Лорінян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Лоурінья)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 39°14′ пн. ш. 9°18′ зх. д. / 39.233° пн. ш. 9.300° зх. д. / 39.233; -9.300

Лоріня́н

Герб Lourinhã

Bandeira de Lourinhã
Герб Прапор
Розташування муніципалітету
Країна Португалія Португалія
Регіон Центр
Округ Лісабон
Провінція Ештремадура
Площа 147,17 км²
Населення 25 735 ос. (2011)
Густота 174,9  ос./км²
Поштовий індекс 2530
Часовий пояс UTC+0, +1 (влітку)
Офіційний сайт
Лорінян у Вікісховищі?

Лоріня́н (порт. Lourinhã; МФА[ɫo.ɾi.ˈɲɐ̃][1]) — муніципалітет і містечко в Португалії, в окрузі Лісабон. Розташований у західній частині країни, на березі Атлантичного океану. Складова статистичного регіону Центр. Права міського самоврядування має з 1160 року. Поділяється на 8 парафій. За старим адміністративним поділом, що був чинним до 1976 року, входив до складу провінції Ештремадура. Площа муніципалітету — 147,17 км², населення муніципалітету — 25735 ос. (2011); густота населення — 174,9  ос./км². ПатронІван Хреститель. Святковий день муніципалітету — 24 червня. Поштовий індекс — 2530.

Географія[ред. | ред. код]

Лорінян розташований на заході Португалії, на північному заході округу Лісабон.

Лорінян межує на півночі з муніципалітетами Пеніше і Обідуш, на північному сході — з муніципалітетом Бомбаррал, на південному сході — з муніципалітетом Кадавал, на півдні — з муніципалітетом Торреш-Ведраш. На заході омивається водами Атлантичного океану.

Історія[ред. | ред. код]

Походження назви селища пов'язане з існуванням на його території римського поселення. За іншою версією назва селища походить від слова «лавр» (порт. louro).

Після 1147 року перший португальський король Афонсу І передав Лорінян у володіння французькому лицарю Жардау, який допоміг португальському війську у звільненні Лісабона. 1160 року король Лоріняну форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.

Регіон був частково зруйнований під час наступу наполеонівських військ під час французької окупації на початку 19 століття (битва за Вімейру 21 серпня 1808 року).

Населення[ред. | ред. код]

Кількість мешканців[2]
1864 1878 1890 1900 1911 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1991 2001 2011
7 270 9 421 11 216 12 154 13 708 15 177 17 049 20 040 21 820 22 927 19 659 21 245 21 596 23 265 25 735

Парафії[ред. | ред. код]

Громади муніципалітету Лоуріньї
  1. Аталая (порт. Atalaia)
  2. Вімейру (порт. Vimeiro)
  3. Лоурінья (порт. Lourinhã)
  4. Мартелейра (порт. Marteleira)
  5. Міраґая (порт. Miragaia)
  6. Мойта-душ-Феррейруш (порт. Moita dos Ferreiros)
  7. Моледу (порт. Moledo)
  8. Реґенґу-Гранде (порт. Reguengo Grande)
  9. Рібамар (порт. Ribamar)
  10. Санта-Барбара (порт. Santa Bárbara)
  11. Сан-Бартоломеу-душ-Ґалеґуш (порт. São Bartolomeu dos Galegos)

Крім Лоуріньї на території муніципалітету є інше селище — Рібамар (населення 2 080 осіб).

Економіка, побут, транспорт[ред. | ред. код]

Економіка району головним чином представлена рибальством, виноробством, харчовою і текстильною промисловістю, сільським і лісовим господарством.

Щороку тут проводяться три ярмарки: Feira do Livro da Lourinhã — книжковий ярмарок у перший тиждень травня, Feira Anual de São Bartolomeu dos Galegos — річний ярмарок 24 серпня та Feira Anual de São Lourenço — річний ярмарок 26 серпня.

Лоурінья як і муніципалітет в цілому має добре розвинуту транспортну мережу, з'єднана з Лісабоном платною швидкісною автомагістраллю А-8 та має залізничну станцію приміського сполучення на Лінії Оеште.

Туризм[ред. | ред. код]

У 1863 році на території муніципалітету знайдені залишки динозаврів юрського періоду, завдяки чому місцевий музей щороку відвідують понад 16 тис. туристів, а у 2003 році селище отримало титул «столиці португальських динозаврів»[3].

Загальна довжина пляжного узбережжя муніципалітету — 12 км, на яких розташовано 10 відомих португальських пляжів (порт. praias de Araial, Areia Branca, Caniçal, Paimogo, Peralta, Porto das Barcas, Porto Dinheiro, Vale Frades, Valmitão, Zimbral).

Серед архітектурних пам'яток відзначають фортецю (порт. Forte do Paimogo), монастир (порт. Convento Santo António), багатовікові церкви і каплиці як у селищі так і на території муніципалітету (порт. igrejas de Santa Maria do Castelo, São Sebastião, capela de Nossa Senhora dos Anjos, Matriz[4]).

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лорінян