Лоренцо Медічі (Вазарі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Портрет Лоренцо Прекрасного»
Lorenzo el Magnífico, por Giorgio Vasari.jpg
Автор Джорджо Вазарі
Час створення 1534
Місцезнаходження Галерея Уффіці (Флоренція, Італія)

«Портрет Лоренцо Прекрасного» (італ. Ritratto di Lorenzo il Magnifico) — портрет правителя Флоренції 15 століття Лоренцо Медічі пензля Джорджо Вазарі, також автора книги «Життєписи».

Лоренцо Розкішний[ред. | ред. код]

Повне ім'я Лоренцо — Лоренцо ді Пьєро де Медічі (1449 — 1492). Мав прізвисько Розкішний (рос. Великолепный, італ. Il Magnifico).Він син Пьєтро Медічі та його дружини Лукреції Торнабуоні. Після смерті хитрого батька став в 20 років фактичним володарем Флоренції при збереженні республіканських установ міста. Мав дипломатичний хист і зробив все можливе для зняття дипломаичної облоги з Флоренції у конфлікті папи римського Сикста 4-го з Флоренцією. Був меценатом і всіляко підтримував художників і гуманістів, що зробило Флоренцію справжнім осередком Відродження, науковості, гедонізму.

Великою помилкою володаря Лоренцо було запрошення у Флоренцію у 1490 р. палкого проповідника і фанатика Савонароли.

Страта Савонароли у Флоренції. Невідомий автор.

Монастир Св. Марка, де мешкав Савонарола, швидко став осередком католицького фанатизму, а кількість прибічників нового лідера катастрофічно збільшилася. Старий і хворий Лоренцо зрозумів загрозу і намагався дипломатичними поступками обмежити некерованого, трохи божевільного Савонаролу.

Лоренцо тихо помер в своєму ліжку, а Флоренція вибухнула фанатизмом, погромами, встановленням релігійного правління Савонароли. Конфлікт з самим папою римським скінчився публічним спаленням Савонароли і відступництвом від нещодавнього лідера мінливих і заляканих флорентійців.

Портрет панегірик[ред. | ред. код]

Джорджо Вазарі і Лоренцо Медічі ніколи не зустрічались. Лоренцо помер за 19 років до народження Вазарі і за ще більшу кількість років до намальованого портрета. Вазарі це ніяк не бентежило. Він отримав замову на портрет у 1534 році і виконав його. Адже в хитрій дипломатичній грі портрет колишнього володаря сучасним володарям Флоренції з тої ж родини лестив, а Вазарі давав змогу вижити і мати могутніх поковителів.

Лоренцо в кріслі, заглиблений в свої невеселі думки. Той мав асиметричне, порізане зморшками обличчя. Тонкі і нервові руки не знаходять спокою, як не знайшов спокою і сам Лоренцо. Натяком на великі труднощі життя володаря стало страхітливе тло. Аби не коштовний матеріал посуду, ці образи нагадували б нічні кошмари чи марення божевільного. Демони коштовного посуду підтримані звірячою головкою підлокотника. Намалювати їх на парадному портреті Вазарі дозволили нові уяви про доцільне і шляхетне, яке приніс маньєризм. Віртуозне виконання і фантазійні прикраси були важливіші за правду. Так виник цей портрет-панегірик людині, якого живим художник ніколи не бачив.

Див. також[ред. | ред. код]