Лохаберська сокира

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Автопереклад з російської Вікіпедії

Учасник історичної реконструкції з лохаберською сокирою

Лохаберська сокира, чи лохаберакст (англ. Lochaber axe — від назви місцевості Лохабер в Шотландії) — різновид сокири. З'явилася в Шотландії та поширилася на початку XIV століття.

Будова[ред.ред. код]

По конструкції сокира має схожість з бердишем. Вона складається з древка завдовжки близько 1,5 м, до якого за допомогою двох вушок кріпиться металеве лезо. Довжина леза становила до 50 см, воно іноді було хвилястим. Верхній кінець був загострений та підходив для колючих ударів. З обуха іноді робився гак. Лохабераксти застосовувалися пішими воїнами для боротьби як з піхотою, так і з кіннотою, оскільки були достатньо багатофункціональною та ефективною зброєю. На думку деяких істориків, вони в XV столітті модифікувалися в алебарди. У Європі вони використовувалися до XVIII століття.

Відмінності[ред.ред. код]

Для порівняння: бердиш
Вульж
Основною відмінністю Лохаберакста від Бердиша є форма металевого накінців'я в місці кріплення із держаком.

Форма бердиша — це начебто видовжений донизу до самого руків'я і симетрично вгору бородоподібний топір із закріпленим до держака низом леза і обов'язковим місцем для захвату рукою [1]. Лохаберакст не має такого отвору, тильна сторона його леза пряма і щільно прилягає до держака. Таким чином, лохаберакст споріднений не стільки бердишу, скільки вульжу. В деяких працях лохаберакст називають місцевою шотландською самоназвою саме вульжа.

Література[ред.ред. код]

  • Вендален Бехайм, «Энциклопедия оружия (Руководство по оружиеведению. Оружейное дело в его историческом развитии от начала средних веков до конца XVIII в.)».

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

  1. Кріплення саме як у бородоподібного топора


Бомба Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.