Лотар-Гюнтер Бухайм

Лотар-Гюнтер Бухайм
Lothar-Günther Buchheim
Народився	6 лютого 1918(1918-02-06) Веймар, Тюрингія, Німецька імперія
Помер	22 лютого 2007(2007-02-22) (89 років) Штарнберг, Баварія, Німеччина ·серцева недостатність
Поховання	Бернрид
Країна	Німеччина
Діяльність	художник, видавець, письменник, викладач університету, військовий кореспондент, фотограф, графік
Alma mater	Дрезденська академія мистецтвd і Мюнхенська академія мистецтв
Жанр	роман
Magnum opus	Das Boot («Підводний човен»)
Мати	Charlotte Buchheimd
У шлюбі з	Diethild Buchheimd
Автограф
Нагороди	Кавалер ордена За заслуги перед ФРН Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН Командор ордена За заслуги перед ФРН Баварський орден «За заслуги» Баварський орден Максиміліана За досягнення в науці та мистецтві (з 1980 року)
Лотар-Гюнтер Бухайм у Вікісховищі

|ширина= |опис зображення= |вікісховище= |дебют=

Лотар-Гюнтер Бухайм (нім. Lothar-Günther Buchheim; 6 лютого 1918 — 22 листопада 2007) — був німецьким письменником, художником і колекціонером, творецем Музею фантазії на березі озера Штарнберг під Мюнхеном. Найбільшу популярність здобув після виходу роману «Das Boot» (1973), який став світовим бестселером і основою фільму «Підводний човен».

Ранній період життя

Бухейм народився в Веймарі (Тюрингія, Німеччина), був сином художниці Шарлотти Бухайм. Вона була не одруженою та жила з батьками. До 1924 року вони жили в Веймарі, після в Рохліці до 1932-го, потім в Хемніці . Уже тоді Бухейм-молодший підробляв в газетах і брав участь у художній виставці 1933 року, коли йому було всього 15.

Люблячи подорожувати, разом з братом він дістався до Чорного моря, по Дунаю на каное. Після того як отримав атестат зрілості в 1937-му, деякий час жив в Італії, де написав свою першу книгу Tage und Nächte steigen aus dem Strom. Eine Donaufahrt. («Дні і ночі встають з річки. Подорож по Дунаю»), яка була видана в 1941 році. Бухейм вивчав мистецтво в Дрездені і Мюнхені в 1939-му, був мобілізований в армію в 1940 році.

Друга Світова війна

Під час війни Бухейм був офіцером пропаганди і служив зондерфюрером (Б) в роті пропаганди Крігсмаріне, писав зведення про підводні міни, есмінці і підводні човни. Робив скетчі та фотографії.

Нагороди

• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
  • кавалерський хрест (1983)
  • командорський хрест (1986)
  • великий офіцерський хрест (1996)
• Почесний доктор Дуйсбурзького університету (1985)
• Баварський орден «За заслуги» (1988)
• Почесний громадянин міста Хемніц (1992) — в 2001 році позбавлений через провальну виставку скандальних воєнних малюнків.
• Премія Ернста Гоферіхтера (1993)
• Орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» (Баварія) (1998)

Див. також

• « Підводний човен »

Література

• Karl-Friedrich Merten / Kurt Baberg: Wir U-Bootfahrer sagen: Nein! So war das nicht! Eine Anti-Buchheim-Schrift. U-Bootfahrer nehmen kritisch Stellung zur Schmähschrift des Lothar-Günther Buchheim „Die U-Boot-Fahrer“, J. Reiss-Verlag, 1986

Посилання

• www.buchheimmuseum.de [Архівовано 5 травня 2012 у Wayback Machine.]