Лорі Ернандес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лорі Ернандес
Загальна інформація
Прізвиська Lolo / Human Emoji[1]
Національність США США
Громадянство  США
Народження 9 червня 2000(2000-06-09) (23 роки)
Олд Брідж Тауншіп, Нью-Джерсі, США
Зріст 152 см
Вага 48 кг
Спорт
Країна США США
Вид спорту гімнастика
Команда United States women's national gymnastics teamd
Участь і здобутки
CMNS: Лорі Ернандес у Вікісховищі
Нагороди
Олімпійські ігри
Золото Ріо 2016 Командна першість
Срібло Ріо 2016 Колода

Лорі Ернандес (англ. Laurie Hernandez, нар. 9 червня, 2000 року) — американська гімнастка, олімпійська чемпіонка 2016 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в родині Ванди та Ентоні Ернандесів. Має сестру Джеліку, яка володіє чорним поясом з карате, та брата Маркуса, що займається легкою атлетикою та спеціалізується на бігу на 400 м.[2]

З третього класу навчається вдома.[3] Закінчила школу у 2018 році.

Восени 2016 року брала участь у 23 сезоні телевізійному шоу "Танці з зірками", в якому в парі з професійним танцором Валентином Чмерковським здобула перемогу.[4]

Під час перерви в спортивній кар'єрі випустила мемуари "I Got This" про свій шлях до олімпійського золота в Ріо-де-Жанейро. У 2018 року в світ вийшла дитяча мотиваційна книга "She's Got This", яка спонукає дітей досягати поставлених цілей.[5]

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

У п'ятирічному віці батьки записали до балетного та танцювального гуртка, але захоплюючись переглядати змагання зі спортивної гімнастики по телевізору, попросила батьків віддати її до секції спортивної гімнастики замість танців. Мати відвела до секції Карлі Гейні, де через шість тижнів тренувань опанувала колесо та шпагат. Карлі Гейні запропонувала взяти до групи дорослих дівчат талановиту спортсменку своїй сестрі, Меггі Герні, з якою Лорі тренувалась до Олімпійських ігор в Ріо-де-Жанейро.[3]

2016[ред. | ред. код]

Дебютувала за дорослу збірну США на міжнародному турнірі Єзоло Трофі в Італії, де здобула перемоги в командній першості та у вправі на колоді, другою завершила змагання в опорному стрибку, бронзу здобула в особистому багатоборстві.

Через чемпіонат США та табір відбору на Олімпійські ігри змогла відібратися до олімпійської команди.

У червні отримала травму коліна, через яку змушена була пропустити шість тижнів тренувань.[3]

На Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро, Бразилія, здобула перемогу в командній першості, а у фіналі вправи на колоді виборола особисту срібну нагороду.[3] Стала першою латиноамериканською гімнасткою, яка змогла здобути командне золото та особисте срібло на Олімпійських іграх.[6]

Після завершення Олімпійських ігор оголосила про перерву в спортивній кар'єрі.

2018[ред. | ред. код]

У жовтні оголосила про відновлення спортивної кар'єри. Переїхала з Нью-Джерсі до Каліфорнії, де почата співпрацювати з Дженні Чжан та Гоуї Лян, відомими колишніми тренерами Кайли Росс. За час відсутності пройшов пубертат, тому змушена була не лише відновлювати спортивну форму, але й звикати до нових параметрів дорослого тіла.[6]

2020[ред. | ред. код]

Відмовилась від участі у лютневому тренувальному зборі збірної США через індивідуальний графік підготовки до травневих внутрішніх турнірів США.[7]

Під час локдауну через пандемію коронавірусу вирішила повернутися додому, щоб бути з родиною. Тренувалась без тренерів в Нью-Джерсі протягом чотирьох місяців. Визнає, що перенесення Олімпійських ігор 2020 на рік позитивно вплине на підготовку, яку почала запізно. Сподівається, що додатковий час дасть змогу не лиш відновити втрачену за два роки перерви складність, але й посилити її.[8]

2021[ред. | ред. код]

Через чотири з половиною роки з олімпійського фіналу у вправі на колоді стартувала на Зимовому кубку,[9] де виконала дві вправи: продемонструвала п'ятий результат з 13,950 балами на колоді та тринадцятий у вільних вправах.[10]

На чемпіонаті США під час розминки сильно розтягнула зв'язки лівого коліна, тому після вправи на колоді, де набрала 12,400 балів, змушена була знятися зі змагань. Скористалась можливістю подати петицію про включення до олімпійських випробовувань, але їй було відмовлено.[11]

Результати на турнірах[ред. | ред. код]

Рік Змагання КБ ІБ Опорний стрибок Різновисокі бруси Колода Вільні вправи
2016 Єзоло Трофі 1 3 2 1
Тихоокеанський чемпіонат 1
Чемпіонат США 3 3 3 3
Табір відбору на Олімпійські ігри 2 4 7 1 3
Олімпійські ігри 1 2 4
2021 Зимовий кубок 5 13
Чемпіонат США[12] 28

Відсторонення тренера[ред. | ред. код]

У жовтні 2018 року оголосила про завершення співпраці зі своїм особистим тренером Меггі Гейні, яка піддавала спортсменку жорстким емоційним та словесним знущанням протягом усього тренувального процесу, що призвело до депресії,панічних атак та розладів харчової поведінки.[6] У січні 2020 року Лорі давала покази проти тренера, яку за рішенням незалежної комісії "Safe sport" було відсторонено від тренерської діяльності на вісім років.[13]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Olympedia — 2006.
  2. ↑ USA Gymnastics | Lauren Hernandez. usagym.org. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 29 січня 2021.
  3. ↑ а б в г HERNANDEZ Lauren - FIG Athlete Profile. www.gymnastics.sport. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 29 січня 2021.
  4. ↑ Jensen, Erin. Laurie Hernandez wins ‘Dancing with the Stars’. USA TODAY (амер.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 29 січня 2021.
  5. ↑ Licata, Alexandra. USA gymnast Laurie Hernandez eyes 2020 Tokyo Olympics comeback with new mantra. Business Insider. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 29 січня 2021.
  6. ↑ а б в Laurie Hernandez: 'Gymnastics felt like home, but coming back was unsettling'. the Guardian (англ.). 24 грудня 2020. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 29 січня 2021.
  7. ↑ Olympic gymnastics champion Laurie Hernandez forgoing spring competitions. Olympic Channel. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 29 січня 2021.
  8. ↑ Laurie Hernandez's new normal: training 2,000 miles from her coaches. OlympicTalk | NBC Sports (амер.). 23 липня 2020. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 29 січня 2021.
  9. ↑ Armour, Nancy. Opinion: Laurie Hernandez accomplishes what she wanted in first meet since Rio Olympics. USA TODAY (амер.). Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
  10. ↑ 2021 Winter Cup - Women (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 лютого 2021. Процитовано 28.02.2021.
  11. ↑ Laurie Hernandez, Morgan Hurd out of Olympic Gymnastics Trials. OlympicTalk | NBC Sports (амер.). 9 червня 2021. Архів оригіналу за 7 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  12. ↑ MyUSAGym. myusagym.com. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  13. ↑ Gymnastics-USA Gymnastics bans former Olympics coach Haney for eight years. 20.04.2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лорі_Ернандес&oldid=41109417