Лотар фон Арно де ла Пер'єр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лотар фон Арно де ла Пер'єр
Lothar von Arnauld de la Perière.jpg
Народження 18 березня 1886(1886-03-18)[1][2]
Познань, Королівство Пруссія, Німецька імперія, Німецький рейх[1]
Смерть 24 лютого 1941(1941-02-24)[1][2] (54 роки)
Париж
Поховання
Країна Flag of the German Reich (1935–1945).svg Німеччина
Звання капітан-лейтенант[d]
Командування SM U-35[d]
Війни / битви Перша світова війна і Друга світова війна
Нагороди
Pour le Mérite Third Class Military Merit Cross Кавалер лицарського хреста ордена Леопольда (Австрія)
Лотар фон Арно де ла Пер'єр у Вікісховищі?

Лотар фон Арно де ла Пер'єр (нім. Lothar von Arnauld de la Perière; 18 березня 1886, Позен, Прусія — 24 лютого 1941 Ле-Бурже, Франція) — німецький морський офіцер, герой Першої світової війни, найрезультативніший підводник усіх часів, віце-адмірал.

Біографія[ред. | ред. код]

Лорар фон Арнаул де ла Пер'єр поступив на службу Імперського флоту 1 квітня 1903 року у віці 17 років як кадет. Він пройшов звичайну підготовку і здійснив плавання з командиром фрегату Домбровським на вітрильному тренувальному кораблі SMS Стейні[de].

У 1905 році він закінчив спеціальні курси — торпедної зброї та артилерії. У 1906 році він став лейтенантом на морі[de]. Протягом наступних років проходив військово-морську службу на лінкорах Курфюрст Фрідріх Вільгельм[de], Сілезії[de] та Шлезвіг-Гольштейна[de].

З 1911 до 1913 року був лейтенантом на морі на крейсері Емден. Початок першої світової війни зустрів на посаді ад'ютанта адміральського штабу, адмірала Гюго фон Пола в Берліні.

Перша світова війна[ред. | ред. код]

U-35 в Середземному морі

Після мобілізації деякий час проходив службу у військово-морської авіації. Його не допустили до польотів і перевели в підводний флот. Після проходження курсу навчання в місті Пула в 1915 році Лотар фон Арно де ла Перьер на поїзді вирушає на середземноморський театр військових дій і отримує під своє командування підводний човен U-35 типу U-31, змінивши на цій посаді Вальдемара Кохамеля. На цьому човні фон Арно зробив 14 бойових походів, потопивши 189 суден водотоннажністю 446 708 брт. При цьому, він завжди діяв в рамках призового права: судно зупинялося попереджувальним пострілом, додивлятися, при наявності заборонених вантажів весь екіпаж евакуювався на шлюпках в напрямку берега, а судно йшло на дно в результаті артилерійського вогню або підриву спеціальними зарядами. Така поведінка принесло йому повагу з боку британців, і фон Арно, на відміну від багатьох менш результативних своїх колег, не було включене Великою Британією в список військових злочинців.

21 червня 1916 року U-35 здійснила візит до іспанську Картахену, де фон Арно передав королю Іспанії дону Альфонсо лист від німецького кайзера Вільгельма з вдячністю за гуманне ставлення до німецьких біженцям.

У травні 1918 року фон Арно відбуває на поїзді на нове місце служби і, як один з результативних підводників німецького флоту, отримує новітню крейсерську човен U-139, на якій топить ще п'ять суден сумарним водотоннажністю 7 008 брт.

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Після закінчення війни залишається в рядах військово-морського флоту Німеччини. У 1920-х роках він служить штурманським офіцером на броненосцях «Ганновер» і «Ельзас», а також здійснює закордонні походи в якості капітана нового німецького крейсера «Емден». У 1931 році він отримує звання капітана 3-го рангу (корветтен-капітан) і виходить у відставку. C 1932 по 1938 рік працює викладачем у військово-морській академії в Туреччині.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

У 1939 році Лотар фон Арно де ла Пер'єр знову покликаний на військову службу. З березня 1940 він служив морським комендантом Гданьска (Данцига), поки не був переведений на посаду морського коменданта в Бельгію і Нідерланди. Підвищений у чин контр-адмірала, фон Арно стає комендантом Бретані, а потім і всього західного французького узбережжя. 1 лютого 1941 року отримує чин віце-адмірала. Незабаром після призначення командиром південним морським театром військових дій, Лотар фон Арно де ла Пер'єр загинув в авіакатастрофі: 24 февраля літак, на якому фон Арно прямував на переговори з урядом Віші, розбився при зльоті з аеродрому Ле-Бурже. Знаменитий підводник був похований в Берліні на старовинному кладовищі Інваліденфрідхоф (нім. Invalidenfriedhof), на якому спочивають багато відомих німецькі військові діячі.

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Потопив 193 транспортних судна суммарною водотонажністю 457 179 брт.
  • Потопив 2 військових корябля суммарною водотонажністю 2 500 брт.
  • Пошкодив 7 суден суммарною водотонажністю 31 810 брт.

Досягнення фон Арно досі не перевершили.

Нагороди[3][ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Эдвин Грей. Немецкие подводные лодки в Первой мировой войне 1914-1918 гг. = Edwin A. Grey. The Killing Time. The U-Boat war 1914-1918. — М.: ЗАО Изд-во Центрполиграф, 2003. — 286 с. — ISBN 5-9524-0574-6.
  • Дэвид Вудворд. «Тирпиц». Боевые действия линкора в 1942-1944 годах = Dawid Woodward THE TIRPITZ and the Battle for the North Atlantic. — М.: ЗАО Изд-во Центрполиграф, 2005. — 255 с. — ISBN 5-9524-1636-5.
  • А. Е. Тарас. Подводные лодки Великой войны 1914—1918. — Мн.: Харвест, 2003. — 336 с. — ISBN 985-13-0976-1.
  • Bodo Herzog: Deutsche U-Boote 1906–1966. Karl Müller Verlag, Erlangen 1999, ISBN 3-86070-036-7, S. 151
  • Friedrich-Christian Stahl: Arnauld de la Perière, Lothar Eugen von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 1, Duncker & Humblot, Berlin 1953, ISBN 3-428-00182-6, S. 356 f. (Digitalisat).
  • Clemens Bogedain: Lothar von Arnauld de la Perière. Erfolgreichster U-Bootkommandant der Seekriegsgeschichte – ein vergessener „Kriegsheld“?Franz Steiner Verlag, Stuttgart 2016, ISBN 978-3-515-11256-7.