint Kentigern Colleged[2]
Батько Dick Hubbardd

Лорел Габбард (англ. Laurel Hubbard; 9 лютого 1978(1978-02-09), Окленд) — новозеландська важкоатлетка[3], яка виступала у ваговій категорії понад 87 кілограмів та понад 90 кілограмів. Срібна призерка чемпіонату світу. Перша в історії Олімпійських ігор трансгендерна жінка, яка брала участь у турнірі.[4]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Батьком Габбард є Дік Габбард, колишній мер Окленд-Сіті[5].

До зміни статі змагалася під ім'ям Гевін Габбард. У чоловічій дисципліні понад 105 кілограмів на чемпіонаті Нової Зеландії в 1998 році з ривком 135 кг і поштовхом на 170 кг встановив юніорські рекорди[6]. Пізніше їх побив Девід Літі[7].

У 2012 році Габбард був призначений на посаду виконавчого директора Олімпійської Федерації важкої атлетики Нової Зеландії. Згодом він здійснив трансгендерний перехід і став називатися Лорел Габбард[8].

На міжнародному чемпіонаті Австралії та Відкритому чемпіонаті Австралії вона виступила у ваговій категорії понад 90 кілограмів, завоювавши золоту медаль з результатом 123 кг у ривку і 145 кг у поштовху[9][10]. Таким чином, вона стала першою транс-жінкою, яка виграла Міжнародний титул у змаганнях з важкої атлетики в Новій Зеландії[8][11]. Хоча Габбард відповідала кваліфікаційним вимогам для участі в змаганнях, її перемога викликала суперечки, а деякі інші учасники стверджували, що змагання було несправедливим[5][12]. Серед спортсменів, які критикували рішення дозволити Габбард брати участь у змаганнях, були Юніарра Сіпая, Тоафіту Періве, Дебора Акасон і Трейсі Ламбрехс. Виконавчий директор австралійської Федерації важкої атлетики Майкл Кілан заявив, що участь Габбард несправедлива по відношенню до інших учасників.

На чемпіонаті світу 2017 року в Анагаймі Габбард завоювала срібну медаль у ваговій категорії понад 90 кілограмів. Вона підняла 124 і 151 кілограм у ривку і поштовху, відповідно[13].

Габбард кваліфікувалася на Ігри Співдружності 2018 року[14], але отримана травму ліктя під час змагань, яка змусила її відмовитися від участі в змаганнях[15][16]. У ривку вона підняла 120 кілограмів[13].

Габбард виграла дві золоті медалі на Тихоокеанських іграх 2019 року в Самоа[17]. Рішення дозволити Габбард брати участь у змаганнях згодом піддалося критиці з боку Лоау Соламалемало Кенеті Сіо, голови Самоа 2019, і прем'єр-міністра Самоа Туїлаепа Айоно Саілеле Маліелегаої[18][19]. На чемпіонаті світу в Паттаї вона стала шостою в новій ваговій категорії понад 87 кілограмів. Вона підняла 131 і 154 кг у двох вправах, набравши сумарно 285 кг на міжнародному турнірі в Катарі завоювала золото, піднявши 275 кг[13].

У 2020 році вона виграла золоту медаль на Кубку світу в Римі у ваговій категорії понад 87 кілограмів, піднявши 270 кг в сумі[20].

Олімпіада-2020[ред. | ред. код]

21 червня 2021 року олімпійський комітет Нової Зеландії ухвалив рішення допустити Лорел Габбард до олімпійської збірної в категорії до 87 кг серед жінок.[4] Вона стала першою трансгендеркою, що виступить на Олімпійських іграх.[21] Рішення комітету спричинило негативну критику від спортсменок Анни Ван Беллінґен, Трейсі Ламбрекс та Save Women Sport Australasia.[22][23][4] Підтримку висловила важкоатлектка та її конкурентка Харизма Амо-Таррант, а також прем'єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн та міністр спорту Грант Робертсон.[24][4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.iwf.net/results/athletes/?athlete&id=13974
  2. https://www.stuff.co.nz/sport/olympics/125744521/from-kerikeri-to-invercargill-where-new-zealands-tokyo-olympians-went-to-school
  3. Commonwealth Games: Transgender weightlifter Laurel Hubbard set to compete. BBC Sport. 8 квітня 2018. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2018.
  4. а б в г Ingle, Sean (21 червня 2021). Weightlifter Laurel Hubbard will be first trans athlete to compete at Olympics. The Guardian. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
  5. а б 'She has every right to compete with women': Transgender weightlifter sparks criticism after competition win. Yahoo News Australia. 20 березня 2017. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 25 березня 2017.
  6. New Zealand Interschool's Weightlifting Championship 2014 – Round 6. Sporty.co.nz. Архів оригіналу (PDF) за 12 листопада 2020. Процитовано 24 березня 2017.
  7. National Records – Olympic Weightlifting New Zealand. 27 листопада 2014. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 4 грудня 2017.
  8. а б Weightlifting: Transgender lifter Laurel Hubbard wins first international outing. The New Zealand Herald. 19 березня 2017. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 25 березня 2017.
  9. 2017 Australian International & Australian Open (PDF). Awf.com.au. Архів оригіналу (PDF) за 12 листопада 2020. Процитовано 24 березня 2017.
  10. Windley, Matt (19 березня 2017). Laurel Hubbard wins female 90kg+ division at weightlifting's Australian International. Herald Sun. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 25 березня 2017.
  11. Payne, Marissa (22 березня 2017). Transgender woman wins international weightlifting title amid controversy over fairness. The Washington Post. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
  12. Woman lifter beaten by transgender speaks up. Samoaobserver.ws. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 24 листопада 2017.
  13. а б в Athletes - HUBBARD Laurel. International Weightlifting Federation (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
  14. Laurel Hubbard - New Zealand Olympic Team. 24 листопада 2017. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
  15. Tunnicliffe, Bridget (9 квітня 2018). Hubbard has no regrets, stays 'true to sport'. Radio New Zealand. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 16 квітня 2021.
  16. Helen Davidson (1 січня 1970). Transgender weightlifter Laurel Hubbard's eligibility under scrutiny | Sport. The Guardian. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018.
  17. Transgender weightlifter Hubbard beats home favourites at Samoa 2019 after driving incident revealed. Inside the Games. 13 липня 2019. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 13 липня 2019.
  18. Samoa 2019 chairman enters debate over Hubbard participation at Pacific Games. www.insidethegames.biz. 16 липня 2019. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 27 липня 2019.
  19. Samoan PM Tuilaepa Sailele Malielegaoi hits out at Laurel Hubbard. Stuff (англ.). Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
  20. 2020 Roma World Cup (PDF). Federazione Italiana Pesistica. Архів оригіналу (PDF) за 26 May 2020. Процитовано 26 травня 2020.
  21. Laurel Hubbard: First transgender athlete to compete at Olympics. BBC News. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
  22. Transgender weightlifter Hubbard's presence in Tokyo unfair: rival. Reuters. 31 травня 2021. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  23. Tokyo Olympics: Belgian weightlifter Anna Van Bellinghen calls Kiwi Laurel Hubbard's inclusion at Games a joke. NZ Herald (en-NZ) . Архів оригіналу за 1 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  24. Australian lifter backs trans Games rival. 7NEWS.com.au (англ.). 22 червня 2021. Архів оригіналу за 22 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]