Лоренцо Борис Якович
| Лоренцо Борис Якович | |
|---|---|
| Народився | 1879  Російська імперія |
| Помер | 1940 Одеса, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |  Російська імперія,  СРСР |
| Діяльність | театральний критик |
| Заклад | Одеське театральне училище |
Борис Якович Лоренцо (1879 — 1940, Одеса) — театральний діяч, педагог, театральний критик.
Б. Я. Лоренцо (Геніс) народився в 1879 році.
Разом з колишнім актором театру В. Коміссаржевської Андрієм Івановичем Аркадьєвим (1867 — 1923) відкрив в Одесі театральну студію. [1]. Серед випускників студії — кінорежисер Ісідор Анненський.[2].
В 1923 — 1924 роках викладав на Державних кінокурсах в Одесі.[3].
У Свердловському театральному технікумі викладав майстерність актора, завідував навчальною частиною [4].
В 1938 — 1939 роках був художнім керівником Одеського театрального училища [5],[6].
Співавтор сценарію кінострічки «Шведський сірник» (1922). Знявся у кінокартині «Оповідання про сімох повішених» (1920).
Є одним із засновників Одеської філармонії.
Був керівником одеських кіноконкурсів у 1920—1930 рр.
Пішов з життя у 1940 році в Одесі.
- Кино и время. Вып. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С. І65.
- Букач В. М. Одеське театрально-художнє училище. Особистості: Біографічний словник. – Одеса: КЦВ, 2025. – С. 15 - 16.
- Миславський В. Н. Історія українського кіно 1896 – 1930: факти і документи. – Т. 1. – Харків: «Дім Реклами», 2018. – С. 435.
- ↑ https://museum-literature.odessa.ua/wp-content/uploads/2020/09/Sbornyk-nauchnyh-statej-Dom-knyaza-Gagaryna-vyp.3-chast-2.pdf, с. 114
- ↑ https://odessa-memory.info/ru/index.php?id=725
- ↑ https://shron3.chtyvo.org.ua/Myslavskyi_Volodymyr/Istoriia_ukrainskoho_kino_1896-1930_Fakty_i_dokumentyTom_1.pdf?PHPSESSID=gtbihamb526rmuf725t2ousje5
- ↑ https://www.instagram.com/egti_official/p/CXLo0OKAoxd/?img_index=1
- ↑ https://www.stapravda.ru/20050120/Legenda_teatra_16057.html
- ↑ https://museum-literature.odessa.ua/wp-content/uploads/2020/09/Sbornyk-nauchnyh-statej-Dom-knyaza-Gagaryna-vyp.3-chast-2.pdf, с. 123
