Лотар фон Арно де ла Пер'єр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лотар фон Арно де ла Пер'єр
нім. Lothar von Arnauld de la Perière
Lothar von Arnauld de la Perière.jpg
Народився 18 березня 1886(1886-03-18)[1][2]
Познань, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Помер 24 лютого 1941(1941-02-24)[1][2] (54 роки)
Париж, Франція
Поховання Інваліденфрідгоф
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність офіцер, підводник
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання Віце-адмірал
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Гогенцоллернів з мечами
Орден Корони (Пруссія)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Галліполійська зірка
Орден Леопольда (Австрія)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Нагрудний знак підводника

Лотар фон Арно де ла Пер'єр (нім. Lothar von Arnauld de la Perière; 18 березня 1886, Позен, Пруссія — 24 лютого 1941, Ле-Бурже, Франція) — німецький морський офіцер, герой Першої світової війни, найрезультативніший підводник усіх часів, віце-адмірал.

Біографія[ред. | ред. код]

Старший брат Фрідріха фон Арно де ла Пер'єра.

Лорар фон Арно де ла Пер'єр вступив на службу Імперського флоту 1 квітня 1903 року у віці 17 років як кадет. Він пройшов звичайну підготовку і здійснив плавання з командиром фрегату Домбровським на вітрильному тренувальному кораблі SMS Стейні[de].

У 1905 році він закінчив спеціальні курси — торпедної зброї та артилерії. У 1906 році він став лейтенантом на морі[de]. Протягом наступних років проходив військово-морську службу на лінкорах Курфюрст Фрідріх Вільгельм[de], Сілезії[de] та Шлезвіг-Гольштейна.

З 1911 до 1913 року був лейтенантом на морі на крейсері Емден. Початок першої світової війни зустрів на посаді ад'ютанта адміральського штабу, адмірала Гуго фон Пола в Берліні.

Перша світова війна[ред. | ред. код]

U-35 в Середземному морі

Після мобілізації деякий час служив у військово-морській авіації. Його не допустили до польотів і перевели в підводний флот. Після проходження курсу навчання в місті Пула в 1915 році Лотар фон Арно де ла Перьер поїздом вирушає на середземноморський театр воєнних дій і отримує під своє командування підводний човен U-35 типу U-31, змінивши на цій посаді Вальдемара Кохамеля. На цьому човні фон Арно зробив 14 бойових походів, потопивши 189 суден водотоннажністю 446 708 брт. При цьому, він завжди діяв у межах призового права: судно зупинялося попереджувальним пострілом, доглядалося, за наявності заборонених вантажів весь екіпаж евакуювали на шлюпках у напрямку берега, а судно йшло на дно внаслідок артилерійського вогню або підриву спеціальними зарядами. Така поведінка здобула йому повагу британців, і фон Арно, на відміну від багатьох менш результативних своїх колег, не було включено Великою Британією до списку військових злочинців.

21 червня 1916 року U-35 здійснила візит до іспанську Картахену, де фон Арно передав королю Іспанії дону Альфонсо лист від німецького кайзера Вільгельма з вдячністю за гуманне ставлення до німецьких біженцям.

У травні 1918 року фон Арно відбуває на поїзді на нове місце служби і, як один з результативних підводників німецького флоту, отримує новітній крейсерський човен U-139, на якому топить ще п'ять суден сумарною водотоннажністю 7008 брт.

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Після закінчення війни залишається в рядах військово-морського флоту Німеччини. У 1920-х роках він служить штурманським офіцером на броненосцях «Ганновер» і «Ельзас», а також здійснює закордонні походи як капітан нового німецького крейсера «Емден». У 1931 році він отримує звання капітана 3-го рангу (корветтен-капітан) і виходить у відставку. C 1932 по 1938 рік працює викладачем у військово-морській академії в Туреччині.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

У 1939 році Лотар фон Арно де ла Пер'єр знову покликаний на військову службу. З березня 1940 він служив морським комендантом Гданьска (Данцига), поки не був переведений на посаду морського коменданта в Бельгію і Нідерланди. Підвищений у чин контр-адмірала, фон Арно стає комендантом Бретані, а потім і всього західного французького узбережжя. 1 лютого 1941 року отримує чин віце-адмірала. Незабаром після призначення командиром південним морським театром військових дій, Лотар фон Арно де ла Пер'єр загинув в авіакатастрофі: 24 лютого літак, на якому фон Арно прямував на переговори з урядом Віші, розбився при зльоті з аеродрому Ле-Бурже. Відомий підводник був похований у Берліні на старовинному кладовищі Інваліденфрідхоф (нім. Invalidenfriedhof), на якому спочивають багато німецьких військових діячів.

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Потопив 193 транспортних судна сумарною водотоннажністю 457 179 брт.
  • Потопив 2 військових кораблі сумарною водотоннажністю 2500 брт.
  • Пошкодив 7 суден сумарною водотоннажністю 31 810 брт.

Досягнення фон Арно досі не перевершили.

Нагороди[3][ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Эдвин Грей. Немецкие подводные лодки в Первой мировой войне 1914—1918 гг. = Edwin A. Grey. The Killing Time. The U-Boat war 1914—1918. — М.: ЗАО Изд-во Центрполиграф, 2003. — 286 с. — ISBN 5-9524-0574-6.
  • Дэвид Вудворд. «Тирпиц». Боевые действия линкора в 1942—1944 годах = Dawid Woodward THE TIRPITZ and the Battle for the North Atlantic. — М.: ЗАО Изд-во Центрполиграф, 2005. — 255 с. — ISBN 5-9524-1636-5.
  • А. Е. Тарас. Подводные лодки Великой войны 1914—1918. — Мн.: Харвест, 2003. — 336 с. — ISBN 985-13-0976-1.
  • Bodo Herzog: Deutsche U-Boote 1906—1966. Karl Müller Verlag, Erlangen 1999, ISBN 3-86070-036-7, S. 151
  • Friedrich-Christian Stahl: Arnauld de la Perière, Lothar Eugen von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 1, Duncker & Humblot, Berlin 1953, ISBN 3-428-00182-6, S. 356 f. (Digitalisat).
  • Clemens Bogedain: Lothar von Arnauld de la Perière. Erfolgreichster U-Bootkommandant der Seekriegsgeschichte — ein vergessener «Kriegsheld»?Franz Steiner Verlag, Stuttgart 2016, ISBN 978-3-515-11256-7.