Віктор Лосєв народився в Муромі, в дитинстві займався спочатку легкою атлетикою, пізніше став займатися футболом у дитячій команді, був учасником змагань на призи клубу «Шкіряний м'яч», займався у міській ДЮСШ рідного міста. У 1976 році Віктор Лосєв отримав запрошення до команди майстрів другої ліги«Торпедо» з Владимира, в якій з наступного року став одним із футболістів основного складу.
У 1979 році Лосєв отримав запрошення від команди вищої ліги«Торпедо» з Москви, де він також розпочав грати в основному складі команди. Проте після зміни головного тренера футболіст втратив місце в основному складі, і по закінченні сезону 1980 року вимушений був перейти до складу команди першої ліги«Факел» з Воронежа. На початку 80-х років ХХ століття воронезька команда поступово піднімалась щаблями турнірної таблиці, й у 1984 році стала переможцем турніру команд першої ліги, отримавши путівку до вищої ліги, а також переграла в чвертьфіналі Кубка СРСР одну з найсильніших радянських команд «Спартак» з Москви. Проте у вищій лізі «Факел» грав лише протягом одного сезону 1985 року, і за його підсумками вибув назад до першої ліги.
На початку 1986 року Віктор Лосєв перейшов до іншого клубу вищої ліги «Динамо» з Москви. Основною причиною переходу Лосєва в динамівський клуб стало те, що в нього закінчилась відстрочка від служби в армії, а виступи за «Динамо» давали можливість проходження строкової служби. У складі московського «Динамо» Віктор Лосєв також відразу став одним із гравців основного складу. а в 1987 році обраний капітаном команди. У перший рік виступів в «Динамо» Лосєв став у складі команди срібним призером чемпіонату СРСР, а в 1990 році став у складі команди бронзовим призером чемпіонату СРСР. Незважаючи на кілька пропозицій, так і не перейшов до закордонного клубу, і завершив виступи на футбольних полях в складі «Динамо» у 1992 році у зв'язку з хронічною травмою коліна.
У 1987 році Віктор Лосєв отримав запрошення до олімпійської збірної СРСР, та брав участь у відбіркових матчах до олімпійського футбольного турніру. У цьому ж році зіграв у 3 товариських матчах у складі першої збірної СРСР. Після перемоги у відбірковому турнірі Лосєва включили до складу збірної СРСР для участі в олімпійському футбольному турнірі. На Олімпіаді Віктор Лосєв грав у всіх матчах, та був капітаном команди, в складі якої став переможцем Олімпіади.
Після безуспішних спроб відновити виступи на футбольних полях після травми Віктор Лосєв у 1994 році увійшов до тренерського штабу клубу російської першої ліги«Техінвест-М», проте в команди швидко закінчились гроші, й Лосєв покинув підмосковний клуб. У 1996 році Віктор Лосєв увійшов до тренерського штабу свого колишнього клубу «Факел», у якому працював до 1998 року. У 1999—2000 роках Лосєв був граючим тренером аматорської команди «Серпухов».
У кінці 2001 року Віктор Лосєв очолив воронезький «Факел», проте вже в січні 2002 року покинув пост головного тренера команди. У 2002 році колишній футболіст увійшов до тренерського штабу підмосковного клубу «Хімки». У 2003 році Лосєв став тренером юнацької збірної Росії. У 2005 році Віктор Лосєв увійшов до тренерського штабу молодіжної збірної Росії, в якій працював до 2009 року, а в 2006—2007 роках очолював її тренерський штаб.
У 2012 роках Віктор Лосєв увійшов до тренерського штабу клубу «Уфа»[1], а в кінці 2015 року перейшов на роботу в Тульську Академію футболу. У березні 2017 року Лосєв став одним із тренерів збірної Казахстану, де працював до січня 2018 року. У 2020 році Віктор Лосєв був одним із тренерів єреванського«Арарата». На початку 2021 року Віктор Лосєв увійшов до тренерського штабу своєї колишньої команди «Торпедо» (Москва), де працював до 2022 року.
СРСР
Росія
.svg){kind=small}
Олімпійський чемпіон: 1988
