Лосенко Антон Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антон Павлович Лосенко
Anonymous from Chelyabinsk museum (former A.Losenko self-portrait).jpg
Антон Лосенко
Дата народження 30 липня (10 серпня) 1737(1737-08-10)
Місце народження Глухів, Глухівський полк, Гетьманщина
Дата смерті 23 листопада (4 грудня) 1773(1773-12-04) (36 років)
Місце смерті Санкт-Петербург, Російська імперія
Національність Українець
Громадянство Гетьманщина
Жанр Історичні предмети, портрети
Напрямок Неокласицизм

Лосе́нко Анто́н (Антін) Па́влович (нар. 30 липня (10 серпня) 1737(17370810), Глухів, Глухівський полк, Гетьманщина 23 листопада (4 грудня) 1773, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український та російський живописець, педагог і культурний діяч. Академік петербурзької Академії мистецтв (1770), професор (1772). Основоположник російського історичного живопису.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в місті Глухів у козацькій родині. Навчався в Глухівській школі співу та інструментальної музики. Рано став сиротою. У 7 років (1744) направлений у Придворну співоцьку капелу. 1753 року (через пов'язану з віком зміну голосу) відданий на навчання до кріпацького живописця графа Петра Шереметьєва — портретиста Івана Аргунова (17291802).

У 1758 зарахований графом Іваном Шуваловим до петербурзької Академії мистецтв, де навчався під керівництвом французьких художників Луї-Жозефа Ле-Лоррена (171559) та Жана-Луї Девельї (17301804). 1760 року написав портрети президента петербурзької Академії мистецтв графа Івана Шувалова, поета Олександра Сумарокова. Від вересня цього ж року вдосконалював свою майстерність у Жана Рету (16921768) в Парижі (Франція). Створив там велику картину на євангельський сюжет «Чудесна ловля риби». 1762 року повернувся до Санкт-Петербурга. Написав портрети великого князя Павла Петровича (майбутній імператор Павло I; «Портрет Великого князя Павла Петровича в детстве»), засновника першого російського публічного театру Федора Волкова і актора Якова Шумського.

У 1763-1765 роках знову вчився в Парижі у майстерні історичного живопису Жозефа-Марі Вієна (1716-1809). Там він написав, зокрема, «Смерть Адоніса», «Андрій Первозванний» (обидві 1764), «Жертвоприношення Авраама (Авраам приносить в жертву сина свого Ісаака)» (1765). Від 1766 року вивчав античність і копіював майстрів Відродження в Італії, написав полотно «Зевс і Фетіда» (1769). У його картинах початку й середини 1760-х років на біблійні сюжети відчутні зв'язки з мистецтвом пізнього бароко, наступні праці (зокрема «Авель» і «Каїн», обидві 1768) позначені рисами класицизму.

У 1769 повернувся в Санкт-Петербург. У 1770 створив картину на тему давньоруської історії — «Володимир і Рогніда», яка стверджувала рівноправність національної історії з історією античного світу. За неї отримав звання академіка. Цього ж року зайняв посаду ад'юнкт-професора петербурзькій Академії мистецтв. 1772 року став професором і директором (спільно з французьким скульптором Ніколя-Франсуа Жілле, 170991) петербурзької Академії мистецтв. Створив перший в Російській імперії посібник з художньої анатомії під назвою «Изъяснение краткой пропорции человека, основанной на достоверном исследовании разных пропорций древних статуй, старанием Императорской Академии художеств профессора живописи господина Лосенка для пользы юношества, упражняющегося в рисовании, изданное». Підготував рекомендації щодо роботи над історичною картиною. Працював над полотном «Прощання Гектора з Андромахою» (1773, не закінчена; у піднесених образах у ній втілено ідею патріотичного подвигу, готовності до самопожертви).

У 1773 (на 37 році життя) почав тяжко хворіти і невдовзі помер.

Похований на Смоленському увинтарі в Санкт-Петербурзі.

Його педагогічна діяльність, а також його підручник (ним користувалися до середини 19 століття) істотно вплинули на розвиток художньої освіти в Російській імперії.

Картини Лосенка зберігаються в музеях Росії, Білорусі, України («Авель» — у Харківському художньому музеї).

Картини[ред.ред. код]

Старожитність
Святе Писання
Портрети

Джерела та література[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.