Лоренцо Ліппі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лоренцо Ліппі
італ. Lorenzo Lippi
Portrait of Lorenzo Lippi by Francesco Zuccarelli.gif
гравер Франческо Цуккареллі, портрет Лоренцо Ліппі.
При народженні італ. Lorenzo Lippi
Народження 3 травня 1606(1606-05-03)
Флоренція
Смерть 15 квітня 1665(1665-04-15) (58 років)
  Неаполь, Італія
Національність Італія Італія італієць
Жанр портрет, алегорія, міфологічні та релігійні композиції
Навчання Маттео Роселлі
Діяльність художник, поет, письменник
Напрямок караваджизм
Роки творчості 16026-1665
Вплив Караваджо
Твори релігійні, міфологічні картини, портрети. алегорії

Лоренцо Ліппі у Вікісховищі?

Лоренцо Ліппі ( італ. Lorenzo Lippi 3 травня, 1606 — 15 квітня, 1665) — італійський художник та поет доби бароко.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в місті Флоренція. На формування молодого художника вплинули твори флорентійського майстра Санті ді Тіто.

Тривалий ча працював у Флоренції. Серед його приятелей цього часу — неаполітанський удожник і літератор Сальватор Роза, котрий працював у Флоренції в період 1640-1649 років. Обидва зналися на літературі. Разом із Сальватором Роза вони заснували літературний гурток (академія Перкоссі).

Праця в Інсбруку[ред. | ред. код]

1647 року він відбув у місто Інсбрук, де йому запропонували посаду придворного художника при дворі Клаудії Медічі. Створював портрети, алегорії, картини і фрески для храмів. Серед творів цього періоду — низка парадних портретів в стилі Юстуса Сустерманса.

Власна родина[ред. | ред. код]

У віці 40 років він зустрівся з донькою заможного скульптора Джованні Франческо Сузіні — Єлизаветою і узяв з нею шлюб.

Літературний твір[ред. | ред. код]

Незважаючи на працю як художник, що постійно збирав нові матеріали і враження для нових власних картин, Лоренцо Ліппі не покидав литературної праці. Серед відомих літературних творів митця — «Malmantile Racquistato», він приховав себе під псевдонімом Perlone Zipoli.

Цей пародійний твір (бурлеск) — декілька оповідей під одною кришкою. Головна сюжетна лінія — експедиція по поверненню, відвоюванні фортеці, котру захопили у її справжньої володарки. Твір був написаний тосканським діалектом, котрий ряснів тосканськими особинками та ідіоматичними виразами. Невдовзі твір став доволі популярним, вперше був надрукований 1688 року вже після смерті Лоренцо Ліппі.

Смерть[ред. | ред. код]

Лоренцо Ліппі помер у Флоренції, за свідоцтвами від запалення легень та плевріту. Поховання відбулося в церкві Санта Марія Нуова.

Біограф[ред. | ред. код]

Спробу відтворити життєвий шлях жудожника і поета створив Філіппо Бальдінуччі (1624-1697).

Серед учнів худлжника — Бартоломео Бімбі.

Обрані твори (неповний перелік)[ред. | ред. код]

Лоренцо Ліппі. «Клаудія де Медічі», Музей історії мистецтв.
  • «Лот і дві доньки»
  • «Мадонна з немовлям і Іваном Хрестителем дитиною»
  • «Алегорія фальши»
  • «Алегорія молодості»
  • «Алегорія музики»
  • «Страта св. Катерини»
  • «Чоловічий портрет»
  • «Христос і самаритянка»
  • «Апостол Андрій»
  • «Свята Агата»
  • «Свята Катерина»
  • «Свята Трійця»
  • «Св. Тома роздає милостиню»
  • «Мадонна і сім різних святих»
  • «Ермінія знайшла пораненого коханого Танкреда»

Обрані твори (галерея)[ред. | ред. код]

Лоренцо Ліппі. «Алегорія музики», перша половина 17 ст.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лоренцо Ліппі

Джерела[ред. | ред. код]