Лотай Церінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лотай Церінг
дзонґ-ке བློ་གྲོས་ཚེ་རིང
Народився 10 травня 1969(1969-05-10) (54 роки)
Тхімпху, Бутан
Країна  Бутан
Діяльність політик, хірург, лікар
Alma mater Даккський університет, Університет Канберриd, медичний коледж Міменсінгхуd, Медичний університет Бангабанду Шейх Муджібd і Коледж Шерубце
Посада Список прем'єр-міністрів Бутану[d] і член Національної асамблеї Бутануd
Партія Об'єднана партія Бутануd
Автограф

Лотай Церінг (дзонґ-ке བློ་གྲོས་ཚེ་རིང; нар. 14 березня 1968(19680314)[1][2]) — бутанський політичний діяч з медичною освітою, прем'єр-міністр країни з 7 листопада 2018[3][4]. З 14 травня 2018 року є головою Об'єднаної партії Бутану[5][6].

Ранній період життя та освіта[ред. | ред. код]

Народився в 1968 у селищі Далуха, Гевог Меванг, провінція Тхімпху[1] у звичайній родині[2][7].

Здобув освіту у Пунахській середній школі і у Коледжі Шерубце. Потім навчався у медичному коледжі Маймансингх при Даккському університеті Бангладеш, в 2001 став бакалавром наук[2].

В 2007 вивчав урологію у медичному коледжі штату Вісконсин (США), завдяки стипендії Всесвітньої організації охорони здоров'я. Після повернення до Бутану став єдиним практикуючим урологом в країні[8].

В 2010 проходив навчання у галузі ендоурології в лікарні загального профілю Сінгапура і Університеті Окаяма в Японії.

В 2014 здобув ступінь магістра ділового адміністрування в Університеті Канберри, Австралія[8]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Лотай Церінг одружений, має доньку. Під час роботи у лікарні Монгара удочерив дівчинку і усиновив хлопчика[2].

Професійна кар'єра[ред. | ред. код]

Лотай Церінг працював хірургом у Національному шпиталі Тхімпху та Монгарській регіональній лікарні[9], а також 11 років був консультантом-урологом у Національному шпиталі Тхімпху[8]. Сплатив близько 6,2 мільйона нгултрумів в Королівську комісію цивільної служби для можливості зайнятися політичною діяльністю і припинив медичну практику[2].

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

У 2013 році взяв участь у Виборах до Національної асамблеї Бутану, але його партія не пройшла у наступний тур[9]. 14 травня 2018 року Лотай Церінг здобув 1155 голосів і був обраний головою Об'єднаної партії Бутану всього за п'ять місяців до парламентських виборів[10].

У 2018 році був обраний на виборах до Національної асамблеї Бутану як кандидата Об'єднаної партії Бутану від округу Південний Тхімпху, отримавши 3662 голоси[11]

У 2018 році його партія вперше потрапила до Національної асамблеї, здобувши найбільшу кількість місць, а Лотай Церінг став прем'єр-міністром країни[12][13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Bhutan 2018 Elections. www.peldendrukpa.com. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 6 травня 2019. 
  2. ↑ а б в г д The persuasive president – KuenselOnline. www.kuenselonline.com. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 6 травня 2019. 
  3. ↑ Dr Lotay Tshering is the prime minister candidate. www.kuenselonline.com. 23 жовтня 2018. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 6 травня 2019. 
  4. ↑ Narendra Modi congratulates newly elected PM of Bhutan. Hindustan Times. 19 жовтня 2018. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 6 травня 2019. 
  5. ↑ DNT elects Dr. Lotay Tshering as President and Dasho Sherub Gyeltshen as Vice President - BBS. BBS (амер.). 14 травня 2018. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2018. 
  6. ↑ Ready to lead DNT, says Dr Lotay Tshering – KuenselOnline. www.kuenselonline.com (амер.). Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018. 
  7. ↑ DNT cannot be stronger than 2018's team. Архів оригіналу за 21 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019. 
  8. ↑ а б в 12 Things To Know About Bhutan's New Prime Minister Dr Lotay Tshering. bhutantimes.com. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 6 травня 2019. 
  9. ↑ а б Chaudhury, Dipanjan Roy (20 жовтня 2018). Centre-left DNT win may strengthen India-Bhutan relations. The Economic Times. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 6 травня 2019. 
  10. ↑ DNT elects Dr. Lotay Tshering as President and Dasho Sherub Gyeltshen as Vice President. 14 травня 2018. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 6 травня 2019. 
  11. ↑ North and South Thimphu ayes for DNT – KuenselOnline. Kuenselonline.com. 19 жовтня 2018. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 17 грудня 2018. 
  12. ↑ DNT confirms Dr Lotay Tshering as its PM nominee. 23 жовтня 2018. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 6 травня 2019. 
  13. ↑ Bhutan chooses new party to form government. Times of India. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 6 травня 2019. 
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Голова держави

Азербайджан Президент Азербайджану (Ільхам Алієв) • Афганістан Президент Афганістану (-) • Бангладеш Президент Бангладеш (Абдул Хамід) • Бахрейн Король Бахрейну (Хамад ібн Іса аль-Халіфа) • Бруней Султан Брунею (Хассанал Болкіах) • Бутан Король Бутану (Джігме Кхесар Намг'ял Вангчук) • в.о. В'єтнам Президента В'єтнаму (Во Тхі Ань Суан) / Генеральний секретар Комуністичної Партії (Нгуєн Фу Чонг) • Вірменія Президент Вірменії (Вардан Хачатрян) • Грузія Президент Грузії (Саломе Зурабішвілі) • Ємен Президент Ємену (Рашад Мухаммад Аль-Алімі) • Ізраїль Президент Ізраїлю (Іцхак Герцоґ) • Індія Президент Індії (Драупаді Мурму) • Індонезія Президент Індонезії (Джоко Відодо) • Ірак Президент Іраку (Абдул Латіф Рашид) • Іран Верховний лідер (Алі Хаменеї) та Президент Ірану (Ібрагім Райсі) • Йорданія Король Йорданії (Абдалла II) • Казахстан Президента Казахстану (Касим-Жомарт Токаєв) • Камбоджа Король Камбоджі (Сіамоні Нородом) • Катар Емір Катару (Тамім бін Хамад Аль Тані) • Киргизстан Президент Киргизстану (Садир Жапаров) • Кіпр Президент Кіпру (Нікос Христодулідіс) • КНР Голова та генеральний секретар ЦК КПК КНР (Сі Цзіньпін) • Південна Корея Президент Республіки Корея (Юн Сок Йоль) • Північна Корея Верховний керівник КНДР (Кім Чен Ин) • Кувейт Емір Кувейту (Наваф аль-Ахмед аль-Джабер ас-Сабах) • Лаос Президент Лаосу (Тонлун Сісуліт) • Ліван Президент Лівану (-) • Малайзія Король Малайзії (Абдулла) • Мальдіви Президент Мальдівів (Ібрагім Мохамед Соліх) • Монголія Президент Монголії (Ухнаагійн Хурелсух) • М'янма Президент М'янми (-) • Непал Президент Непалу (Бідх'я Деві Бхандарі) • ОАЕ Президент ОАЕ (Мухаммад бін Заїд Аль Нагаян) • Оман Султан Оману (Хайтем бен Тарік Аль Саїд) • Пакистан Президент Пакистану (Аріф Алві) • Палестина Президент Палестини (Махмуд Аббас) • Росія Президент РФ (Володимир Путін) • Саудівська Аравія Король Саудівської Аравії (Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд) • Сирія Президент Сирії (Башар аль-Асад) • Сінгапур Президент Сінгапуру (Тарман Шанмугаратнам) • Східний Тимор Президент Східного Тимору (Жозе Рамуш-Орта) • Таджикистан Президент Таджикистану (Емомалі Рахмон) • Таїланд Король Таїланду (Маха Вачхіралонгкон) • Туреччина Президент Туреччини (Реджеп Таїп Ердоган) • Туркменістан Президент Туркменістану (Сердар Бердимухамедов) • Узбекистан Президент Узбекистану (Шавкат Мірзийоєв) • Філіппіни Президент Філіппін (Бонгбонг Маркос) • Шрі-Ланка Президент Шрі-Ланки (Раніл Викрамасінгхе) • Японія Імператор Японії (Нарухіто)

Частково визнані та несуверенні території: в.о. Республіка Абхазія Президента Абхазії (Аслан Бжанія) • Гонконг Голова адміністрації Гонконгу (Керрі Лам) • Макао Голова адміністрації Макао (Хо Ят Сен) • Нагірно-Карабаська Республіка Президент Нагірно-Карабаської Республіки (Самвел Шахраманян) • Південна Осетія Президент Південної Осетії (Алан Гаглоєв) • Північний Кіпр Президент Північного Кіпру (Ерсин Татар) • Тайвань Президент Республіки Китай (Цай Інвень)
Голови
урядів

Азербайджан Прем'єр-міністр Азербайджану (Алі Асадов) • Бангладеш Прем'єр-міністр Бангладеш (Шейх Хасіна Вазед) • Бахрейн Прем'єр-міністр Бахрейну (Салман ібн Хамад ібн Іса Аль Халіфа) • Бруней Прем'єр-міністр Брунею (Хассанал Болкіах) • Бутан Прем'єр-міністр Бутану (Лотай Церінг) • В'єтнам Прем'єр-міністр В'єтнаму (Фам Мінь Тінь) • Вірменія Прем'єр-міністр Вірменії (Нікол Пашинян) • Грузія Прем'єр-міністр Грузії (Іраклі Гарібашвілі) • Ємен Прем'єр-міністр Ємену (Маїн Абдул-Малік Саїд) • Ізраїль Прем'єр-міністр Ізраїлю (Беньямін Нетаньягу) • Індія Прем'єр-міністр Індії (Нарендра Моді) • Ірак Прем'єр-міністр Іраку (Мухаммед Шіа ас-Судані) • Йорданія Прем'єр-міністр Йорданії (Бішер аль-Хасауна) • Казахстан Прем'єр-міністр Казахстану (Аліхан Смаїлов) • Камбоджа Прем'єр-міністр Камбоджі (Хун Манет) • Катар Прем'єр-міністр Катару (Халід бен Халіфа бен Абдул Азіз Аль Тані) • Киргизстан Прем'єр-міністр Киргизстану (Акилбек Жапаров) • КНР Прем'єр Держради КНР (Лі Кецян) • Південна Корея Прем'єр-міністр Республіки Корея (Кім Бу Гьом) • Північна Корея Голова ради міністрів КНДР (Кім Ток Хун) • Кувейт Прем'єр-міністр Кувейту (Ахмед ан-Наваф аль-Ахмед ас-Сабах) • Лаос Прем'єр-міністр Лаосу (Сонексай Сіпхандон) • Ліван Прем'єр-міністр Лівану (Наджиб Мікаті) • Малайзія Прем'єр-міністр Малайзії (Анвар Ібрагім) • Монголія Прем'єр-міністр Монголії (Лувсаннамсраїн Оюун-Ердене) • М'янма Державний радник М'янми (Мін Аун Хлайн) • Непал Прем'єр-міністр Непалу (Пушпа Камал Дагал) • ОАЕ Прем'єр-міністр ОАЕ (Мохаммед ібн Рашид Аль Мактум) • Оман Прем'єр-міністр Оману (Хайтем бен Тарік Аль Саїд) • Пакистан Прем'єр-міністр Пакистану (Шахбаз Шариф) • Палестина Прем'єр-міністр Палестини (Мухаммед Штає) • Росія Голова Уряду Російської Федерації (Михайло Мішустін) • Сирія Прем'єр-міністр Сирії (Хусейн Арнус) • Сінгапур Прем'єр-міністр Сінгапуру (Лі Сянь Лун) • Східний Тимор Прем'єр-міністр Східного Тимору (Таур Матан Руак) • Таджикистан Прем'єр-міністр Таджикистана (Кохір Расулзада) • Таїланд Прем'єр-міністр Таїланду (Сретта Тавісин) • Узбекистан Прем'єр-міністр Узбекистану (Абдулла Аріпов) • Шрі-Ланка Прем'єр-міністр Шрі-Ланки (Дінеш Гунавардена) • Японія Прем'єр-міністр Японії (Кісіда Фуміо)

Частково визнані та несуверенні території: Республіка Абхазія Прем'єр-міністр Абхазії (Олександр Анкваб) • Гонконг Головний секретар адміністрації Гонконгу (Метью Чонг) • Нагірно-Карабаська Республіка  Прем'єр-міністр Нагірно-Карабаської Республіки (Григорій Мартиросян) • Південна Осетія Прем'єр-міністр Південної Осетії (Геннадій Бєкоєв) • Північний Кіпр Прем'єр-міністр Північного Кіпру (Юнал Юстел) • Тайвань Прем'єр-міністр Республіки Китай (Чень Цзяньжень)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лотай_Церінг&oldid=39551651